Справа № 420/22051/25
17 липня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Шуляшенка Миколи Борисовича про визнання протиправними постанов, дій та зобов'язання вчинити певні дії
встановила:
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) до приватного виконавця Шуляшенка Миколи Борисовича (далі - відповідач), у якому, просить:
- визнати всі постанови у справі ВП № 67276307 (у т.ч. про арешт, звернення стягнення, стягнення винагороди виконавця) - протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
- зобов'язати приватного виконавця негайно зняти арешт з пенсійного рахунку IBAN: НОМЕР_1 .
- визнати, що накладення арешту на рахунок, на який надходить єдина пенсія, порушує Закон України “Про виконавче провадження» (ст. 50, 59), Закон “Про банки і банківську діяльність» (ст. 62), Конституцію України (ст. 46), Судову практику Верховного Суду.
- забезпечити повернення незаконно утриманих коштів (у разі списання);
- зобов'язати виконавця припинити будь-які виконавчі дії, що стосуються пенсії.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись матеріали позовної заяви, суддя вказує про таке.
За приписами пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог (предмет позову) слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Ця вимога повинна носити правовий характер і бути підвідомчою суду.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підстави позову як елемент його змісту, повинні пояснювати, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм якого закону позивач просить про захист свого права.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Обов'язок щодо визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача і задля цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України.
Відповідно до пунктів 2-4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, вимога про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права (зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідок протиправності рішень, дії чи бездіяльності.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. ( пункт 19 частини 1 ст. 4 КАС України).
Зважаючи на наведені вище приписи КАС України суд звертає увагу на те, що позовна заява є офіційною формою звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно має відповідати встановленим до неї вимогам щодо її змісту.
Як вбачається із прохальної частини позову позивач просить визнати протиправними та скасувати всі постанови в межах виконавчого провадження № 67276307, без конкретизації ані підстав, ані дати їх прийняття, що унеможливлює суд встановити предмет оскарження та підставу їх оскарження.
З огляду на визначені нормами КАС України способи захисту порушених прав особи, то сформульовані позивачем вимоги, зокрема
- вимога " забезпечити повернення незаконно утриманих коштів (у разі списання)" вказує на її умовність та не відповідає частині першій статті 5 КАС України;
- вимога " визнати, що накладення арешту на рахунок, на який надходить єдина пенсія, порушує Закон України “Про виконавче провадження» (ст. 50, 59), Закон “Про банки і банківську діяльність» (ст. 62), Конституцію України (ст. 46), Судову практику Верховного Суду" також не відповідає не відповідає частині першій статті 5 КАС України, оскільки суд визнає дії або бездільність протиправними.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України.
Крім того, позовна вимога “зобов'язати виконавця припинити будь-які виконавчі дії, що стосуються пенсії», за своїм змістом відповідає способу забезпечення позову, яке врегульовано главою 10 «Забезпечення позову» КАС України, а способу захисту порушених прав позивача за ст. 5 КАС України.
Щодо строку звернення до суду з вказаними вимогами, то згідно з частинами 1, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені статтею 287 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Отже, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, коли розпочався перебіг цього строку.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, то додатками до позову є постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б., прийняті в межах ВП № 67276307 та датовані 26.10.2021 р, 05.11.2021, 03.05.2024 років.
Проте, до суду позивач звернувся 07.07.2025 року, що свідчить про недотримання спеціального десятиденного строку на звернення до суду із даними вимогами.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Також суд відповідно до частини 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа ГУ ПФУ, то позивач є інвалідом ІІІ групи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України " Про судовий збір " від 08.07.2011 року № 3674-VI ( далі - Закон №3674-VI).
Частиною 1 ст. 5 цього Закону передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, серед інших, особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
З огляду на вказане особи з інвалідністю ІІІ групи не відносяться до осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Разом з тим, суд повідомляє, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. ( стаття 8 Закону №3674-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та майнового характеру сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що в 205 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривні.
З огляду на вищевказані недоліки щодо заявлених позивачем вимог суд позбавлений можливості вказати конкретну суму судового збору, яка підлягає сплаті за вказаним позовом.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, -
ухвалила:
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання:
- визначитись з позовними вимогами та певною поведінкою відповідача ( дії, бездіяльність) з огляду на обставини та докази, викладені у позові, та відповідно з належним способом захисту порушеного права внаслідок визнання таких бездіяльності, дій, рішення відповідача протиправними, як того вимагають вищевказані приписи КАС України, надавши нову редакцію позову;
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з доказами поважності причин пропуску такого строку, або докази того, що строк звернення до суду не є пропущеним;
- платіжного документа про сплату судового збору в сумі, розрахованої з огляду на кількість та зміст заявлених позовних вимог, або докази щодо підстав звільнення від його сплати або відстрочення його сплати відповідно до вимог чинного законодавства.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна