Справа № 350/956/25
Номер провадження 2/350/541/2025
17 липня 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Маєвської С.П.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно, -
І. Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Рожнятівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно, в якій просить визнати за нею право власності на частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
В основу своїх позовних вимог зіслалася на те, що вона проживає по АДРЕСА_1 , яке станом на жовтень 2000 року належало ОСОБА_2 .
24.01.2001 року ОСОБА_2 частину вищевказаного будинковолодіння подарував своїй матері ОСОБА_3 , що підтверджується договором дарування посвідченого 24.01.2001 року державним нотаріусом Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його мати ОСОБА_3 , а також фактично прийняла, проте належним чином не оформила його дочка ОСОБА_4 . Таким чином ОСОБА_3 стала власницею частин будинковолодіння по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_4 - власницею частини вказаного будинковолодіння.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Вона, тобто позивачка являється спадкоємцем майна ОСОБА_3 за заповітом, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 28.05.2025 року.
На момент смерті ОСОБА_2 , тобто станом на червень 2007 року, його дочка ОСОБА_4 вже постійно проживала в Канаді, і тільки приїхала на похорон батька та для прийняття спадщини. Її бабуся ОСОБА_3 на той час вже була особою похилого віку, важкохворою і потребувала постійного стороннього догляду, який вона і здійснювала.
Оскільки позивачка опікувалась ОСОБА_3 , так як остання потребувала постійного стороннього догляду, то її онука ОСОБА_4 у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання в Канаду, вирішила відчужити на її користь належну їй частину вищевказаного будинковолодіння.
Фактично, відразу після смерті ОСОБА_2 , між нею та ОСОБА_4 був укладений усний договір купівлі-продажу частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 , а в 2007 році ОСОБА_4 виїхала з селища Рожнятів в Канаду, передавши їй ключі від кімнати будинковолодіння.
На підставі вказаного усного договору купівлі-продажу, у 2007 році вона добросовісно заволоділа належною ОСОБА_4 частиною будинковолодіння по АДРЕСА_1 , і продовжує нею безперервно та відкрито володіти по даний часа, а за змістом ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває права власності на це майно..
Вона за власний рахунок виготовила технічний паспорт на будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , проте через відсутність належного документа власності, не може отримати свідоцтво про право власності, тому змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Родіков І.С. у підготовче судове засідання не прибули, останній направив суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без участі сторони позивача, крім цього зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити.
Представник відповідача Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області у підготовче судове засідання не прибув, направив до суду заяву в якій просить розгляд даної справи проводити без його участі, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи.
15.07.2025 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Родікова І.С. поступила заява про розгляд справи у відсутності сторони позивача, у якій він також зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить про задоволення позову.
09.07.2025 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника відповідача Рожнятівської селищної ради В. Рибчака поступила заява про розгляд справи у його відсутності, в якій він також зазначив, що заперечень проти задоволення позову немає.
Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч. 4 ст. 200 ЦПК України).
Враховуючи, що представник відповідча позов визнав, визнання ним позову не суперечить інтересам сторін, тому суд приймає визнання позову представника ивідповідача та приходить до висновку про можливість ухвалення рішення про задоволення позову.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину по закону виданого та посвідченого державним нотаріусом Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори Котелко С.Д. 15.10.2000 року, являвся власником будинковолодіння по АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Згідно договору дарування посвідченого 24.01.2001 року державним нотаріусом Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори Ничипорчук І.Б. по реєстру за №Д-64 та зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації 25.01.2001 року в реєстрову книгу №9 за реєстровим №792, ОСОБА_2 подарував належну йому частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 (а.с. 7 зворотня сторона).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Рожнятів Рожнятівського району Івано-Франківської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого повторно 27.10.2021 року Рожнятівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Фравнківськ) (а.с. 15).
ОСОБА_4 09.07.2007 року звернулася в державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини і про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 15.04.2024 року Рожнятівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 16).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 СК України №00033379860 від 27.10.2021 (а.с. 13), ОСОБА_2 являвся сином ОСОБА_3 .
