1 УХВАЛАСправа № 335/3392/25 1-кп/335/627/2025
17 липня 2025 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
процесуального прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 за адресою: вул. Перемоги, буд. 107-Б, м. Запоріжжя, клопотання процесуального прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , клопотання процесуального прокурора про тимчасове залишення обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в слідчому ізоляторі,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082060000078 від 16 січня 2025 року, за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 і ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2025 до ОСОБА_4 і ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком до 16.03.2025, який у подальшому було продовжено до 12.06.2025.
У судовому засіданні прокурором подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, яке мотивоване тим, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна. Щодо ОСОБА_6 продовжують існувати ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Просив також врахувати особу цього обвинуваченого, який не має джерел доходу, вчинив особливо тяжкий злочин корисливої спрямованості з метою заволодіння коштами потерпілого, що свідчить про можливість продовження ним злочинної діяльності. Також ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв'язків. Можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу прокурор не вбачає. Просив продовжити щодо ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, не визначати розмір застави, оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення вчинене із погрозою застосування насильства до потерпілого.
Також у судовому засіданні прокурором подане клопотання про тимчасове залишення обвинуваченого ОСОБА_4 у слідчому ізоляторі, яке мотивоване тим, що вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2025, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі. Таким чином, на даний час ОСОБА_4 відбуває покарання за попереднім вироком, а тому доцільність продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутня. Разом із тим, враховуючи, що судове провадження на цей час не завершено, просив тимчасово залишити ОСОБА_4 в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» до завершення розгляду цього кримінального провадження ухваленням судом відповідного остаточного рішення та набрання таким рішенням законної сили.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, оскільки вважає, що злочин, який йому інкримінується, не є тяжким, спровокований діями потерпілого. Крім того, потерпілий не зазнав жодних тілесних ушкоджень. Ця ситуація, на його думку, взагалі не повинна була трапитись.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід ОСОБА_6 на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти тимчасового залишення ОСОБА_4 у слідчому ізоляторі, оскільки він фактично відбуває покарання, призначене вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надіслав заяву про проведення судового засідання за його відсутності.
Заслухавши учасників процесу, які з'явились у судове засідання, вивчивши надані матеріали, суд дійшов таких висновків.
Щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України у співучасті, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів згідно з положеннями ст. 12 КК України.
Відповідно до ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2025 до ОСОБА_4 і ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком до 16.03.2025, який у подальшому судом було продовжено до 20.07.2025.
Підставою для продовження щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає наявність ризиків, визначених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування, незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також неможливість застосування до нього альтернативних запобіжних заходів.
З вказаними доводами прокурора погоджується і суд, оскільки на даний час розгляд кримінального провадження по суті не завершено, а саме не допитані свідки, що не виключає можливості впливу обвинуваченого на них. Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, не виключається і ризик переховування останнього від суду, продовження вчинення ним кримінального правопорушення.
Крім того, судом при вирішенні даного питання враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , особу останнього, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, відсутність в нього родини, наявність зареєстрованого місця проживання у місті Запоріжжі, відсутність судимості.
З урахуванням даних обставин, суд вважає вагомими ризики переховування ОСОБА_6 від суду, впливу на свідків та повторення протиправної поведінки обвинуваченого.
Відтак, суд доходить висновку, що наразі тримання ОСОБА_6 під вартою є доцільним та цілком відповідає вищезазначеним ризикам та обставинам, встановленим судом.
При цьому, суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу із тримання під вартою на інший більш м'який, зокрема, домашній арешт, оскільки вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання цим обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Посилання ОСОБА_6 на те, що злочин не є тяжким, спростовується положеннями ст. 12 КК України, згідно з ч. 6 якої особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. Санкція ч. 4 ст. 187 КК України передбачає позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна. Відтак, злочин, що інкримінується ОСОБА_6 , віднесено до категорії особливо тяжких.
Інші посилання обвинуваченого на поведінку потерпілого, обставини кримінального правопорушення, відсутність у потерпілого тілесних ушкоджень, підлягають оцінці судом на стадії ухвалення вироку під час оцінки відповідних доказів у їх сукупності та взаємозв'язку.
Таким чином, суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення застави, а тому дане клопотання підлягає задоволенню.
Щодо клопотання прокурора про тимчасове залишення обвинуваченого ОСОБА_4 у слідчому ізоляторі суд зазначає таке.
Згідно з п. 12 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України має право вирішувати питання про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді.
В цей же час, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2025 до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.03.2025, який у подальшому судом було продовжено до 20.07.2025.
Таким чином, враховуючи, що строк дії запобіжного заходу спливає, а також те, що ОСОБА_4 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2025 із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі, який набрав законної сили та фактично виконується з моменту затримання ОСОБА_4 у межах цього кримінального провадження, тобто доцільність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу відпала, суд, з метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження та забезпечення участі обвинуваченого у судовому засіданні, вважає за необхідне тимчасово залишити ОСОБА_4 в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» до прийняття судом рішення за даним кримінальним провадженням та набрання таким рішенням законної сили.
Таким чином, клопотання прокурора про тимчасове залишення обвинуваченого ОСОБА_4 у слідчому ізоляторі є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 333, 369, 372, 392, 393, 395, 537, 539 КПК України, суд
Клопотання процесуального прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів - з 17 липня 2025 року до 14 вересня 2025 року включно з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на умовах, визначених ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2025 року.
Клопотання процесуального прокурора про тимчасове залишення обвинуваченого ОСОБА_4 в слідчому ізоляторі задовольнити.
Тимчасово залишити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до прийняття Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя остаточного рішення у кримінальному провадженні № 1-кп/335/627/2025, єдиний унікальний № 335/3392/25, за обвинуваченням ОСОБА_4 і ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України, та набрання таким рішенням суду законної сили.
Ухвала в частині продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення копії цієї ухвали.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 липня 2025 року.
Повний текст ухвали оголошений 17 липня 2025 року о 16:15 год.
Суддя ОСОБА_1