Миколаївської області
Справа №477/2712/24
Провадження №2/477/466/25
31 березня 2025 року Жовтневий районний суд Миколаївської області,
в складі: головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судових засідань - Клюсевич-Шараповою Н.М.,
розглянувши без участі сторін у м. Миколаєві цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
та Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області,
про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
В жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 6,45 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Бармашівської сільської ради відповідно до державного акту серії Р2 №566057.
На обґрунтування вимог вказував, що нотаріальному оформленню цієї спадщини заважає наявність інших спадкоємців - відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які, хоча й були зареєстровані на час смерті зі спадкодавицею, але фактично не проживали з нею, в зв'язку з чим спадщину не прийняли, тому вважав, що має право один на всю спадщину, яка належала ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 21 січня 2025 року підготовче провадження в справі було завершено і справа призначена до розгляду.
В судове засідання сторони не з'явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином.
Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, а також просив позов задовольнити.
Представник відповідача - селищної ради, подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позову не заперечував.
Інші відповідачі заяв не подали.
Суд, вважаючи можливим здійснити розгляд справи без участі сторін, дослідивши матеріали та докази справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка на час смерті проживала без реєстрації по АДРЕСА_1 (тепер - це територія Миколаївського району Миколаївської області).
Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі право власності на земельну ділянку, площею 6,4510 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Бармашівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області (тепер територія Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області), яка належала їй відповідно до державного акту серії Р2 №566057, виданого 22 квітня 2002 року Бармашівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області, кадастровий номер 4823380400:05:000:0515 .
Норми ч.ч.1-3 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини (часу смерті спадкодавці) або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Цивільний кодекс України передбачає два види спадкування: за законом і за заповітом (ст. 1217 ЦК України).
Згідно зі ст. 1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Заповіту після смерті ОСОБА_4 не встановлено, тому спадкування після її смерті має здійснюватися за законом.
Цивільний кодекс України вирізняє п'ять черг спадкування за законом, які виписані у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На час смерті ОСОБА_4 вона була зареєстрована в АДРЕСА_1 ), і з нею були зареєстровані сини: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (відповідачі), які відповідно до ст. 1261 ЦК України відносяться до спадкоємців першої черги спадкування за законом.
В той же час, відповідно до довідки Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області від 14 жовтня 2024 року спадкодавиця ОСОБА_4 з 2012 року і до часу смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала без реєстрації з онуком ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .
При цьому, відповідно до довідки цієї ж селищної ради від 14 жовтня 2024 року ОСОБА_4 , була зареєстрована по АДРЕСА_2 в цьому ж селі, а разом з нею були зареєстровані: син - ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 (відповідачі).
Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України вони відносяться до спадкоємців першої черги спадкування за законом, тому у разі прийняття спадщини, мають переважне ніж у позивача право на спадкування.
Крім того приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріальною округу Миколаївської області, на підставі заяви позивача 15 жовтня 2025 року про прийняття спадщини, була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_4 .
Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися.
За пунктами 1.2, 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує обставини стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, а у разі якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього: у випадку відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Слід відмітити, що постановою Верховної Ради України № 1377-МІІІ від 19 травня 2016 року “Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області був перейменований на Вітовський і с.Бармашове на с. Білозірка, а відповідно до постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ у Миколаївській області було утворено Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) до складу якого увійшла також Первомайська селищна територіальна громада, і с. Білозірка в її складі, а також ліквідовано у Миколаївській області старі районні територіальні утворення, зокрема й Вітовський район.
Письмовим роз'ясненням від 10 жовтня 2024 року приватного нотаріуса Сапеги О.А. позивачу ОСОБА_1 було роз'яснено про неможливість оформлення ним всієї спадщини за законом, так як є інші спадкоємці першої черги спадкування за законом, відносно яких відсутні дані, що вони не прийняли спадщину.
Відповідно до ст. 1265 ЦК України позивач відноситься до спадкоємців п'ятої черги спадкування.
В той же час, виходячи із зазначених вище довідок селищної ради спадкодавиця фактично проживала на час своєї смерті з позивачем,
З аналізу положень ст. ст. 1268-1270 ЦК України слідує, що прийняття спадщини пов'язується з фактичним постійним проживанням спадкодавця та спадкоємця, тому з досліджених доказів слід зробити висновок, що позивач є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , а відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , навпаки, хоча й були зареєстровані з нею на час відкриття спадщини, але фактично не проживали, тому вважаються такими, що не прийняли спадщину.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, позивач не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування за законом згідно встановлених обставин, що він є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 6,4510 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області (раніше розташовувалася в межах Бармашівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області), яка належала їй відповідно до державного акту серії Р2 №566057, виданого 22 квітня 2002 року Бармашівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області, кадастровий номер 4823380400:05:000:0515 .
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя Р.В. Козаченко