16 липня 2025 року
м. Київ
справа №160/17936/24
адміністративне провадження № К/990/23177/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 в адміністративній справі №160/17936/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» звернулось з позовом до суду в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, що прийняті 25.03.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, а саме:
- №0131830702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на 17 838 831,00 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 4 459 707,75 грн;
- №0131850702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на 15 296 573,00 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 3 824 143,25 грн;
- №0131840702, яким зобов'язано зменшити від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 30 537 777 грн;
- №0131900702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з акцизу на 167 956,50 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 41 989,13 грн;
- №0131920702, яким накладено штрафну санкцію за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 160 427,94 грн;
- №0131930702, яким накладено штрафну санкцію за платежем з податку на додану вартість у розмірі 6 596,11 грн;
- №0131870709, яким накладено штрафну санкцію за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 8 923 800,00 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025, частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.03.2024 №0131930702, яким накладено штрафну санкцію за платежем з податку на додану вартість у розмірі 6596,11 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 30.05.2025 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 в адміністративній справі №160/17936/24.
Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано уточнену касаційну скаргу щодо додаткового обґрунтування наявності підстав для касаційного перегляду у цій справі.
Скаржником уточнено, що в касаційному порядку ним оскаржуються судові рішення лише щодо реальності господарських операцій (податкові повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131830702, №0131850702, №0131840702, №0131900702, №0131920702, №0131930702, №0131870709. В частині судових рішень щодо своєчасності реєстрації податкових накладних (податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131920702), порушення розрахунків у сфері ЗЕД (податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131870709) незгода не заявляється.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» зазначено, що підставою для касаційного перегляду в даному випадку відповідно до пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 16.02.2023 у справі № 804/27/17. Також скаржником вчинено посилання на постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №2а-19379/11/2670, від 05.03.2019 у справі №826/6902/15, від 11.10.2019 у справі №826/2122/15, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16, Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.
Також скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зауважено, що наразі відсутній висновок Верховного Суду, який є в достатній мірі релевантним ситуації даної справи, коли адміністративним судом не враховано судове рішення у справі господарського судочинства, яким встановлено реальність господарської операції. Скаржником зауважено про неврахування Третім апеляційним адміністративним судом рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2024 по справі №904/176/24, яким підтверджуються обставини укладення і виконання договору поставки №ЮЕ-0015 від 01.12.2022 між ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» і ТОВ «ПРІМАРІУС», що беззаперечно відноситься до предмету даного судового розгляду порушує принцип преюдиційності.
Верховний Суд зауважує, що скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, на які вчинено посилання, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.
Також Верховний Суд зазначає, що у випадку посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Однак скаржником не обґрунтовано, які саме норми матеріального права, щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, як такі норми мають застосовуватися, який правовий висновок має бути сформовано в результаті.
Посилання скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції рішення Господарського суду фактично стосуються лише одного контрагента, разом з тим в ході розгляду справи №160/17936/24 досліджувалися господарські відносини позивача з іншими суб'єктами господарювання.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не зазначено та не обґрунтовано такі підстави касаційного оскарження.
Також в уточненій касаційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» не уточнено підстави касаційного оскарження в частині можливого порушення судами норм процесуального права щодо дослідження доказів, відмови у призначенні судово-економічної експертизи, не обґрунтовано, чому досліджені та враховані судом докази є недопустимими.
Верховний Суд зауважує, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 в адміністративній справі №160/17936/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.П. Юрченко М.М. Гімон