Справа № 541/4401/24
Номер провадження 2/541/237/2025
іменем України
17 липня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Шатілової Л.Г.,
при секретарі Гуриної В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обґрунтовує тим, що 20.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір № 6880883 про надання споживчого кредиту. Зазначений Кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 205-ОД від 10 лютого 2022 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents.
23.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено Додаткову угоду до Договору №6880883 про надання споживчого кредиту. Зазначений Кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 205-ОД від 10 лютого 2022 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно з умовами Кредитного договору, з урахуванням Додаткової угоди до Договору сума кредиту складає 12300,00 грн., строк кредиту 364 дні, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 26 дні, дата останнього платежу 18.07.2024 року.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 12300,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Відповідно до умов Додаткової угоди до Договору Сторони домовились збільшити суму кредиту на 1300 гривень в зв'язку з чим погодили наступні зміни до договору:1.1 Викласти п.1.3 Договору в новій редакції:»1.3 Сума кредиту (загальний розмір) складає 12300 гривень.
У період з 20.07.2023 по 26.05.2024 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 17139,97 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту 0,00 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 17139,97 грн. Позивачем нараховано проценти за 52 календарних днів в межах строку договору в розмірі 12728,04 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Кредитором 27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.
До ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі заборгованості за кредитним договором : кредиту 12300 грн., сума процентів за користування кредитом - 17050,00, а всього 29350,22 грн.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 12300,00 грн - тіло кредиту; 17050,22 грн - нараховані проценти, 12728,04 грн. - нараховані позивачем проценти за 52 календарних днів, всього сума заборгованості складає 42078,26 грн.
Просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 42078,26 грн., яка складається з: 12300,00 грн - тіло кредиту; 17050,22 грн - нараховані проценти, 12728,04 грн. - нараховані позивачем проценти за 52 календарних днів, а також понесені судові витрати: 2422,20 грн. судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 03.12.2024 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 17.04.2025 року за клопотанням представника позивача було змінено найменування позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність .
Відповідач в судове засідання не з'явився, від представника позивача - адвоката Акрітова К.К. надійшла заява, в якій просив розгляд справи провести без участі представника відповідача та відмовити повністю в задоволені позовних вимог посилаючись на п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», зазначивши, що відповідачем було здійснено платежі на загальну суму 17139,97 грн, що перевищує розмір основної заборгованості, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн. вважав безпідставними та завищеними. Також просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу (а.с. 156-170).
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір № 6880883 про надання споживчого кредиту. Зазначений Кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №205-ОД від 10 лютого 2022 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents (а.с.23-27).
Згідно з умовами Кредитного договору, сума кредиту складає 11000,00 грн.(п.1.3 Кредитного договору), строк кредиту 364 дні, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 26 днів, дата повернення кредиту 21.07.2023 року (п.1.4, 2.2 Кредитного договору).
TOB «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 12300,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 , відповідно до довідки ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування коштів (а.с. 96-97).
Відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
23.07.2023 року було укладено Додаткову угоду до Договору №6880883 про надання споживчого кредиту від 20.07.2023 року відповідно до якого суму кредиту було збільшено на 1300,00 гривень (а.с.13).
27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором №6880883 в розмірі 12300,00 сума основного боргу, 17050,22 сума заборгованості по відсоткам (а.с. 47, 52-62).
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення (а.с.33).
За розрахунком позивача, боржник ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором в розмірі 42078,26 грн., яка складається з: 1230,00 грн. - сума кредиту, 17050,22 грн. - сума процентів за користування кредитом, 12728,04 грн. - проценти за 52 дня, нараховані позивачем.
Вищевказаний договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідними електронними підписами сторін.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у них визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання цього договору за допомогою електронного підпису.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно картки обліку Договору судом встановлено, що ОСОБА_1 були внесені наступні платежі: 15.08.2023 року в розмірі 6286,41 грн., 10.09.023 р в розмірі 2000,00, 12.09.2023 року в розмірі 4853,56 грн., 29.09.2023 року в розмірі 4000, 00 грн., всього на загальну суму 17139,97 грн., дані кошти позивачем були зараховані в рахунок погашення відсотків (а.с. 35-43).
