Справа № 740/5249/24
Провадження № 1-кс/740/604/25
18 липня 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні заяву прокурора Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12023270300001247 від 13.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
у провадженні головуючого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_4 знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України.
17.07.2025 через систему «Електоронний суд» прокурор Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_8 подав заяву відвід головуючого судді ОСОБА_4 від розгляду вказаного кримінального провадження, посилаючись на те, що у ході судового розгляду даного кримінального провадження судом у складі головуючого судді ОСОБА_9 01.07.2025 постановлено обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на підставі угоди про винання винуватості. Враховуючи те, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за участі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , крім того, згідно обвинувачення ОСОБА_10 здійснив ряд ініціативних та організаторських дій при підготовці до вчинення злочинів, а ОСОБА_11 виступив у ролі пособника вчинення злочинів, вказане свідчіть про значну роль дій ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , при вчиненні об?єктивної сторони усіма обвинуваченими, що може вплинути на неупередженість головуючого судді при прийнятті процесуальних рішень. Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: - за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
У судове засідання прокурор не з'явився, в заяві від 17.07.2025 просив розглядати заяву без його участі, доводи викладені у заяві підтримав та просив задовольнити.
Від захисника адвоката ОСОБА_13 18.07.2025 надійшла заява, у якій останній просив розглядати заяву за його відсутності, щодо прийнятого рішеня поклався на розсуд суду.
Інші учасники судового провадження про місце, час та дату розгляду заяви про відвід судді повідомлені належним чиному та у судове засідання не з'явивлися, будь-яких клопотань чи заяв до суду не подали.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійнювалося.
Мотиви та висновки суду.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Правовий інститут відводу є механізмом, який забезпечує гарантію розгляду та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, яка передбачена ч.1 ст.21 КПК України.
Відвід може бути ініційований особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, та повинен бути вмотивованим (ч.ч.2,5 ст 80 КПК України).
Перелік підстав для відводу судді визначений статтями 75, 76 КПК України.
Однією із таких підстав є наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п.4 ч.1 ст.75 КПК України) на що посилається прокурор.
Суд дослідивши заявлені прокурором ОСОБА_3 мотиви щодо необхідності відводу судді ОСОБА_4 , зокрема інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді (п.4 ч.1 ст.75 КПК України), дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви прокурора з огляду на таке.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п.50 рішення у справі «Білуха проти України»). При цьому, при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
Наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. За об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Щодо об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які би могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні питання чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя чи склад суду є упередженими або безсторонніми, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Постанова ККС ВС у справі №127/9259/21 від 21.03.2024).
Встановлено, що ухвалою від 01.07.2025 матеріали кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_10 за ч.3 ст.27 ч.4 ст.185, ч.4 ст.189, ч.2 ст.255-1, ч.1 ст.304, ч.2 ст. 307, ч.1 ст.309 КК України та ОСОБА_11 за ч.5 ст.27 ч.4 ст.185 КК України - виділені в окреме провадження.
01.07.2025 Ніжинький міськрайонний суд Чернігвської області у складі головуючого судді ОСОБА_4 ухвалив вирок, яким затвердив угоду від 26.06.2025 про визнання винуватості, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у кримінальному провадженні зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 13.09.2023 за №12023270300001247.
Під час судового провадження на підставі угоди суд у відповідності до положень глави 35 Кримінального процесуального кодексу України не досліджував докази кримінального провадження №12023270300001247 від 13.09.2023, не надавав їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їхній сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для встановлення винуватості або невинуватості ОСОБА_10 та ОСОБА_11 чи інших фігурантів провадження, а лише перевірив угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам законодавства.
На виконання ч.3 ст.475 КПК України мотивувальна частина вироку від 01.07.2025 містить:
- формулювання обвинувачення, у якому ОСОБА_10 , ОСОБА_11 визнають себе винуватими, та частини статей закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачуються;
- відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначену міру покарання;
- мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону і ухваленні вироку, з посиланням на положення закону, якими він керувався.
Тобто вирок не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а в ньому лише зазначене формулювання обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та у межах якого останні визнали свою винуватість.
Події, описані у вироку від 01.07.2025, не свідчать про порушення судом презумпції невинуватості ОСОБА_5 , ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 , а є лише частиною обвинувачення, висунутого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 прокурором, доведеність якого судом не встановлювалася у змагальному судовому процесі.
Тобто під час ухвалення вироку від 01.07.2025 суд не персоніфікував інших обвинувачених у кримінальному провадженні №12023270300001247 від 13.09.2023, не зробив висновку щодо наявності складу злочину в їх діях, не встановив ступінь їх участі та ролі кожного з них у ймовірній протиправній діяльності або будь-які інші обставини по суті пред'явленого їм обвинувачення у судовій справі №740/3734/25, та не досліджував доказів сторони обвинувачення, які можуть бути використані під час судового провадження щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Вирок від 01.07.2025 щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не має преюдиціального значення у кримінальному провадженні щодо інших осіб, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.04.2020 у справі №344/2514/19, та практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 23.02.2016 у справі Навальний та Офіцеров проти Росії, заяви № 46632/13, № 28671/14).
Доводи прокурора про упередженість судді ОСОБА_4 з огляду на те, що за результатами розгляду угоди про визнання винуватості ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у нього сформувалось уявлення про обов'язкову причетність чи винуватість інших осіб у вчиненні тих кримінальних правопорушень, у яких ОСОБА_10 , ОСОБА_11 визнали свою винуватість, є лише припущеннями, які не підтверджені фактичними даними.
Судове провадження на підставі угоди за своєю суттю є особливим порядком здійснення кримінального провадження, який обмежений умовами відповідної угоди. Водночас під час розгляду справи по суті пред'явленого обвинувачення суд, не будучи обмеженим укладеними угодами в провадженнях щодо того самого кримінального правопорушення та ухваленими щодо них рішеннями, безпосередньо з'ясовує всі фактичні обставини та перевіряє їх доказами, які йому надають сторони, на підставі чого робить висновок про винуватість або невинуватість осіб.
Суд звертає увагу, що вичерпний перелік випадків, які законодавець вважає повторною участю судді у кримінальному провадженні, наведений у ст.76 КПК України. Положення цієї статті не містять заборони для судді, який брав участь у судовому провадженні на підставі угоди, укладеної з одним із декількох обвинувачених (матеріали щодо якого були виділені в окреме провадження в порядку ч.8 ст.469 КПК України), брати участь у розгляді первісного кримінального провадження щодо інших обвинувачених.
Також суд зауважує, що професійні судді мають досвід і відповідну підготовку, що дозволяють їм зберігати об'єктивність і не піддаватися впливу будь-яких зовнішніх чинників при розгляді справ.
Зважаючи на викладене, суд не вбачає обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді ОСОБА_4 , тому відсутні підстави для задоволення заяви прокурора.
Керуючись ст.ст.75, 76, 80, 81 КПК України, суд
постановив:
відмовити у задоволенні заяви прокурора Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1