79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
10.07.2025 Справа № 914/1029/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науковий медико-генетичний центр “ЛеоГЕН», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ескулаб центр», м. Львів
про стягнення заборгованості
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Полюхович Х.М.
Від учасників справи:
Від позивача: Макух Юрій Семенович-директор - представник;
Від відповідача: не з'явився
На розгляд до Господарського суду Львівської області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Науковий медико-генетичний центр “ЛеоГЕН», м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ескулаб центр», м. Львів про стягнення 606 374,62грн. заборгованості, з якої: 548 361,00грн. - сума основного боргу, 42 299,07грн. - пеня та 15 714,55грн. - інфляційні втрати. Також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 9095,62грн.
Ухвалою від 07.04.25р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 01.05.2025 року на 10:35 год. Рух справи в ухвалах суду.
Ухвалою суду від 19.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 10.07.2025 р. о 15:00 год.
В судове засідання 10.07.2025 року позивач явку представника забезпечив, підтримав позовні вимоги та просить позов задоволити.
В судове засідання 10.07.2025 року відповідач явку представника не забезпечив, був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується розсилками поштової кореспонденції за 07.04.202025 року, 01.05.2025 року, 06.06.2025 року та 20.06.2025 року. Згідно відстеження трекінгів поштових відправлень за №0601132700072, №0601141935678, №0601155742783, №0601161298410, поштові вкладення вручено за довіреністю відповідачу. Жодних заяв, клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не поступало.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справи за наявними матеріалами.
Відповідач своїм процесуальним правом на подачу заяв процесуального характеру не скористався, відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвали суду надіслані учасникам справи до наявних електронних кабінетів, відтак вони належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується довідками до доставку електронних листів, які знаходяться в матеріалах справи. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Суд перейшов до стадії ухвалення рішення, вступна та резолютивна частина якого оголошена в цьому судовому засіданні.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науковий медико-генетичний центр «ЛеоГЕН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ескулаб Центр» укладений договір №0104/2023-1 про надання медичних послуг.
Вимоги Позивача від 24.01.2025 № 2401/25-01 про оплату заборгованості з оплати за отримані послуги у сумі 449 877,00грн. Відповідач не виконав. Відтак, враховуючи часткову оплату відповідачем наданих послуг у сумі 50 000,00грн. та додатково надання послуг у січні на суму 98 484,00 грн., позивач стверджує, що станом на 01 лютого 2025 року заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 548 361,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Відповідно до п. 6.3 Договору, за прострочення оплати Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. За домовленістю, сторони здійснювали документообіг з використанням електронних сервісів та з використанням електронних цифрових підписів кожної Сторони. Це дозволило точно визначити дату настання виконання зобов'язання.
Відтак, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 21.08.2024 року по 17.03.2025 рік у сумі 42 299,07грн. та інфляційні втрати у сумі 15 714,55грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 9095,62грн.
Аргументи відповідача.
Відзиву відповідачем не подано, станом на час розгляду справи жодних процесуальних документів від відповідача не надходило. Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи.
Предметом доказування є обставини, з якими пов'язується факт укладення договору надання послуг, неналежне виконання обов'язку в частині оплати.
01 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науковий медико-генетичний центр «ЛеоГЕН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ескулаб Центр» укладений договір №0104/2023-1 про надання медичних послуг.
Відповідно до п. 1.1 Договору, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується за замовленнями Замовника надавати послуги із проведення окремих молекулярно-генетичних досліджень, лабораторної діагностики, лабораторно-діагностичних досліджень біоматеріалу пацієнтів Замовника, а Замовник зобов'язується оплачувати такі послуги в порядку, передбаченому цим Договором.
Відповідно до п. 1.4 Договору, перелік послуг, їх вартість, строки та умови виконання визначені та викладені у Додатку №1 цього Договору, і є невід'ємною частиною даного Договору. (Додаток до договору знаходяиться в матеріалах справи).
Пунктом 3.8 Договору сторони визначили, що результати наданих виконавцем послуг оформляються Актами наданих послуг, які підписуються сторонами щомісячно до 5 числа наступного місяця після звітного або протягом іншого періоду, погодженого сторонами. Акт наданих послуг підписується іншою стороною у дводенний строк з дня отримання.
Згідно п. 3.10 Договору, оплата Замовником послуг за цим Договором здійснюється на підставі Актів наданих послуг, передбачених п. 3.8 Договору, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання Акту наданих послуг.
Позивач зазначає, що за період співпраці Відповідач замовляв та отримував від позивача медичні послуги, відтак на кінець 2024 року існує заборгованість у Відповідача ТзОВ «Ескулаб Центр» перед Позивачем ТзОВ «Науковий медико-генетичний центр ЛеоГЕН» у сумі 499 877, 00грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за 2024 рік.
Дані послуги були надані на підставі наявних у матеріалах справи Актів наданих послуг: №273 від 31 липня 2024 року на суму 164 597,00грн.; №483 від 31.10.2024 року на суму 128 516,00грн.; №632 від 30.11.2024 року на суму 90 348,00грн. та №735 від 31.12.2024 року на суму 106 913,00грн., які підписані електронними печатками та скріплені електронними підписами обох сторін.
