Справа № 283/1597/25
провадження №2-а/283/88/2025
17 липня 2025 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з участю секретаря судового засідання Селіною А.І., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністратвине правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст. 210-210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 вважає, що внесення інформації про порушення правил військового обліку до Реєстру є незаконним та безпідставним. Юридичним підґрунтям для звернення до суду стало втручання в його права та законні інтереси, а також ризик притягнення до відповідальності за дії, яких він не вчиняв.
Позивач є військовозобов'язаним зі спеціальністю у сфері кібербезпеки, офіційно перебуває на військовому обліку, регулярно оновлює облікові дані та має відповідну відмітку про придатність до служби. Крім цього, він працевлаштований у стратегічному для економіки підприємстві ТОВ “ІНТЕГРІТІ360», що надає йому право на відстрочку від мобілізації згідно із Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Додатково, ще з 2021 року він здійснює підприємницьку діяльність у сфері інформаційних технологій, що також є підставою для застосування до нього особливого порядку під час мобілізації.
Попри наявність усіх правових підстав для відстрочки та відсутність правопорушень з боку Позивача, у березні 2025 року в його електронних військово-облікових документах з'явилась відмітка про “порушення правил військового обліку». При цьому жодної повістки, повідомлення чи постанови про адміністративне правопорушення він не отримував. Повідомлення про нібито направлену повістку та її невручення ґрунтується на суперечливих документах без підтвердження факту існування або відправки поштового відправлення.
У ході збирання інформації через адвокатські запити з'ясувалося, що кореспонденція, якою відповідач намагався обґрунтувати вручення повістки, має ознаки фальсифікації. Зокрема, дата підписання повістки є пізнішою за дату її нібито відправлення. Крім того, в системі АТ “Укрпошта» взагалі відсутні дані про надісланий лист. Все це, разом із відсутністю постанови по справі, підтверджує, що дії Відповідача є протиправними, а внесення запису про порушення обліку - недостовірним і без правового обґрунтування.
Таким чином, ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 210 та/або 210-1 КУпАП.
Суд витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 особову справу ОСОБА_2 , на підставі якої ґрунтується позовна заява та могла бути складена постанова .
У відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3/666/2811 від 09.07.2025 зазначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_2 не виносилась, а доданий до позову документ не є офіційною постановою відповідно до вимог ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин шляхом розгляду і вирішення спорів щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Однак у ході розгляду справи було встановлено, що відповідачем не приймалося жодної постанови про накладення адміністративного стягнення, що прямо підтверджується письмовою відповіддю ТЦК, наданою у відповідь на запит суду.
Таким чином, предмет оскарження відсутній, оскільки не існує індивідуального акта владного характеру, який би породжував для позивача юридичні наслідки та міг бути предметом адміністративного позову у розумінні статей 2, 19 та 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові КАС ВС від 17.03.2020 у справі №160/6902/19, для наявності предмета адміністративного позову необхідним є існування:
?рішення суб'єкта владних повноважень,
?яке має зовнішній характер,
?індивідуалізує особу, до якої воно застосоване,
?та породжує юридичні наслідки для цієї особи
Водночас, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Ротару проти Румунії» (Rotaru v. Romania, 2000), лише наявність запису в державних реєстрах не є достатнім втручанням у права особи, якщо він не оформлений згідно із законом і не спричиняє прямих юридичних наслідків. Подібну позицію висловлено і в рішенні ЄСПЛ у справі “М.М. проти Великої Британії» (M.M. v. The United Kingdom, 2012).
У даному випадку, позивач оскаржує акт, якого не існує, тобто просить скасувати постанову, яка не була винесена, і про наявність якої він дізнався виключно зі змісту письмової відповіді ТЦК, де лише згадується облікова інформація. Такі відомості не є рішенням у розумінні КАС України.
На підставі викладеного та відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, провадження в адміністративній справі підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства через відсутність оскаржуваного акта.
Керуючись ст. 2, 19, 160, 161, 238, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України,
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - закрити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя