17 липня 2025 р. № 400/640/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , територія АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2
треті особиВійськова частина НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 та просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування січня 1998 року, як місяця за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.01.2003 року по 28.02.2003 року включно;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2003 року по 28.02.2003 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 1998 року, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб /ПДФО/ відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування березня 2003 року, як місяця за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2003 року по 31.12.2007 року;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2003 року по 31.12.2007 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2003 року, та з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб /ПДФО/ відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
-визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування січня 2008 року, як місяця за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.01.2008 року по 01.12.2015 року, з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 01.12.2015 року, з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб /ПДФО/ відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 березня 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації розміром 4463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення";
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 березня 2021 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн. з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб /ПДФО/ відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
В обґрунтування позову вказує, що за період служби з 01.01.2003 по 11.03.2021 років була не проведена та не виплачена індексація грошового забезпечення або виплачена не в повному обсязі.
Ухвалою від 29.01.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
12.02.2025 позивачем було подано до суду уточнений позов та деякі пункти позовних вимог викладено в інших редакціях, а саме:
пункт 1 - "Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення у повному розмірі за період з 01.01.2003 року по 28.02.2003 року із застосуванням "січня 1998 року", як місяця за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 ";
пункт 3 - "Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення у повному розмірі у період з 01.03.2003 року по 31.12.2007 року із застосуванням "березня 2003 року", як місяця за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 ";
пункт 5 - "Визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 01.12.2015 року та за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням "січня 2008 року", як місяця за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 ".
Ухвалою від 18.02.2025 судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.
19.02.2025 року позивач подав до суду клопотання про приєднання додаткових доказів, а саме архівних довідок щодо нарахування позивачу грошового забезпечення.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував та вказав, що за оспорюваний період індексація позивачу частково не нараховувалась внаслідок відсутності належного регулювання законодавство, частково на виконання телеграми Міністра оборони України. Відповідач вважає твердження про протиправність ненарахування індексації неправильним, оскільки проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, а також відомостей зазначених у відзиві на позов, щодо збільшення грошового забезпечення в Мінобороні, та у зв'язку з дією особливого періоду.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, де звернув увагу суду на пропуск відповідачем строку подачі до суду відзиву.
Ухвалою від 03.04.2025 судом було задоволено клопотання позивача про витребування додаткових доказів від відповідача та третьої особи.
17.04.2025 від відповідача надійшла заява на виконання вищезазначеної ухвали. Згідно зі змістом даної заяви відповідач не має можливості подати до суду витребувані докази, оскільки вони передані до Одеського територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України. Третьою особою ухвалу від 03.04.2025 року не виконано.
Дослідивши докази, суд, -
Позивачем 03.12.2024 року направлено письмове звернення відповідачу із вимогою надання відомостей стосовно нарахування йому індексації грошового забезпечення.
Листом від 31.12.2024 року, №1450/372/9/471 відповідач повідомив, що не має можливості надати такі відомості.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в спірний період індексація позивачу виплачувалась тільки у окремі місяці ( згідно із відповіддю Галузевого державного архіву міністерства оборони України № 179/1 від 16.01.2025). Факт ненарахування індексації грошового забезпечення позивача підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Вирішуючи справу по суті, суд виходить із наступного.
При цьому, ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
У відповідності до положеньст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ(даліЗакон України № 1282;), індексація грошових доходів населеннявстановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
07.05.1998 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 663 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів громадян" (даліПорядок № 663), відповідно до якого регулювався порядок проведення індексації грошових доходів населення з дати його прийняття і до 17.07.2003 року (до прийняттяКабінетом Міністрів України постанови № 1078"Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення").
Згідно з п. 2 Порядку № 663 індексації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на територіїУкраїниінемаютьразового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація доходів позивача у період з 07.05.1998 року по 16.07.2003 року здійснювалась відповідно до приписів Порядку № 663.
Так, згідно п. 4 Порядку № 663, індексації підлягають грошові доходи громадян умежах трикратної величини вартості межі малозабезпеченості; частина доходу, що не перевищує вартісну величину межі малозабезпеченості, індексується повністю; дохід в частині, яка більше одного розміру вартісної величини межі малозабезпеченості, але не перевищує подвійну величину вартості межі малозабезпеченості, індексується в розмірі 80 відсотків; дохід в частині, яка більше подвійного розміру вартісної величини межі малозабезпеченості, розмірі 70 відсотків; частина грошового доходу, що перевищує трикратну величину вартості межі малозабезпеченості, індексації не підлягає.
