Справа №760/34423/21 2-з/760/2/25
17 липня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді - Усатова І.А.
за участю секретаря - Омельяненко С.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, суд,-
У грудні 2021 року заявник звернувся до Солом'янського районного суду м Києва з заявою і просить забезпечити позов.
При зверненні до суду заявник посилався на те, що у провадженні Солом'янського районного суду м. Києва знаходиться справа за його позовною заявою до ТОВ «Сіроко Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною було вчинено виконавчий напис №12733 у зв'язку із боргом за кредитним договором № 1982756 від 07.04.2021, укладеним між ним, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС».
19.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кісельовою Віталіною Володимирівною, на підставі виконавчого напису №12733 від 28.10.2021 було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1.
Отже в даному випадку існує гостра необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується в судовому порядку оскільки якщо це не зробити, то всі грошові кошти буде списано з його банківських рахунків в рахунок погашення заборгованості на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, який, він вважаю таким, що не підлягає виконанню і повернути грошові кошти буде важче. На сьогоднішній день з заробітної плати стягується двадцять відсотків щомісячно.
Відповідно до п.2 ч. 1ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Виходячи з цього, просить задовольнити заяву.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України сторонни в судове засідання не викликалися.
Дослідивши матеріали справи, суддя не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.
Зокрема, згідно з п. 1, 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
За даною нормою закону однією з причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність при цьому передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Так, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову позивач просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ч.13 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу.
Тобто, необхідною умовою для вжиття заходів забезпечення позову з підстав, визначених ч.2 ст.149 ЦПК України, до звернення до суду з відповідним позовом є відсутність у провадженні суду спору між сторонами.
Наявність спору у провадженні суду є підставою для його учасників заявляти перед судом клопотання про вжиття заходів забезпечення позову в поряду ч.1 ст.149 ЦПК України,
За змістом п.п.2,3 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову, а після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
У такому випадку, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Судом встановлено, що в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва під головуванням судді Українця В.В. перебуває справа № 760/34579/21 за його позовною заявою до ТОВ «Сіроко Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в якій ухвалою суду від 31.12.2021 відкрито провадження.
Інформація про звернення учасників справи до суду з заявою про забезпечення позову при зверненні до суду та після відкриття провадження в ній відсутня.
З урахуванням викладеного вище, звернення заявника до суду з вказаною заявою в порядку ч.2 ст.149 ЦПК України, а саме до звернення з позовом, знаходження в провадженні суду позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що заходи забезпечення позову з заявлених підстав на стадії вирішення сторонами спору в суді не можуть бути вжиті.
За таких обставин підстави для задоволення заяви відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І.А. Усатова