Справа № 183/3373/25
№ 2/183/3240/25
11 липня 2025 року місто Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Дубовенко І.Г., за участю секретаря Зозулі В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самар цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності, суд -
08 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в якому просить визнати за нею право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі реєстраційного посвідчення про право особистої власності на підставі довідки ОЖСК № 1023 від 24 листопада 1992 року про виплату за квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 їй належить вищевказана квартира. Вищевказана обставина також підтверджується записами в технічному паспорті на квартиру виданого начальником Сєвєродонецкого БТІ про те, що вказана квартира дійсно належить на праві власності ОСОБА_1 .. У зв'язку із повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року РФ на територію України, м. Сєвєродонецьк (нині Сіверськодонецьк) Луганської області - є тимчасово окупованим, що змусило позивача виїхати на територію України, що підконтрольна українській владі, є внутрішньо-переміщеною особою. Звернувшись до реєстратора з заявою щодо реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав - рішенням № 76035880 від 12 листопада 2024 року позивачу було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, через те, що Сєвєродонецька міська військова адміністрація Луганської області надала відповідь про те, що щодо об'єктів нерухомого майна по Сєвєродонецькій міській територіальній громаді зберігалась в архіві комунального підприємства Сєвєродонецьке БТІ на паперових носіях. Відповідачем не підтверджено реєстрацію права власності у зв'язку з відсутністю паперових носіїв та перебування приміщення БТІ на окупованій території. Через відсутність зареєстрованого права власності на майно позивача - останній позбавлений можливості навіть заявити свої права на отримання компенсації від пошкодження такого майна. Іншого способу захисту права власності позивача, ніж як звернення із даним позовом, на даний момент не існує, тому просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не подав.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025 року провадження у справі відкрите, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче провадження.
16 червня 2025 року закрите підготовче провадження та справу призначено до розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явилась, від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та, посилаючись на ті ж підстави, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши підстави позову, докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом по справі встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; згідно довідки № 1207-5001028500 від 13 квітня 2022 року взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
З реєстраційного посвідчення за № 626 від 13 січня 1993 року виданого Сєвєродонецьким міським бюро технічної інвентаризації вбачається, що на підставі довідки ОЖСК № 1023 від 24 листопада 1992 року про виплату за квартиру, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 .
Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , вбачається, що власником квартири є ОСОБА_1 на праві приватної власності. Квартира загальною площею 37,6 кв.м., житловою площею 23,3 кв.м.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Сітало Є.В. за № 76035880 від 12 листопада 2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, через те, що відповідачем не підтверджено реєстрацію права власності у зв'язку з відсутністю паперових носіїв та перебування приміщення БТІ на окупованій території.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено вимогами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, утому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Пункт 5 ППВССУ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснює, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , право власності зареєстроване у встановленому законом порядку станом на 1994 рік. В той же час на сьогоднішній день за відсутності відповідних підтверджень зареєстрованого права власності відповідним БТІ - позивач позбавлений можливості, як зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку на сьогодні так здійснити інші дії, стосовно майна, що йому належить, а тому позовні вимоги позивача - підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 37,6 кв.м., житловою площею 23,3 кв.м..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з моменту отримання ним копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , електронна пошта: відсутня).
Відповідач: Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області (ЄДРПОУ 44083662, адреса місця реєстрації: бул.Дружби Народів, будинок 32, м.Сіверськодонецьк, Луганська область, 93400 ; електронна пошта: vca@sed-rada.gov.ua).
Суддя І.Г.Дубовенко