Ухвала від 16.07.2025 по справі 916/1994/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"16" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1994/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Олефіренко О.О. розглянувши справу №916/1994/25

За позовом: Фізичної особи - підприємця Старюк Анатолія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідача: Акціонерного товариства ,,Херсонобленерго'' (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5, код ЄДРПОУ 05396638)

про визнання протиправним та скасування рішення комісії

Представники сторін:

Від позивача: Скибінська Є.С. ордер;

Від відповідача: Кізім Т.О. самопредставництво;

Господарським судом Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглядається справа №916/1994/25 за позовом Фізичної особи - підприємця Старюк Анатолія Миколайовича до Акціонерного товариства ,,Херсонобленерго'' про визнання протиправним та скасування рішення комісії.

07.07.2025р. за вх. №21307/25 до суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження по справі, згідно якого останній просить суд провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю спору, оскільки відповідачем було скасоване оскаржуване рішення комісії АТ «Херсонобленерго», оформлене як протокол №61 від 23.01.2025р. засідання комісії АТ «Херсонобленерго» по розгляду Акта про порушення споживачем ПРРЕЕ № 022379 від 03.01.2025 року, що і було предметом спору.

В судовому засіданні, представником відповідача було надано до суду витяг з протоколу засідання комісії №80 віл 05.06.2025 по розгляду Акта про порушення споживачем ПРРЕЕ № 022379 від 03.01.2025 року, з якого вбачається що комісія прийняла рішення про скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ АТ «Херсонобленерго» згідно протоколу №61 від 23.01.2025р. засідання комісії АТ «Херсонобленерго» по розгляду Акта про порушення споживачем ПРРЕЕ № 022379 від 03.01.2025 року

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, суд зазначає, що зокрема ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи те, що відповідачем оскаржуване рішення було скасовано після відкриття провадження по справі, предмет спору перестав існувати, суд вбачає наявними підстави для закриття провадження по справі.

Щодо заявлених у заяві Фізичної особи - підприємця Старюк Анатолія Миколайовича до стягнення судових витрат, суд зазначає таке:

Суд зазначає, що частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до ч. 9 ст. 129 та ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи, що відповідачем оскаржуване рішення було скасовано після пред'явлення позову, та позивач подав клопотання про відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, суд доходить висновку про правомірність покладення на відповідача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.

Також у заяві за вх. № 21307/25 від 07.07.2025р. позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу пов'язану із складанням позовної заяви у розмірі 50 000грн.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

В тексті позову зазначено, що позивач планує понести витрат на правничу допомогу, орієнтовна вартість якої складає 50 000 грн.

Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.05.2025 року між ФОП Старюк Анатолія Миколайович та Адвокатом Скибінською Євгенією Сергіївною було укладено договір про надання правової допомоги, згідно п. 2.1. якого Адвокат на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов'язання усіма законними методами та способами надати Клієнту наступної правову допомоги представництві інтересів Клієнта

Згідно п.4.1. Договору, за надання правової допомоги, яка є предметом Договору, згідно пункту 2.1 цього Договору, Адвокату сплачує винагороду у розмірі 50 000,00 грн.

Пунктом 4.4 Договору, сторонами погоджено, шо виплата винагороди, розмір якої зазначено у пунктах 4.1. цього Договору здійснюється протягом 5-ти робочих днів після надходження коштів, які є предметом позову згідно п. 2.1. Договору на рахунок Клієнта.

21.05.2025 року між ФОП Старюк Анатолія Миколайович та Адвокатом Скибінською Євгенією Сергіївною підписано акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги від 19.05.2025. У відповідності до вимог пунктів 2.1., 4.1 Договору про надання правової допомоги від 19.05.2025 року, Адвокатом виконані, а Клієнтом прийняті наступні роботи: Усна консультація, вивчення документів, формування правової позиції, підготовка позовної заяви. Всього за виконану роботу Клієнт, протягом 5-ти робочих днів після надходження коштів, які є предметом позову згідно п. 2.1. Договору про надання правової допомоги від 19.05.2025 року на рахунок Клієнта, зобов'язується сплатити Адвокату винагороду у розмірі 50 000.00 грн.

21.05.2025 року між ФОП Старюк Анатолєм Миколайовичем та Адвокатом Скибінською Євгенією Сергіївною підписано акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги від 19.05.2025 року. У відповідності до вимог пунктів 2.1., 4.1 Договору про надання правової допомоги від 19.05.2025 року, Адвокатом виконані, а Клієнтом прийняті наступні роботи: підготовка та направлення адвокатського запиту до АТ «Херсонобленерго» від 19.05.2025 року, підготовка та направлення адвокатського запиту до АТ «Херсонобленерго» від 20.05.2025 року.

