Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1257/25
Провадження № 3/542/316/25
17 липня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари у залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і матеріали справи, додані до нього, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
16 липня 2025 року з Відділення поліції № 3 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173КУпАП, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.
З протоколу від 12 липня 2025 року серії ВАВ № 029030 (а.с. 4), складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, вбачається наступне.
21 червня 2025 року близько 15 год 30 хв, гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на вул. Набережна у с. Руденківка, біля будинку 42, висловлювався нецензурною лайкою відносно ОСОБА_2 , чим порушував громадський порядок і спокій громадян. Вказаними діями гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
Після роз'яснення відповідно до статті 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав, в тому числі права на захист, тобто права користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, викладених у протоколі фактів не заперечував.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого вказаною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Зокрема, це нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони тощо.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок це система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, а саме: нецензурна лайка в громадському місці, образливе чіпляння до громадян, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Судом встановлено, що факт правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 029030 від 12 липня 2025 року, який містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с. 4),
- протоколомприйняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21 червня 2025 року (а.с. 6),
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21 червня 2025 року, в яких нею зазначено про конфлікт із сусідом ОСОБА_1 , під час якого він висловлював відносно неї нецензурну лайку (а.с. 7),
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 12 липня 2025 року, в яких він зазначив про конфлікт із сусідкою ОСОБА_2 , під час якого він вчинив відносно неї хуліганські дії, а саме: висловлювався відносно неї нецензурною лайкою (а.с. 8).
З огляду на встановлені обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, є доведеною повністю.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи вид стягнення, суд зазначає, що обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире каяття.
Обставин, передбачених статтею 35 КУпАП, які обтяжують відповідальність, не встановлено.
З метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції статті 173 КУпАП у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 173, 276-280, 283, 285 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить51 грн 00 коп. (п'ятдесят одна гривня).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва