Справа № 298/578/21 Провадження № 2/304/38/2025
09 липня 2025 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
позивача - ОСОБА_1 ,
її представника - адвоката Сметюх В.С.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
його представника - адвоката Андрейчука О.М.,
третьої особи - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №298/578/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оксі Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» про визнання недійсними частин договорів відступлення права вимоги, визнання недійсними договорів відступлення права вимоги та витребування майна з чужого незаконного володіння,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати недійсною частину договору відступлення права вимоги від АТ «Оксі Банк» до ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» від 21 травня 2019 року в межах кредитного договору №014/4080/82/40223 від 08 серпня 2008 року (з усіма додатковими договорами та угодами до них), а також визнати недійсною частину договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 014/4080/82/40223 від 11 серпня 2008 року шляхом скасування реєстраційних записів.
Вісімнадцятого квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сметюх В.С. подала заяву про уточнення позовних вимог, а саме просила:
- визнати недійсною частину договору відступлення права вимоги від АТ «Оксі Банк» до ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» від 21 травня 2019 року в межах кредитного договору №014/4080/82/40223 від 08 серпня 2008 року (з усіма додатковими договорами та угодами до них), а також визнати недійсною частину договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 014/4080/82/40223 від 11 серпня 2008 року шляхом скасування реєстраційних записів;
- визнати недійсними договір відступлення права вимоги (номер невідомий) від 21 травня 2019 року та договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки (номер невідомий) від 21 травня 2019 року, укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 та скасувати відповідні реєстраційні записи;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати (орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 80 000 грн).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сметюх В.С. просили прийняти їх заяву від 18 квітня 2024 року про збільшення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Андрейчук О.М. у судовому засіданні проти прийняття судом заяви про збільшення позовних вимог категорично заперечили та просили у прийнятті такої відмовити, при цьому посилаючись на раніше подані письмові заперечення.
У судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 не заперечив проти прийняття поданої позивачем та її представником заяви про збільшення позовних вимог.
У судове засідання представники Акціонерного товариства «Оксі Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» як відповідачів не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» як третьої особи у судове засідання також не з'явився, однак попередньо ним подано заяву про розгляд справи по суті за його відсутності, проти вимог, викладених у позовній заяві, заперечує та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення поданої заяви, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті 175 ЦПК України).
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов'язки сторін.
Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
В разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Крім того, суд звертає увагу, що стаття 188 ЦПК України містить правила об'єднання і роз'єднання позовів.
Згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Однак таке об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Також суд зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23).
Як вбачається з матеріалів справи, 27 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оксі Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», у якому просила визнати недійсною частину договору відступлення права вимоги від АТ «Оксі Банк» до ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» від 21 травня 2019 року в межах кредитного договору №014/4080/82/40223 від 08 серпня 2008 року (з усіма додатковими договорами та угодами до них), а також визнати недійсною частину договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 014/4080/82/40223 від 11 серпня 2008 року шляхом скасування реєстраційних записів.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 01 червня 2021 року цивільну справу № 298/578/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ОКСІ БАНК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНАНС ГРУП", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними частин договорів відступлення права вимоги передано на розгляд до Перечинського районного суду Закарпатської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
Вказана справа надійшла до Перечинського районного суду 14 липня 2021 року. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2021 року головуючим у справі визначено суддю Ганька І.І.
Ухвалою судді від 19 липня 2021 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оксі Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про визнання недійсними частин договорів відступлення права вимоги; залучено ОСОБА_3 до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; залучено Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відтак призначено судове засідання та визначено відповідачам строк для подачі відзиву на позовну заяву. Крім цього, витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» належним чином завірені копії Договору відступлення права вимоги від 21 травня 2019 року та Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 21 травня 2019 року, що укладені між Акціонерним товариством «Оксі Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про відступлення прав вимог за кредитним договором № 014/4080/82/40223 від 08 серпня 2008 року та договором іпотеки №014/4080/82/40223 від 11 серпня 2008 року; а також копії документів, на підставі яких вони були укладені.
Вісімнадцятого квітня 2024 року в електронній формі через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сметюх В.С. подала заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, у якій просила:
- визнати недійсною частину договору відступлення права вимоги від АТ «Оксі Банк» до ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» від 21 травня 2019 року в межах кредитного договору № 014/4080/82/40223 від 08 серпня 2008 року (з усіма додатковими договорами та угодами до них), а також визнати недійсною частину договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 014/4080/82/40223 від 11 серпня 2008 року шляхом скасування реєстраційних записів;
- визнати недійсними договір відступлення права вимоги (номер невідомий) від 21 травня 2019 року та договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки (номер невідомий) від 21 травня 2019 року, укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 та скасувати відповідні реєстраційні записи;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 ;
- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати (орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 80 000 грн).
У цій заяві представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сметюх В.С. заявляє нові вимоги, а саме визнання недійсними договорів відступлення права вимоги та витребування майна з чужого незаконного володіння. Вказані вимоги не заявлялись при поданні позову та мотивуються іншими обставинами.
Тобто визнання недійсним частин договорів відступлення права вимоги у позові, поданому у 2021 році, та визнання недійсними частин договорів відступлення права вимоги, визнання недійсними договорів відступлення права вимоги та витребування майна з чужого незаконного володіння у заяві про збільшення позовних вимог від 18 квітня 2024 року мають різні предмети, різні підстави виникнення вимог та подані докази, оскільки в позовній заяві позивач просила визнати недійсними частину договору відступлення права вимоги від АТ «Оксі Банк» до ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» від 21 травня 2019 року в межах кредитного договору № 014/4080/82/40223 від 08 серпня 2008 року (з усіма додатковими договорами та угодами до них) та частину договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 014/4080/82/40223 від 11 серпня 2008 року шляхом скасування реєстраційних записів, а в заяві про збільшення позовних вимог від 18 квітня 2024 року - визнати недійсними договір відступлення права вимоги (номер невідомий) від 21 травня 2019 року та договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки (номер невідомий) від 21 травня 2019 року, укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 , та скасувати відповідні реєстраційні записи, а також витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Таким чином позивач та її представник фактично подала новий позов.
З огляду на подання позивачем та її представником заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті такої заяви та повернути таку заявнику.
Водночас суд зазначає, що позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Крім цього, слід звернути увагу на те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року )» (Постанови КЦС ВС від 07 жовтня 2020 року у справі № 465/3586/17, від 08 жовтня 2020 року у справі № 712/22134/12, від 05 жовтня 2020 року у справі № 347/637/18, від 27 жовтня 2020 року у справі №243/11349/18).
З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та повернення такої заявнику, відтак вважає за недоцільне обґрунтовувати кожен аргумент, зазначений представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Андрейчуком О.М. у запереченні на клопотання про збільшення позовних вимог.
Керуючись ст. 2, 13, 43, 49, 188, 258-261 ЦПК України, суд
відмовити представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Сметюх Вероніці Сергіївні у прийнятті заяви від 18 квітня 2024 року про збільшення позовних вимог та повернути таку заявнику.
Роз'яснити, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повне судове рішення складено: 09 липня 2025 року.
Головуючий: Ганько І. І.