Справа № 761/28449/25
Провадження № 1-кс/761/18797/2025
15 липня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22.01.2025 (справа № 761/2307/25) у кримінальному провадженні № 12024110000000423 від 27.08.2024,
установив:
На електронну адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід. № ЕП-20924) клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22.01.2025 (справа № 761/2307/25) у кримінальному провадженні № 12024110000000423 від 27.08.2024, якою накладено арешт на майно, яке виявлено та вилучено 11.01.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки IРhone 13, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , грошові кошти у кількості 230 (двісті тридцять) купюр по 100 (сто) доларів США, 10 (десять) купюр по 50 (п'ятдесят) доларів США, загальною сумою 23 500 (двадцять три тисячі п'ятсот) доларів США.
На думку адвоката, зазначений арешт накладено необґрунтовано, який порушує розумність застосованого заходу забезпечення кримінального провадження, безпідставно обмежує конституційне право власності третьої особи на розпорядження та вільне володіння своїм майном, оскільки не є доказом кримінального провадження, так, як не належить ОСОБА_6 , а належить її сину - ОСОБА_5 .
Враховуючи зазначене, адвокат просить слідчого суддю частково скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22.01.2025 (справа № 761/2307/25), а саме на грошові кошти розміром 23 500 доларів США.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 07.07.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 08.07.2025 клопотання передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 уточнив прохальну частину клопотання про скасування арешту в частині грошових коштів в сумі 23 100 доларів США, окрім 4 купюр по 100 (сто) доларів США із зазначеними номерами.
Прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання адвоката про скасування арешту майна.
Приписами ст.ст. 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Так, у провадженні Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024110000000423 від 27.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами Київської обласної прокуратури.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22.01.2025 (справа № 761/2307/25) накладено арешт на майно, яке виявлено та вилучено 11.01.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки IРhone 13, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , грошові кошти у кількості 230 (двісті тридцять) купюр по 100 (сто) доларів США, 10 (десять) купюр по 50 (п'ятдесят) доларів США, загальною сумою 23 500 (двадцять три тисячі п'ятсот) доларів США.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Зазначена процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
У той же час, оцінюючи наведені заявником доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту майна.
Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема до завершення проведення експертного дослідження, завершення кримінального провадження тощо.
Слідчий суддя зазначає, що арешт на майно, яке є предметом клопотання, накладено з метою забезпечення речових доказів, а з урахуванням особливостей кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що такий арешт є доцільним, у тому числі і на цей момент.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що матеріали клопотання не містять достатнього документального підтвердження, що арешт накладено необґрунтовано або відпала в ньому потреба.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що заявником не доведено, що потреба у застосуванні арешту відпала, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів. Під час розгляду клопотання про скасування арешту не встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань матеріали, з урахуванням вищенаведеного, вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна.
Керуючись статтями 2, 7, 9, 98, 174, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22.01.2025 (справа № 761/2307/25) у кримінальному провадженні № 12024110000000423 від 27.08.2024 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1