Відповідно до п. 5 Порядку № 663 індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом іне пізніше10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для здійснення подальшої індексації грошових доходів громадян починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив 105 відсотків. Для здійснення індексації грошових доходів громадян застосовується індекс споживчих цін, зменшений на величину порогу індексації.
Згідно даних Укрстату, індекс споживчих цін за період з 06.01.1998 року по 16.07.2003 року не перевищував показник у 104,6%.
Отже, аналізуючи норми права та діючи вимоги законодавства, за період 06.01.1998 року по 16.07.2003 грошові доходи населення не підлягали індексації, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 4 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (у редакції до 01.01.2016р. у розмірі 101 відсоток).
Згідно ст. 6 Закону № 1282-ХІІ, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р. затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Посилання відповідача у відзиві на позов на відсутність фінансування для виплати індексації, суд вважає необґрунтованими, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом невиділення на такі цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Таким чином, вказані відповідачем обставини не звільняють його від обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Відповідно до зазначених норм права суд робить висновок, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Враховуючи норми ч.3ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ, абз.1-2 п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженогоУказом Президента від 10 грудня 2008 року №1153/2008, відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та незакладення до бюджету коштів для виплати індексації не позбавляють відповідача обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленомузакономпорядку.
Між тим, відсутність бюджетного фінансування вказаної витрати не позбавляє позивача права на її отримання і не звільняє від обов'язку її виплачувати.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2003 року по 31.12.2007 року із застосуванням "березня 2003 року".
Суд звертає увагу, що з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені, зокрема, Додатками №1-7 до Постанови №1294.
Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 затверджена Схема посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, з якої випливає, що з січня 2008 не відбувалася зміна посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на проведення індексації його грошових доходів за період з 01.01.2008 по 28.02.2018, виходячи з базового місяця "січень 2008".
01.03.2018 року набула чинностіпостанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", положеннями якої встановлено розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками.
Отже, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року, оскільки саме в цьому місяці відбулося підвищення розміру грошового забезпечення.
Для з'ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні індексації грошового забезпечення, починаючи з березня 2018 р., приписів абзацу 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з'ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 р.), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 р.).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлена неможливсть визначити чи нараховувалась позивачу індексація за цей період та наявні у справі довідки про грошове забезпчення не охоплюють період з 01.03.2018 року. Однак суд враховує наступні пояснення відповідача у відзиві: військова частина НОМЕР_1 виконувала роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2, в якому було зазначено про не нарахування індексації грошового забезпечення. А отже, суд робить висновок про ненарахування відповідачем індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 березня 2021 року.
Вказане свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті позивачу "індексації-різниці" в розмірі, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
В свою чергу, величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації у березні 2018 р. (у разі підвищення посадового окладу у січні 2008 р.) становить 253,3%, що підтверджується доданою до позову інформацією Мінсоцполітики від 28.09.21 р. № 5211/0/290-21/51.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 р. складав 1 762 грн.
Отже, відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 р. розраховується як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.18 р. помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1 762 грн. * 253,30% / 100 = 4 463,15 грн.
Суд також враховує, що такий розмір можливої індексації грошового забезпечення - 4 463,15 грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 р.) неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується зокрема, постановою Верховного Суду від 14.09.22 р. у справі № 420/3121/22, від 07.11.22 р. у справі № 420/19954/21.
Суд, виходячи із наявних в матеріалах справи доказів, доходить до висновку, що починаючи з березня 2018 р. сума індексації з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 має виплачуватися в розмірі 4 463,15 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини, в даному випадку з 01.03.2018 по 11.03.2021 р.
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині виплати індексації грошового забезпечення підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судові витрати у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ), третя особа Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) щодо не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення у повному розмірі у період з 01.03.2003 року по 31.12.2007 року із застосуванням "березня 2003 року", як місяця за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2003 року по 31.12.2007 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2003 року, та з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб /ПДФО/ відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
4. Визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) щодо не застосування січня 2008 року, як місяця за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (територія АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у період з 01.01.2008 року по 01.12.2015 року, з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно.
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 01.12.2015 року, з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб /ПДФО/ відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
6. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 березня 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації розміром 4463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
7. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) здійснити нарахування та виплату позивачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 березня 2021 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн. з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб /ПДФО/ відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
8. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В. С. Брагар