Справа 556/326/25
Номер провадження 2/556/388/2025
17.06.2025 року. сел.Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Іванків О.В.,
при секретарі Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в сел. Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно рішення Володимирецького районного суду від 11.03.2016 року з нього було стягнуто аліменти розмір яких в подальшому було змінено на підставі рішення Володимирецького районного суду від 06.12.2017 р. тим самим задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , та стягнуто із позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Однак, після ухвалення вказаного судового рішення Володимирецького районного суду змінився сімейний стан та матеріальний стан позивача. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 , з дружиною народився син - ОСОБА_3 , що потребує від позивача додаткових матеріальних затрат на утримання сина.
16.01.2024 року Кузнецовським міським судом Рівненської області видано судовий наказ у справі № 565/85/24, яким стягнуто з позивача у користуванні матері дитини аліменти на отримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.01.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Також на даний час ОСОБА_1 , має проблеми зі здоров'ям, що підтверджується медичними висновками.
Тому через зміну сімейного та матеріального стану, ОСОБА_1 , вимушений звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на користь відповідачки.
На підставі цього просить змінити (зменшити) розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 , на утримання сина з 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття до 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 31.01.2025 року.
Ухвалою суду від 14 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.
Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій вказав, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, а також просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належно повідомленою про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про перенесення судового засідання не клопотала, відзиву з приводу заявлених вимог, будь-яких пояснень, заперечень чи доказів не надала.
Враховуючи, що розгляд справи проводився у відсутності сторін, фіксація судового засідання технічними засобами у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалась.
Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, обставини справи, проаналізувавши всі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.
Так, судом встановлено, що рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 11.03.2016 року шлюб між сторонами було розірвано, а також стягнуто з батька у користь матері аліменти на утримання дитини в розмірі 350 грн. на місяць.
Рішення Володимирецького районного суду від 06.12.2017 р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , та було змінено розмір раніше визначених аліментів та стягнуто із позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Також судом встановлено, що стягнення аліментів з позивача у визначеному розмірі здійснюється із заробітної плати, що підтверджується довідкою про здійснення виплат №69 від 09.01.2025 року.
За період з січня по грудень 2024 року було отримано 127988,21 грн. (у середньому на місяць складається 10665,68 грн.).
З матеріалів справи також вбачається, і це встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 , з ОСОБА_6 , народився син - ОСОБА_3 , що потребує від позивача додаткових матеріальних затрат на утримання сина. Даний факт стверджується оглянутим в судовому засіданні та долученим до справи свідоцтвом про народження.
16.01.2024 року Кузнецовським міським судом Рівненської області видано судовий наказ у справі № 565/85/24, яким стягнуто з позивача у користуванні матері дитини аліменти на отримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.01.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів з позивача у визначеному розмірі здійснюється із заробітної плати, що підтверджується довідкою про здійснення виплат № 70 від 09.01.2025 року. За період з січня по грудень 2024 року було отримано 78070,88 грн. (у середньому на місяць складає 6505,91 грн.)
Також матеріалами справи встановлено, що у ОСОБА_1 , у липні 2024 року виявили захворювання попереково-крижового відділення хребта, патологію міжхребцевих дисків, яке прогресує. У січні 2025 року позивач знову проходив обстеження стану свого здоров'я та йому рекомендовано оперативне втручання. Дані обставини підтверджуються протоколом дослідження та заключенням лікаря.
Частиною четвертою ст. 273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідачу присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч. 2 ст. 182 СК України).
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Позивач у своїй позовній заяві просить про зменшення розміру аліментів на утримання дитини посилаючись на те, що у нього погіршився матеріальний стан, також на утриманні у позивача перебуває ще одна малолітня дитина, а також наявні проблеми зі здоров'ям.
З аналізу правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Суд бере до уваги докази представлені позивачем про те, що на утриманні має ще одну дитину яка також потребує належної матеріальної допомоги, та проблеми зі здоров'ям.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, матеріальне становище сторін, беручи до уваги те, що позивач не відмовляється сплачувати аліменти на утримання дитини, але і сплачувати їх в тому розмірі який був визначений раніше згідно рішення суду не має матеріальної можливості вважає що є підстави для задоволення позовних вимог та зміну розміру стягнення визначених раніше судом аліментів, а саме з 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину щомісячно до досягнення дитиною повноліття до 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, а відтак він підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
Питання про повернення сплаченого при подачі позовної заяви судового збору позивач не ставить.
Керуючись ст.ст. ст.ст.2, 3, 12, 81, 89, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355, 273 ЦПК України, ст.ст. 181-184, 192 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 грудня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття до 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: О.В. Іванків
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), мешканець АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) мешканка АДРЕСА_2 .