Справа № 183/6442/25
№ 1-кп/183/1997/25
15 липня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Самар в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області у спрощеному порядку кримінальне провадження, відомості по якому внесені 28.06.2025 року до ЄРДР за № 12025047350000116, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, не є особою з інвалідністю, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -
28 червня 2025 року, приблизно о 12 годин 39 хвилин ОСОБА_3 разом зі своєю знайомою ОСОБА_4 знаходились у приміщенні магазина «Мандарин», який розташований за адресою: вул. Гетьманська, 32 м. Самар, Дніпропетровська область, де між останніми відбувся словесний конфлікт. Під час словесного конфлікту у ОСОБА_3 раптово виник умисел спрямований на завдання фізичного болю ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій прямий умисел, 28 червня 2025 року, приблизно о 12 годин 39 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні магазина «Мандарин», який розташований за адресою: вул. Гетьманська, 32 в м. Самар, Дніпропетровська область, діючи умисно, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, під час словесного конфлікту наніс ОСОБА_4 один удар долонею правої руки по лівій частині обличчя по щоці, не спричинивши останній тілесних ушкоджень, але завдавши фізичний біль.
До суду надійшов обвинувальний акт з письмовою заявою ОСОБА_3 в якій він обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорює.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним кримінального правопорушення, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акта відносно нього у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження (а.п. 9-10). А також до обвинувального акта долучено заяву потерпілої ОСОБА_4 про те, що він не заперечує проти розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Ухвалою суду від 02.07.2025 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст. ст. 381, 382 КПК України, призначено судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорюються обвинуваченим та потерпілим, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників судового провадження.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 встановленою та доведеною, а його дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 126 КК України, тобто умисне завдання удару, який завдав фізичний біль і не спричинив тілесних ушкоджень.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання
ОСОБА_3 відповідно до ст.ст. 50-52 КК України, суд обставин, які обтяжують покарання, визначеного ст. 67 КК України, не встановив.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, визначеною ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття ОСОБА_3 .
Також суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії кримінальних проступків, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.
Санкція ч. 1 ст. 126 КК України, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_3 , передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.
З урахуванням обставин скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, його наслідків, а також обраної учасниками судового провадження позиції, викладеної у їх заявах, суд приходить до таких висновків що призначення
ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, визначений ч. 1 ст. 126 КК України, буде належною мірою відповідати особі обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних проступків, а призначення обвинуваченому максимального виду покарання на максимальний строк, передбачений санкцією зазначеної статті, буде занадто суворим.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя ОСОБА_1