ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
17 липня 2025 року Справа № 906/245/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року (повний текст складено 02 травня 2025 року, суддя Лозинська І.В.)
за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради
до Приватного підприємства "СІТ"
про стягнення 37183,78 грн.
Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "СІТ" про стягнення 54201,43 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2022 року по лютий 2023 року.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18 липня 2024 року у справі №906/245/24 задоволено заяву позивача про зменшення позовних вимог до 37183,78 грн, у зв'язку з перерахунком боргу, враховуючи площу приміщення, та письмове пояснення щодо визначення кількості використаної теплової енергії розрахунковим методом на будинок №13 по вул. Вітрука в м. Житомирі.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року у справі №906/245/24 частково задоволено позов Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до Приватного підприємства "СІТ" про стягнення 37183,78 грн.
Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "СІТ" на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 17855,88 грн боргу та 3028,00 грн судового збору. Відмовлено у стягненні 19 327,90 грн боргу.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що під час розгляду справи були встановлені усі дані, які є необхідними для здійснення розрахунку обсягу теплової енергії, що витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, відповідно до пункту 7 розділу IV Методики розподілу, та безпосередньо було здійснено позивачем сам розрахунок, з яким погодився відповідач, стягненню з ПП "Сіт" підлягає 17790, 96 грн боргу з оплати послуги з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби з опалення будинку за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 13 та 64,92 грн боргу з оплати абонентського обслуговування.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задоволити у повному обсязі та стягнути з відповідача 37 183,78 грн.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що у зв'язку з тим, що у Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР не було жодної інформації щодо довжини трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, а також співвласники будинку № 13 по вулиці Вітрука в місті Житомирі не повідомляли письмово позивача про застосування (не застосування) результатів енергетичного аудиту нарахування відповідачу за спожиту теплову енергію енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення проводилось згідно пункту 8 розділу 4 Методики. За доводами позивача, пункт 8 розділу 4 Методики розподілу був застосований під час здійснення розрахунку плати за надану послугу у зв'язку з відсутністю у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень, а також даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах.
Скаржник звертає увагу суду, що чинним законодавством не передбачено обов'язку виконавця розподілу комунальних послуг самостійно збирати вищезазначену інформацію. Крім цього, відповідні вихідні дані стали відомі позивачу під час розгляду справи судом.
Апелянт зауважує, що під час розгляду справи були встановлені усі дані, які є необхідними для здійснення розрахунку обсягу теплової енергії, що витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, відповідно до пункту 7 розділу IV Методики розподілу, ухвалою Господарського суду від 29 листопада 2024 року було зобов'язано позивача надати розрахунок боргу відповідача з врахуванням всіх технічних характеристик будинку по вул. Вітрука, 13 у м. Житомирі відповідно до пункту 7 розділу 4 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлях комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315. На виконання вимог вказаної вище ухвали Господарського суду Житомирської області позивачем було здійснено розрахунок відповідно до пункту 7 розділу IV Методики розподілу /т.2, а.с. 16-18/. Згідно такого розрахунку борг ПП "Сіт" становить 17790, 96 грн. з оплати послуги з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби з опалення будинку за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 13 та 64,92 грн боргу з оплати абонентського обслуговування, що і було задоволено судом. Однак, позивач не погоджується з таким рішенням суду та вважає , що до стягнення підлягає 37 183,78 грн
На переконання апелянта, застосування судом розрахунку лише за пунктом 7 Методики призвело до необгрунтованого зменшення суми боргу. Результати перерахунку, проведеного в ході справи, потребують пропорційного розподілу між усіма споживачами, оскільки на момент надання послуг позивач керувався правовими нормами та наявною інформацією. Зниження розміру стягнення позбавляє позивача частини законно нарахованих коштів за фактично надану послугу та порушує принцип справедливості у сфері відносин між виконавцями і споживачами комунальних послуг.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/245/24 у складі: головуючий суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 травня 2025 року у справі №906/245/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року у справі №906/245/24. Вирішено розглянути апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року у справі №906/245/24 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2025 року, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Мельника О.В. та подальшим його перебуванням у відпустці, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 червня 2025 року у справі №906/245/24 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року прийнято до свого провадження у новому складі суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2025 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Олексюк Г.Є., судді - члена колегії Петухова М.Г. та подальшим перебуванням у відпустці головуючої судді Бучинської Г.Б., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний склад суду: головуюча суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В., суддя Василишин А.Р.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 липня 2025 року у справі №906/245/24 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року прийнято до свого провадження у новому складі суду.
