Справа № 474/636/25
Провадження № 3/474/299/25
Іменем України
17.07.25р. с-ще Врадіївка
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, безробітного, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП, -
встановив:
01.07.2025р. до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721015 від 16.06.2025р., згідно з яким 16.06.2025р., близько 20 год. 24 хв., гр. ОСОБА_1 , який двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 178 КУпАП, перебував в громадському місці біля будинку, який розташований по вул. Незалежності, 96, с-ще Врадіївка Первомайського району Миколаївської області, у п'яному вигляді, з явними ознаками сп'яніння (дуже розширені зіниці, які не реагували на світло, підвищена жвавість та рухливість, тремтіння пальців рук), своїми діями ображав людську гідність і громадську мораль. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 178 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 16 год. 00 хв. 17.07.2025р. не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0310266479703), про причини неявки не повідомив.
Враховуючи приписи ст. 268 КУпАП, та з огляду на те, що хоча участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 178 КУпАП, під час судового розгляду справи є обов'язковою, однак з огляду на неявку ОСОБА_1 в судове засідання та неповідомлення ним причин неявки, закінчення строків, визначених ст. 277 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності останнього.
Розглянув матеріали справи, вважаю встановленим таке.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП, який зафіксований в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721015 від 16.06.2025р., який останній підписав без будь-яких зауважень щодо його змісту, надано: виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП “Врадіївська ЦРЛ» від 16.06.2025р.; відомості щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності: 04.04.2025р. за ч.1 ст. 178 КУпАП та 25.05.2025р. за ч. 2 ст. 178 КУпАП.
Частинами 1, 2 ст. 178 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у розпиванні пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення.
Частиною 3 ст. 178 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у дії, які передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді, за яке передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Стан сп'яніння - це сукупність змін у психологічних, фізіологічних та поведінкових функціях людини, спричинених вживанням алкоголю, наркотичних речовин або деяких лікарських препаратів, що впливають на увагу та швидкість реакції.
Поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль (ст. 178 КУпАП), кваліфікується коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, розстебнутий одяг тощо); через сп'яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси - нестійкість, хитка хода); п'яний повністю безпорадний (непритомний) стан. Водночас, не можна кваліфікувати появу у п'яному вигляді лише за ознаками стану сп'яніння у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому не ображає людську гідність і громадську мораль;
Водночас, в порушення приписів ст. 256 КУпАП, в протоколі не викладено суті адміністративного правопорушення, оскільки не вказано, чим саме ОСОБА_1 ображав людську гідність і громадську мораль.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять (наприклад, пояснення свідків, які б підтвердили наявність обставин вказаних у протоколі).
Суд звертає увагу, на той факт, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом по справі та обвинувачення не може ґрунтуватись лише адміністративним протоколом, без інших належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення.
Отже особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення формально підійшла до з'ясування всіх істотних обставин у справі, а тому наведені вище обставини позбавляють суд можливості всебічно і повно з'ясувати обставини справи, а відтак вирішити справу у точній відповідності із законом так як належних та допустимих доказів того, що відбулась подія адміністративного правопорушення та наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Таким чином з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не можливо “поза розумним сумнівом» встановити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010р. адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі “Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У справах “Малофєєва проти Росії» (“Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013р.) та “Карелін проти Росії» (“Karelinv.Russia», рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
На підставі вищевикладеного вважаю, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, за відсутності інших об'єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вказане є підставою для закриття провадження по справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 178, 221, 245, 247, 252, 280, 284 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст.178 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутню складу і події адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ф.Г. Сокол