Згідно довідки №1084 виданої Рожнятівською селищною радою Калуського району Івано-Франківської області 28.10.2021 (а.с. 18), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був постійним жителем селища Рожнятів і проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно наказу сектору містобудування та архітектури Рожнятівської селищної ради №11/13-01 від 03.03.2023 по прийняттю рішення про присвоєння адреси (а.с. 19) та витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с. 20), будинковолодінню (житловий будинок загальною площею 85,1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами), яке розташоване по АДРЕСА_1 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2024/002014082 від 27.02.2024 місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстровано по АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Згідно довідки №198 виданої Рожнятівською селищною радою Калуського району Івано-Франківської області 12.06.2025 (а.с. 17), ОСОБА_1 з 2008 року проживала разом із ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 .
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_3 жительки АДРЕСА_1 , складеного комісією Рожнятівської селищної ради Івано-Франківської області 04.03.2024 (а.с. 22) та Висновку №111 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі складеного ЛКК КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» РСР 27.02.2024 (а.с. 21) встановлено, що ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого 28.05.2025 державним нотаріусом Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори Ничипорчук І.Б. (а.с. 10), ОСОБА_1 являється спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , згідно якого спадщина, на яку видано свідоцтво складається з: (трьох четвертих) частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Спадкове майно належало: частина спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі Договору дарування, посвідченого 24.01.2001 року Котелко С.Д., державним нотаріусом Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори по реєстру за №Д-64 та зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації 25.01.2001 року в реєстрову книгу №9 за реєстровим №792; частина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його мати ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, на підставі Свідоцтва про право на спадщину по закону, виданого 15.10.2000 року Котелко С.Д. державним нотаріусом Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори по реєстру за №Д-588 та зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації 20.11.2000 року в реєстрову книгу №9 за реєстровим №757.
В матеріалах справи наявний технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 виготовлений 30.11.2022 року ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», згідно якого будинковолодіння, яке розташоване по вищевказаній адресі складається з житлового будинку літ. "А", сараю літ. "Б", сараю літ "В", вбиральні літ."Г", гаражу літ."Д", криниці літ. "N", воріт літ. "N1", огорожі літ. "N2" (а.с. 4-6).
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з пунктом 9 постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
-володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
-володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
-володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).
Відповідно до статей 335 і 344 ЦК України право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК України).
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі, якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Визначаючи умови набуття права власності за набувальною давністю, Верховний Суд у постанові від 01.08.2018 у справі №201/12550/16-ц вказав, що лише за наявності таких умов можливе набуття права власності на чужі речі: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння). Для набуття права власності за набувальною давністю всі вказані умови повинні бути наявними у сукупності.
Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17 серед умов набуття права власності за набувальною давністю виокремив такі: «Наявність суб'єкта, який здатний певний об'єкт набути у власність; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння; відкритість володіння чужим майном; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння.
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 №5 володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна.
Строк, після спливу якого особа може набути нерухоме майно у власність за набувальною давністю становить 10 років. Безперервність володіння означає, що особа володіє об'єктом нерухомості протягом визначеного строку.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10.02.2020 у справі №923/82/19, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних вище умов у сукупності.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об'єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
Отже, виходячи зі змісту статті 344 ЦК України, вищевказаних постанов Пленуму ВССУ та Верховного Суду, умовами для визнання за особою права власності на нерухоме майно за набувальною давністю є:
-добросовісність заволодіння чужим майном;
-відкритість володіння;
-безперервність володіння;
-сплив установлених строків володіння.
У цій справі суд установив, що позивачка добросовісно заволоділа і користується вищевказаною частиною будинковолодіння не приховувала факт знаходження майна у її фактичному володінні, таке володіння не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Інших осіб, які б заявляли вимоги щодо повернення вказаного нерухомого майна немає, а, отже, визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1-4, 200, 206, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 , вартістю 120112,5 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 17.07.2025 року.
Суддя А.М. Бейко