Позивач стверджує, що у січні 2025 року Відповідач погасив частково борг у розмірі 50 000,00 грн. та судом встановлено, що дана сума була включена при складанні акту звірки за 2024 рік, який знаходиться в матеріалах справи та відповідач додатково замовив у Позивача послуги на суму 98 484,00 грн., що підтверджується Актом надання послуг №95 від 3 січня 2025 року, який підписаний електронними печатками та скріплений електронними підписами обох сторін.
Відповідно до матеріалів справи, позивач неодноразово зв'язувався із Відповідачем, шляхом листування, що підтверджується листом-повідомленням щодо протермінування оплати №2012/24-09 від 20 грудня 2024 року, листом-претензією щодо заборгованості з оплати за отримані послуги №1001/25-01 від 10 січня 2025 року та листом-претензією щодо заборгованості з оплати за отримані послуги №2401/25-01 від 24 січня 2025 року. Дані листи були надіслані відповідачу на його електронну пошту, що підтверджується скріншотами електронного надіслання вищезазначених документів, які знаходяться в матеріалах справи.
Вимоги Позивача від 24.01.2025 № 2401/25-01 про оплату заборгованості з оплати за отримані послуги у сумі 449 877,00грн. Відповідач не виконав. Відтак, враховуючи часткову оплату відповідачем наданих послуг у сумі 50 000,00грн. та додатково надання послуг у січні на суму 98 484,00 грн., позивач стверджує, що станом на 01 лютого 2025 року заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 548 361,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Відповідно до п. 6.3 Договору, за прострочення оплати Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. За домовленістю, сторони здійснювали документообіг з використанням електронних сервісів та з використанням електронних цифрових підписів кожної Сторони. Це дозволило точно визначити дату настання виконання зобов'язання.
Відтак, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 21.08.2024 року по 17.03.2025 рік у сумі 42 299,07грн. та інфляційні втрати у сумі 15 714,55грн.
Норми права та мотиви суду.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору та додаткової угоди до нього в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору №0104/2023-1 від 01 квітня 2023 року та додаткової угоди до нього про надання медичних послуг, позивачем надано, а відповідачем прийнято медичні послуги, що підтверджується Актами наданих послуг: №273 від 31 липня 2024 року на суму 164 597,00грн.; №483 від 31.10.2024 року на суму 128 516,00грн.; №632 від 30.11.2024 року на суму 90 348,00грн. та №735 від 31.12.2024 року на суму 106 913,00грн.
Судом встановлено, що у відповідача на кінець 2024 року існує заборгованість перед позивачем у сумі 449 877,00грн., яку відповідачем не оплачено, відтак, враховуючи часткову оплату відповідачем наданих послуг у сумі 50 000,00грн. та додатково надання послуг у січні на суму 98 484,00 грн., що підтверджується Актом надання послуг №95 від 3 січня 2025 року, станом на 01 лютого 2025 року заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 548 361,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, положення частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Слід зазначити, що оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18 та у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2020 року у справі №927/986/17 ).
Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідача на кінець 2024 року існує заборгованість перед позивачем у сумі 449 877,00грн., яку відповідачем не сплачено, відтак, враховуючи часткову оплату відповідачем наданих послуг у сумі 50 000,00грн. та додатково надання послуг у січні на суму 98 484,00 грн., що підтверджується Актом надання послуг №95 від 3 січня 2025 року, станом на 01 лютого 2025 року заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 548 361,00 грн.
Щодо стягнення пені.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 3.8 Договору сторони визначили, що результати наданих виконавцем послуг оформляються Актами наданих послуг, які підписуються сторонами щомісячно до 5 числа наступного місяця після звітного або протягом іншого періоду, погодженого сторонами. Акт наданих послуг підписується іншою стороною у дводенний строк з дня отримання.
Згідно п. 3.10 Договору, оплата Замовником послуг за цим Договором здійснюється на підставі Актів наданих послуг, передбачених п. 3.8 Договору, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання Акту наданих послуг.
Відповідно до п. 6.3 Договору, за прострочення оплати Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Відтак позивачем нараховано пеню від прострочених сум з початком періоду нарахування з 21.08.2024 року по 17.03.2025 рік по кожному Акту наданих послуг окремо у загальному розмірі 42 299,07 грн.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)
Відтак, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши період нарахування та Закону «України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені по кожному Акту наданих послуг окремо, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку стягненню підлягає пеня в межах заявлених вимог в сумі 42 299,07грн.
Щодо стягнення інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 15 714,55грн. - інфляційних нарахувань, які обраховувались від прострочених сум, які підлягали сплаті по кожному Акту наданих послуг окремо, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильні суми боргу від яких здійснювалось нарахування інфляційних втрат та періоди, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в межах заявленої вимоги в сумі 15714,55грн.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню підлягає: 548361,00грн. - основного боргу, 42 299,07грн. - пені, 15 714,55грн. - інфляційних втрат.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 9095,62грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2112 від 21.03.2025 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 9095,62грн.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ескулаб центр» (79069, м. Львів, вул. Шевченка, будинок 313, код ЄДРПОУ 44589291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науковий медико-генетичний центр “ЛеоГЕН» (79059, м. Львів, вул. Дж. Ленона, будинок 35, квартира 32, код ЄДРПОУ 44017741) 548361,00грн. - основного боргу, 42 299,07грн. - пені, 15 714,55грн. - інфляційних втрат та 9095,62грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст складено та підписано 18.07.2025 року.
Суддя Коссак С.М.