Відповідач своїм правом передбаченим статтею 263 ГПК України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частини 10 статті 270 ГПК України).
Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.
Судом було створено сторонам належні умови для реалізації їх прав.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року у справі №906/245/24 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом господарської діяльності Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (позивач) є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.
Сфера виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, іншими нормативно-правовими актами.
Зокрема, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникатимуть у процесі надання та споживання цих послуг, передбачено різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг, а також визначено особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку.
Відповідно до статті 12 Закону №2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно із частиною 7 статті 14 Закону №2189-VIII до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до частини 5 статті 13 цього Закону.
Так, частиною 5 статті 13 Закону №2189-VIII встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору в загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Згідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2189-VIII договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Як вбачається з інформаційної довідки №327363912 від 29 березня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна Приватному підприємству "Сіт" (відповідач) належить на праві власності приміщення магазину загальною площею 361,9 кв. м, що розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 13 (реєстраційний №18180991) /т.1, а.с. 12, 13/.
З матеріалів справи вбачається, що зазначене приміщення є частиною житлового багатоквартирного будинку, що не заперечується сторонами спору.
01 жовтня 2021 року на виконання вимог Закону №2189-VIII КП "Житомиртеплокомуненерго" на своєму офіційному сайті опублікувало типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії /т.1, а.с. 48-50/, який відповідає типовому індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - типовий договір), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830.
Позивач доводить, що у зв'язку з відсутністю рішення співвласників житлового будинку за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 13, про вибір моделі договірних відносин з надавачем послуг з постачання теплової енергії, відносини сторін щодо надання відповідних послуг у зазначеному житловому багатоквартирному будинку, врегульовані типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії, який укладений із кожним співвласником окремо, зокрема з відповідачем.
Згідно пункту 4 типового договору фактом приєднання споживача (відповідача) до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю (позивачу) підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Пунктом 5 типового договору передбачено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідно до ДК 021:2015 09320000-8 відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої за Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" і складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно до пункту 14 типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315 (далі - Методика розподілу).
У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу (пункту 15 типового договору).
Згідно з пунктом 35 типового договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (пункт 36 типового договору).
Відповідно до пункту 37 типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Підпунктами 3, 11 пункту 44 типового договору передбачено, що споживач зобов'язаний: оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором; у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
За умовами пунктів 54, 55 типового договору цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Пунктом 57 типового договору встановлено, що в разі відключення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії.
З матеріалів справи слідує, що КП "Житомиртеплокомуненерго" протягом листопада 2022 року по лютий 2023 року надавало послуги з постачання теплової енергії у житловий багатоквартирний будинок за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, 13, у якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача загальною площею 361,9 кв. м.
ПП "Сіт" для здійснення оплатити послуг постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будинку та за абонентське обслуговування, сума яких складає 54201,43 грн, направлялись рахунки на оплату разом з вимогою №6634/10 від 18 жовтня 2023 року про сплату заборгованості, яка була повернена відправнику як не вручена /т.1, а.с. 14-17, 18-21, 41/.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати вартості послуги з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби з опалення будинку за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 13 та здійсненням плати за абонентське обслуговування, позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду Житомирської області.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
За положеннями статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а в визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання в випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Частиною 3 статті 184 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Як правильно визначив суд першої інстанції, предметом доказування у справі є факт надання послуг у тій кількості та порядку, плату за отримання якої позивач нарахував і заявив до стягнення з відповідача.
