Справа № 462/2040/25 Головуючий у 1 інстанції: Постригач О.Б.
Провадження № 33/811/730/25 Доповідач: Белена А. В.
09 липня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника-адвоката Гораля А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його захисника Гораля Андрія Романовича на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 24 квітня 2025 року,
Постановою судді Залізничного районного суду м. Львова від 24 квітня 2025 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 15 березня 2025 року о 21:16 год. у м. Львів на вул. Городоцька, 282А, керував транспортним засобом Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря на стан алкогольного сп'яніння №000546, чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Постанову суду ОСОБА_1 вважає незаконною та необґрунтованою, тому разом з адвокатом-захисником Горалем А.Р. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 24 квітня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Щодо поновлення строку апеляційного оскарження апелянти зазначають, що останній день десятиденного строку з дня прийняття оскаржуваної постанови припадає на неділю 04 травня 2025 року, тобто вихідний день, а ОСОБА_1 подав дану апеляційну скаргу в перший робочий день, тобто в понеділок 05 травня 2025 року.
В обґрунтування апеляційних вимог стверджують, що на відеозаписі із портативних відео реєстраторів працівників Управління патрульної поліції у Львівській області та у протоколі про адміністративне правопорушення вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та в ході спілкування останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, посилаючись на наявність ознаки такого сп'яніння, а саме: запаху алкоголю з порожнини рота. Однак вже в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, а також в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15 березня 2025 року зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та поведінка, яка не відповідає обстановці. Підкреслює, що при особистому спілкуванні сержант поліції ОСОБА_3 також повідомив тільки про запах алкоголю з порожнини рота, що вказує на безпідставне внесення до адміністративних матеріалів ознак, які не були виявлені, та формального підходу до даного питання.
Зазначають, що ОСОБА_1 категорично заперечував вживання алкоголю та перебування у стані алкогольного сп'яніння, висловив недовіру до технічного приладу «Драгер» та виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. В подальшому все ж погодився пройти огляд на місці зупинки, але категорично заперечив позитивний результат технічного приладу «Драгер» та прослідував в супроводі поліцейських до медичного закладу для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Наголошують, що коли ОСОБА_1 прибув до медичного закладу, він жодним чином не відмовлявся від проведення стосовно нього медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та виконував усі вимоги лікарів, однак неодноразово висловлював недовіру до технічного приладу «Драгер».
Звертають увагу, що ОСОБА_1 неодноразово просив медичних працівників відібрати в нього біологічні зразки сечі для їх медичного аналізу, однак йому було категорично відмовлено. Отримавши відмову, ОСОБА_1 звернувся на лінію «102» з відповідною скаргою, де отримав відповідь, що поліція не має відношення та впливу на працівників медичного закладу та у разі необхідності він може звернутися до іншого медичного закладу.
Зважаючи на це, ОСОБА_1 прослідував до «Лікарні Святого Луки» з проханням про відібрання та токсикологічне дослідження його біологічних зразків, однак йому відмовили та скерували до «Лікарні Святого Пантелеймона».
Зазначають, що вже у «Лікарні Святого Пантелеймона» ОСОБА_1 із власної ініціативи надав біологічні зразки крові на вміст етанолу, що підтверджується направленням на токсикологічне дослідження від 16 березня 2025 року «Лікарні Святого Пантелеймона» та платіжною квитанцією ТОВ «Свіфт Гарант» №3771879476989320 від 16 березня 2025 року.