Щодо твердження представника відповідача в частині наявності у відповідача пільги у виді звільнення його від нарахування відсотків за користування кредитом, в силу його проходження служби у ЗСУ, як визначено ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Представником відповідача на підтвердження своєї позиції до матеріалів справи долучено наступні документи:
- копію військового квитка серії НОМЕР_2 від 16.10.2018 р., (а.с. 160-165), в якому є відмітка про те, що 25.02.2022 року на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_3 № 24 ОСОБА_1 призваний у Збройні Сили України;
- копія довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України №390 від 16.05.2025 року (а.с. 166), згідно з якою солдат ОСОБА_1 період з 11.12.2022 по 31.12.2022, із 06.01.2023 по 30.01.2023, із 20.02.2023 по 24.04.2023, із 12.05.2023 по 19.07.2023, із 31.07.2023 по 18.09.2023, із 31.10.2023 по 28.11.2023, із 10.12.2023 по 24.12.2023, із 09.01.2024 по 28.03.2024, із 09.04.2024 по 24.05.2024 року, із 06.06.2024 по 24.06.2024, із 18.07.2024 по 01.12.2024, із 13.12.2024 по 18.12.2024, із 24.12.2024 по 13.02.2024, із 25.02.2025 по теперішній час , брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Суд зважає, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Так, у ст. 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Особливий період відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, який на момент винесення рішення продовжує діяти.
Статтю 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було доповнено підп. 3 п. 4 ч. 15 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 року № 1275-VІІ.
Пункт 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено поширення дії, зокрема, підп. 3 п. 4 розділу І цього Закону на військовослужбовців із початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Верховний Суд у постанові від 15.07.2020 року у справі №199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02.09.2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 року №322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Таким чином, з аналізу змісту вказаних вище норм законодавства та наявних у справі доказів вбачається, що відповідач, як військовослужбовець, який проходить службу з 25.02.2022 року по теперішній час, та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з моменту мобілізації звільнений від виконання перед своїм кредитором зобов'язань, у тому числі і по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, нарахування яких мало місце після початку його служби.
Відтак період нарахування відсотків за користування кредитними коштами у відповідності до договору охоплюється періодом призову відповідача на військову службу.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в частині стягнення із відповідача заборгованості за відсотками у сумі 17050,22 грн, задоволенню не підлягають.
При цьому, оскільки відповідачем в період з 15.05.2023 по 29.09.2023 були внесені кошти на рахунок позивача в загальному розмірі 17139,97 грн., які були зараховані в рахунок погашення відсотків, а в частині позовних вимог про стягнення відсотків судом було відмовлено і дана сума перевищує розмір тіла кредиту, суд вважає, що вимоги в частині стягнення тіла кредиту до задоволення не підлягають.
Шодо заявлених вимог розподілу судових витрат в частині наданої сторонам правничої допомоги, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1, 2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі №910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Відповідно до правової позиції, висловленої об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).
Як зазначено у висновках, викладених у Постанові ВС від 16.04.2020 у справі №727/4597/19, відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів», затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 та Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, а також те, що в задоволені позовних вимог було відмовлено, судовий збір слід залишити за позивачем.
Інтереси відповідача у даній справі представляє адвокат Акрітов К.К. на підставі ордеру на надання правничої допомоги (а.с.147) та договору про надання правничої допомоги №05/25-ц від 05.03.2025 р.
Адвокатом Акрітовим К.К. додано довідку про оплату послуг з надання професійної правничої допомоги ОСОБА_1 на загальну суму 5147,60 грн та розрахунок витрат на правову допомогу (а.с.167).
Враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, що обсяг понесених відповідачем на правничу допомогу є реальним та документально підтвердженим, заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 512, 516, 509, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 634, 635, 638, 640, 642, 1050, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 18, 133, 137, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
У задоволені позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Стягнути з ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» на користь ОСОБА_1 5147,60 грн. витрат на правову допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул. Загородня, 15, оф. 118/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822.
Представник позивача: адвокат Столітній Михайло Миколайович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №9422/10 від 18.09.2020 р. видане Радою адвокатів Київської області на підставі рішення №82 від 18.09.2020, адреса АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 .
Представник відповідача: адвокат Акрітов Кіріак Костянтинович свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1549 від 04 жовтня 2016 року, адреса Полтавська область, м.Миргород, вул. Воскресінська,9.
Суддя: Л. Г. Шатілова