Справа № 635/3261/25 Головуючий 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/1620/25 Головуючий апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: справи в порядку виконання судових рішень
10 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме без засудженого ОСОБА_7 та його захисника, належним чином повідомлених про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 29 05 2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України відмовлено.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 29 05 2025 року засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що він не погоджується зі вказаним рішенням, вважає його необґрунтованим і просить застосувати ст.74 КК України та виключити ст.71 КК України, звільнивши останнього із під варти, аргументуючи це тим, що він спричинив матеріальну шкоду на суму 2345 гривень.
Крім того, в апеляційній скарзі міститься прохання розглянути її без участі засудженого та повідомити його при прийняте рішення.
Позиції учасників апеляційного провадження.
У судовому засіданні брав участь прокурор ОСОБА_6 , який не вбачав підстав для задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною і обґрунтованою.
Оскільки в апеляційній скарзі містилося прохання проводити судове засідання без участі засудженого, а прокурор проти цього не заперечував, враховуючи вимоги ч.4 ст.405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції за відсутності ОСОБА_7 .
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дотримався в повній мірі таких вимог закону при ухваленні рішення.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 засуджений за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 28 квітня 2021 року, який змінений ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 05 квітня 2023 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 серпня 2024 року ОСОБА_7 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України застосовано покарання за наявності кількох вироків шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 28 квітня 2021 року, який змінений ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, більш суворим покаранням, призначеним вироком Зміївського районного суду Харківської області від 05 квітня 2023 року за ч. 2 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, визначивши остаточно ОСОБА_7 строк відбування покарання за наявності кількох вироків суду у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 74 КК України.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 05 2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання засудженого, адже ОСОБА_7 вчинив 13 березня 2015 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст.185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 2345,00 гривень, що складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2015 рік.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подану апеляційну скаргу, колегія суддів доходить висновку, що ухвала Харківського районного суду Харківської області від 29 05 2025 є законною та обґрунтованою, зміні та скасуванню на підставах вимог апеляційної скарги не підлягає зважаючи на наступне.
Так, Верховна Рада України 18 липня 2024 року прийняла Закон №3886-ІХ, який набрав чинності 09 серпня 2024 року.
З набранням чинності Законом №3886-IX зазнали змін положення ст.51 КУпАП.
Порівняно з попередньою редакцією цієї статті зазначені зміни передбачають, зокрема збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21) зміна в ст.51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподатковуваного мінімуму для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст.185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) в тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.
Отже, діяння, вчинене як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караним, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст.185 КК України.
Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 грн., встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Отже, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного року.
Відповідно до вироку Зміївського районного суду Харківської області від 03 липня 2015 року ОСОБА_7 вчинив 13 березня 2015 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст.185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 2345,00 гривень
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», з 01.01.2015 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 1218,00 гривень.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, який, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», з 01 січня 2015 року становив 1218,00 гривень.
Колегія суду погоджується із думкою суду першої інстанції, стосовно того, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, внаслідок чого було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2345,00 гривень, що перевищує розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на 2015 рік.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи клопотання засудженого про вирішення питання, пов'язаного із звільненням від покарання і пом'якшенням покарання,повно з'ясував обставини, які мають значення для прийняття законного і обґрунтованого рішення, а тому ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 29 05 2025 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, п.4 ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426, 537-539 КПК України, ст. 81 КК України колегія суддів, -
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 29 05 2025 року про звільнення від покарання і пом'якшення покарання, стосовно засудженого ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді
___________ ____________ ___________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4