Підкреслюють, що відповідно до результату токсикологічного дослідження №1383 «Лікарні Святого Пантелеймона» від 18 березня 2025 року в зразках крові ОСОБА_1 вмісту етанолу не виявлено (показник 0), а отже лікар-нарколог, який проводив огляд ОСОБА_1 15 березня 2025 року допустив формальний підхід до проведення такого огляду, не забезпечив відбір зразків біологічних зразків, чим порушив порядок проведення огляду в медичному закладі, що як наслідок тягне за собою його недійсність.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гораля А.Р. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Враховуючи, що оскаржувана постанова судді Пустомитівського районного суду Львівської області прийнята у судовому засіданні 24 квітня 2025 року у присутності ОСОБА_1 та його захисника, а останній день десятиденного строку оскарження припав на вихідний 04.05.2025, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження апелянтами не пропущений та такий поновленню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема,такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 272701 від 16 березня 2025 року (а.с.1),згідно з яким ОСОБА_1 15 березня 2025 року о 21 год. 16 хв керував транспортним засобом Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря на стан алкогольного сп'яніння №000546.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відповідно до положень Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з рапорту поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 2 УПП у Львівській області ДПП Андрія Дрозда від 16.03.2025 (а.с. 8), 15.03.2025 ним в ході несення служби за порушення ПДР було зупинено автомобіль Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_4 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки, результат позитивний - 0,40 ‰. Оскільки водій з результатом не погодився, а тому був направлений у медичний заклад КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ», де згідно з висновком лікаря № 000546 ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Зазначені у рапорті поліцейського відомості підтверджуються роздруківкою з приладу Drager Alcotest 6820 ARHK - 0049 від 15.03.2025 (а.с. 2), відповідно до якої за результатами огляду ОСОБА_1 , такий перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду - 0,40 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого за результатами огляду ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат - 0,40 ‰ (а.с. 3).
Оскільки ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 був доставлений до КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» для огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров'я огляду, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», було складено висновок від 15.03.2025 № 000546 (а.с. 7).
Так, згідно з висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.03.2025 № 000546, огляд ОСОБА_1 проводився о 23:38 год. 15 березня 2025 року у КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ», за результатом проведеного огляду в освідуваної особи встановлено стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, захисником Горалем А.Р. у суді першої інстанції було надано акт огляду ОСОБА_1 від 15.03.2025 зі змісту якого вбачається, що останній проходив огляд за допомогою приладу Драгер 6820 (дата останньої повірки 14.08.2024), за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (результат станом на 23:16 год - 0,35 ‰ та о 23:36 год - 0,22‰), що і стало підставо для складання висновку та подальшого притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
Окрім цього, лікарем - наркологом було проведено клінічний огляд ОСОБА_1 , відповідно до якого у ОСОБА_1 наявний запах алкоголю з рота, пальце-носова проба з промахуванням, проба Шульте - 58 секунд (при нормі 25-30 секунд), тремтіння пальців рук.
Доводи апелянтів про те, що лікарем було відмовлено у відібрані зразків крові для встановлення стану алкогольного сп'яніння апеляційний суд не вважає безумовною підставою для скасування постанови з таких підстав.
За приписами п.8 даної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я. За приписами п.3 розділу III Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Пунктами 12,13,14 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
Таким чином, визначення стану алкогольного сп'яніння шляхом лабораторного дослідження здійснюється лише у окремо взятих випадках, зокрема, під час ДТП.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 пройшов огляд за допомого приладу «Драгер 6820», а також клінічний огляд, за результатами огляду встановлено, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що і стало підставою для складання висновку, який не викликає у суду апеляційної інстанції сумнівів у його достовірності.
Пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року передбачено право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду.
Водночас, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 березня 2025 № 000546 з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, та дії працівників медичного закладу у встановленому законом порядку не оспорював.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 опісля самостійно звернувся до медичного закладу, де було проведено огляд, за результатами якого вміст алкоголю в його організмі не виявлено, що не враховано судом не заслуговують на увагу, оскільки Інструкцією №1452/735 чітко визначено порядок проведення відповідного огляду.
Так, п.9 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено,що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції визначено, що Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
З наведеного слідує, що доставка особи для проходження огляду здійснюється лише поліцейським, а не самостійно особою, огляд проводиться медичним закладом, який входить до Переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв.
Оскільки ОСОБА_1 до «Лікарні Святого Пантелеймона» не доставлявся, а звернувся самостійно для огляду, відтак підстави для врахування наданого висновку не має.
Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу, що вказані результати отримані після спливу 2 годин, а тому не можуть вважатися достовірними.
Апеляційний суд також не бере до уваги твердження апелянтів щодо несправності алкотестерів, за допомогою яких було проведено огляд ОСОБА_1 , оскільки з матеріалів справи (роздруківки (а.с.2) та акта медичного огляду (а.с. 21)) вбачається, що такі проходили повірку (калібрування), а відтак підстав сумніватися у їх справності підстав немає.
У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях працівників поліції порушення приписів «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП, які б вплинули на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На переконання апеляційного суду, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Гораля Андрія Романовича залишити без задоволення.
Постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 24 квітня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА