Справа № 303/8371/24
про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги
11 липня 2025 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Петрецький Сергій Іванович, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2025 року у справі № 303/8371/24 за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачки: Мукачівська районна державна нотаріальна контора, про визнання належності майна на праві спільної сумісної власності з рівністю часток у такому майні,
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Петрецький С.І., 28.05.2025подала до Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2025 року у справі № 303/8371/24.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 09.06.2025 подану скаргу залишено без руху, про що повідомлено скаржника та надано йому строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду апеляційної інстанції інформації про ціну позову, самостійно визначити розмір судового збору за подання апеляційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна) та сплатити його у розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості майна (1/2 частина будинку) та за мінусом фактично сплаченого судового збору у розмірі 1 816, 60 грн.
На виконання ухвали представником скаржника - адвокатом Петрецьким С.І. подано клопотання (заяву) про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій зазначено, що, у зв'язку з відмовою видати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя Державним нотаріусом Мукачівської районної державної нотаріальної контори Шпеник М.Ю., позивачка по суті просила в судовому порядку в позовному провадженні встановити факт належності майна на праві спільної сумісної власності , а не визнати майно спільною сумісною власністю подружжя, як оцінив суд першої інстанції. Зазначає, що саме через неправильне вирішення немайнового спору як майнового ОСОБА_1 і подала апеляційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.04.2025 у справі № 303/8371/24.
З цього приводу слід зазначити таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).
Позов, в якому особа просить суд встановити факт належності майна на праві спільної сумісної власності з рівністю часток у такому майні, по суті є вимогою про визнання права власності на частку в спільному майні, оскільки спрямований на визначення правового режиму майна, а не просто фіксацію факту.
Відтак такий позов носить майновий характер, вимагає оцінки предмета спору і тому підлягає оплаті судового збору, як майновий.
З огляду на вищезазначене, скаржник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі Закарпатського апеляційного суду від 09.06.2025.
За приписами ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для виконання вимог ухвали Закарпатського апеляційного суду від 09.06.2025.
Керуючись статтею 127, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Продовжити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Петрецький Сергій Іванович, строк для усунення недоліку апеляційної скарги на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2025 року, зазначений в ухвалі Закарпатського апеляційного суду від 09.06.2025, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що якщо апелянт відповідно до цієї ухвали у встановлений строк не усуне недоліки апеляційної скарги, то апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повертатися.
Суддя Г.Г. Собослой