16 липня 2025 року
м. Київ
справа №460/2417/24
адміністративне провадження № К/990/17883/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Рівненській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 в адміністративній справі №460/2417/24 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Також до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із зустрічним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.05.2023 №0177769-2410-1701 та №0177770-2410-1701 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, винесені Головним управлінням ДПС у Рівненській області на загальну суму 90775,75 грн,
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 позов Головного управління ДПС у Рівненській області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 90775,75 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.
Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 22.05.2023 №0177769-2410-1701 та №0177770-2410-1701 на загальну сумі 90775,75 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
До Верховного Суду 28.04.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 в адміністративній справі №460/2417/24.
Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору за подання касаційної скарги та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано уточнену касаційну скаргу, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору, продовжено Головному управлінню ДПС у Рівненській області строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору за подання касаційної скарги та надання оригіналу платіжного документа.
Скаржником на виконання вимог зазначеної ухвали надіслано уточнену касаційну скаргу, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Податковим органом зазначено про недостатнє фінансування, відсутність коштів для сплати судового збору, зауважено про конституційне право на касаційне оскарження судових рішень.
Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини 1 та 2 статті 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів до яких таке відстрочення застосовується обов'язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне, оскільки наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.
Головному управлінню ДПС у Рівненській області було надано достатньо часу для вжиття заходів щодо одержання фінансування та сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, проте скаржником не надано доказів, спрямованих на вжиття відповідних заходів для реалізації свого права на касаційне оскарження.
Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що клопотання скаржника про відстрочення судового збору не підлягає задоволенню.
Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень, контролюючим органом вчинено посилання на підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначено, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Верховний Суд зауважує, що дана справа розглянута в порядку загального провадження, судові рішення у ній підлягають касаційному оскарженню, відтак посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, яким передбачені винятки щодо можливості касаційного оскарження судових рішень у справах, розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження, не приймаються до уваги.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження податковим органом вказано пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Верховний Суд вчергове зауважує, що пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України, які скаржником не вказано та не обґрунтовано.
Контролюючим органом не конкретизовано, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, оцінку яким надано судами попередніх інстанцій, що виходить за межі касаційного перегляду.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 в адміністративній справі №460/2417/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.П. Юрченко М.М. Гімон