03.06.2025року між ФОП Старюк Анатолєм Миколайовичем та Адвокатом Скибінською Євгенією Сергіївною підписано акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги від 19.05.2025 року. У відповідності до вимог пунктів 2.1., 4.1 Договору про надання правової допомоги від 19.05.2025 року, Адвокатом виконані, а Клієнтом прийняті наступні роботи: підготовка та направлення адвокатського запиту до АТ «Херсонобленерго» від 02.06.2025 року.

14.06.2025 року між ФОП Старюк Анатолєм Миколайовичем та Адвокатом Скибінською Євгенією Сергіївною підписано акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги від 19.05.2025 року. У відповідності до вимог пунктів 2.1., 4.1 Договору про надання правової допомоги від 19.05.2025 року, Адвокатом виконані, а Клієнтом прийняті наступні роботи: підготовка та направлення адвокатського запиту до АТ «Херсонобленерго» від 13.06.2025 року.

20.06.2025 року між ФОП Старюк Анатолем Миколайовичем та Адвокатом Скибінською Євгенією Сергіївною підписано акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги від 19.05.2025 року. У відповідності до вимог пунктів 2.1., 4.1 Договору про надання правової допомоги від 19.05.2025 року, Адвокатом виконані, а Клієнтом прийняті наступні роботи: підготовка клопотання про витребування доказів, клопотання про залучення доказів.

23.06.2025 року між ФОП Старюк Анатолєм Миколайовичем та Адвокатом Скибінською Євгенією Сергіївною підписано акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги від 19.05.2025 року. У відповідності до вимог пунктів 2.1., 4.1 Договору про надання правової допомоги від 19.05.2025 року, Адвокатом виконані, а Клієнтом прийняті наступні роботи: участь у підготовчому судовому засіданні 23.06.2025 року о 10 год.00 хв.

Дослідивши та проаналізувавши зміст договору про надання правової допомоги від 19.05.2025р., вид правової допомоги, що надається адвокатом, а також акт приймання-передачі наданої правової допомоги, суд вказує наступне.

Положення ч. 1 ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Ці висновки було підтверджено і в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29).

Так, 14.07.2025 року до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу в якому відповідач зазначає, що заявлені позивачем судові витрати є непропорційними до обставин справи та обсягу наданих адвокатом послуг, а також не відповідають критерію розумності їхнього розмірі виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін, а тому повинні бути меншими, що передбачено частинами 4, 5 ст. 126 ГПК України.

15.07.2025р. за вх. 22387/25 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, згідно яких останній просить врахувати його заперечення та стягнути на його корить 50 000грн. витрат на правовому допомогу.

16.07.2025р. за вх. №22465/25 до суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, згідно яких останній вказав що Господарський процесуальний кодекс України передбачає такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Слід зазначити, що кожна справа має свою специфіку, а тому, враховуючи всі аспекти даної справи, суд вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, враховуючи не тільки характер спірних відносин, обсяг фактично виконаних адвокатським об'єднанням послуг та їх вартісну оцінку.

Необхідність дотримання співмірності, обґрунтованості та розумного розміру гонорару адвоката, який покладається на іншу сторону, підтримано позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі № 911/2686/18 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи викладене, вирішуючи у даній справі питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, співмірності зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), зважаючи на конкретні обставини справи, ,з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії,а також керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу до 15 000 грн, що, на переконання суду, у даній конкретній справі цілком відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, п.п. 2 ч.1 ст.231, 232-235, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фізичної особи - підприємця Старюк Анатолія Миколайовича від 07.07.2025р. за вх.№21307/25 про закриття провадження по справі - задовольнити.

2. Провадження у справі №916/1994/25 за позовом Фізичної особи - підприємця Старюк Анатолія Миколайовича до Акціонерного товариства ,,Херсонобленерго'' про визнання протиправним та скасування рішення комісії - закрити.

3. Стягнути з Акціонерного товариства ,,Херсонобленерго'' (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5, код ЄДРПОУ 05396638) на користь Фізичної особи - підприємця Старюк Анатолія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім)грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч)грн.

Ухвала набирає чинності в порядку, визначеному ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повна ухвала буде складена 18.07.2025р.

Суддя К.Ф. Погребна

Попередній документ
128931491
Наступний документ
128931493
Інформація про рішення:
№ рішення: 128931492
№ справи: 916/1994/25
Дата рішення: 16.07.2025
Дата публікації: 21.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Закрито провадження (18.07.2025)
Дата надходження: 22.05.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення
Розклад засідань:
23.06.2025 10:00 Господарський суд Одеської області
16.07.2025 10:15 Господарський суд Одеської області
23.09.2025 15:00 Південно-західний апеляційний господарський суд