Пунктом 2 розділу І Методики загальнобудинкові потреби на опалення (ЗБП) - це витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, загальнобудинкові потреби на опалення визначено як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку.
Як передбачено пунктом 12 розділу IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/ нежитлових приміщень.
Судами встановлено, а сторонами спору не заперечується факт від'єднання нежитлового приміщення відповідача, яке вбудоване в багатоквартирний будинок №13 по вул. Вітрука у м. Житомирі від централізованого опалення.
Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язанні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі (правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 22 грудня 2020 року у справі №311/3489/18).
В матеріалах справи міститься копія акта КП "Житомиртеплокомуненерго" про перевірку Правил користування тепловою енергією від 06 вересня 2024 року, у якому зазначено, що тепловий лічильник, встановлений у підвальному приміщенні будинку за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 13 не підлягає експлуатації у зв'язку із затопленням водою цього приміщення /т.1, а.с. 185/.
Пунктами 5, 6 розділу IV Методики розподілу, передбачено, що у разі відсутності встановлених вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії у МЗК та допоміжних приміщеннях обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається відповідно до проекту будівлі/будинку або за результатом енергоаудиту. Рішення про застосування (не застосування) результатів енергетичного аудиту приймається співвласниками будівлі/будинку в міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець розподілу комунальної послуги.
У разі, якщо є відсутнім проект на будівлю/будинок та є наявним результат енергоаудиту, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається за результатами енергоаудиту. У разі, якщо після проведення енергоаудиту відбулись зміни в системі теплопостачання будівлі/будинку, то результати енергоаудиту не можуть бути застосовані.
Відповідно до пункту 7 розділу IV Методики розподілу, у разі відсутності проекту на будівлю/будинок та результатів енергоаудиту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений розрахунково за формулою 24, де повинні братись за основу наступні вихідні дані: фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді, Гкал; загальна площа МЗК та допоміжних приміщень (незалежно від наявності опалювальних приладів) у будівлі/будинку, окрім підвалів, техпідпіль та горищ, м. кв.; загальна опалювальна площа будівлі/будинку, окрім підвалів, техпідпіль та горищ, м. кв.; обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал.
У разі відсутності даних щодо загальних площ для розрахунків у відповідності до формули 24 цієї Методики для типових будівель/будинків можуть бути застосовані площі, визначені на базі проектних площ відповідної серії будівлі/будинку.
Згідно з пунктом 8 розділу IV Методики розподілу у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.
Пунктом 9 розділу IV Методики розподілу передбачено, що визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулою, де в основі наступні вихідні дані: визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, Гкал; коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку та розраховується за формулою, де вихідними даними є опалювальна площа приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку, м. кв.; загальна опалювальна площа будівлі/будинку, м.кв.
Отже, визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, визначається за формулами, при обчисленні яких застосовуються вихідні дані, залежно від обставин.
З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що КП "Житомиртеплокомунерего" здійснювало розрахунок, враховуючи площу приміщення відповідача 277,2 м2 та 20 ізольованих трубопроводів, у відповідності до пункту 8 розділу ІV Методики. Загальний обсяг споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд) було розраховано комунальним підприємством за формулою 11 Методики розподілу /т.1, а.с. 127-130, 170/.
Однак, в процесі розгляду справи були зібрані та підтверджені всі необхідні вихідні дані для розрахунку обсягу теплової енергії, спожитої на загальнобудинкові потреби опалення, відповідно до пункту 7 розділу IV Методики розподілу, а також КП "Житомиртеплокомуненерго" було здійснено розрахунок /т.2, а.с.16-18/, з яким погодився відповідач. Відтак, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав правильним саме цей розрахунок і дійшов правильного висновку щодо стягнення з ПП "СІТ" суми 17 790,96 грн за теплопостачання на загальнобудинкові потреби та 64,92 грн за абонентське обслуговування.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта про необхідність застосування саме пункту 8 розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, з огляду на наступне.
З аналізу пунктів 5-7 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, які зазначалися вище, вбачається, що Методика розподілу регламентує три альтернативні підходи до визначення обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби: пункт 5 - за проектною документацією або енергоаудитом; пункт 7 - розрахунково за формулами 23- 24, у разі наявності фактичних технічних даних; пункт 8 - спрощено у відсотковому співвідношенні, лише за відсутності даних, зазначених у пунктах 5- 7.
Застосування пункту 8 допустиме виключно за умови відсутності у виконавця послуг даних про площі допоміжних приміщень, відсутності інформації щодо довжини трубопроводів внутрішньобудинкової системи, відсутності проекту або енергоаудиту. Тобто пункт 8 є резервним механізмом, який не може бути застосований, якщо існує можливість здійснити більш точний розрахунок.
В ході розгляду справи Господарським судом Житомирської області були встановлені загальна площа нежитлового приміщення (277,2 м кв), наявність 20 ізольованих транзитних трубопроводів, інші характеристики, необхідні для застосування формул 23- 24 згідно з пунктом 7 Методики.
Позивач підтвердив наявність цих даних та провів відповідний розрахунок, який був прийнятий до уваги судом.
Місцевий господарський суд, встановивши наявність необхідних вихідних даних, обґрунтовано зобов'язав позивача здійснити перерахунок відповідно до пункту 7 Методики, який передбачає розрахунок на підставі фактичних параметрів будинку.
Таким чином, суд врахував надану точну інформацію, застосував найбільш відповідну норму Методики розподілу та діяв у повній відповідності до своїх повноважень.
Колегією суддів, надаючи оцінка даним доводам апелянта, враховується наявність в матеріалах справи копії листа №3453/6 від 22 червня 2023 року, адресованого начальнику управління муніципального розвитку Житомирської міської ради, у якому КП "Житомиртеплокомуненерго" повідомляє, що для виконання в опалювальному сезоні 2023-2024 років розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг згідно Методики розподілу з використанням формул 23-24 цієї Методики, в яких застосовується фактична технічна інформація по кожному конкретному будинку, і тому розподіл виявляється коректнішим, ніж при спрощеному алгоритмі розподілу (формули 25-26), який підприємство застосовувало в опалювальному сезоні 2022-2023 років, необхідно надати на підприємство технічну документацію по житловим будинкам згідно відповідних форм, зазначених у додатках до листа /т.1, а.с. 221/.
Зазначений лист є прямим підтвердженням того, що КП "Житомиртеплокомуненерго" усвідомлювало пріоритетність точного розрахунку за формулами 23- 24 (пункт 7 Методики) і саме тому зверталося до органу місцевого самоврядування з проханням надати необхідну технічну документацію. Таким чином, у листі підприємство фактично визнає, що спрощене нарахування (за формулами 25- 26), якими воно користувалося в сезоні 2022- 2023 років, є менш точним і тимчасовим заходом, застосованим через відсутність даних. Тобто сам позивач підтвердив, що без технічної інформації він вимушено використовував менш точний підхід, а отже, як тільки така інформація стала доступною (під час розгляду справи), обов'язком підприємства було відмовитись від спрощеної формули і застосувати формули 23- 24. Відповідно, даний лист підтверджує, що дії суду з переходу до точного розрахунку за пунктом 7 Методики були повністю обґрунтованими, і спростовує доводи апелянта щодо правомірності первинного (спрощеного) розрахунку.
Господарським судом Житомирської області було доречно вказано, що невжиття КП "Житомиртеплокомуненерго" заходів щодо отримання фактичної технічної інформації по житловим будинкам для здійснення розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг згідно з Методикою розподілу під час опалювального сезону 2022-2023 років, може мати наслідком понесення, зокрема, відповідачем, витрат по здійсненні оплати за надані послуги у більшому розмірі.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
У відповідності до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року у справі №906/245/24, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Справу №906/245/24 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "17" липня 2025 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Маціщук А.В.