17 липня 2025 рокусправа № 380/8303/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Качур Р.П. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову (вх. № 43622 від 26.05.2025), просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення органу Пенсійного фонду України у Львівській області від 25.04.2025 № 913270151016 «Про перерахунок пенсії» в частині призначення з 01.03.2025 довічно пенсії в розмірі 28694,69 грн;
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 06.05.2025 № 913270151016 та Протокол/розпорядження від 13.05.2025 № 913270151016;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області прийняти рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2016 у справі № 466/7364/16-а, вимог ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», в редакції рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, довідки Офісу Генерального прокурора від 25.01.2022, виходячи з розрахунку 90 % від середньомісячного заробітку, в розмірі 70979,99 грн, без обмежень граничного розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2016 у справі № 466/7364/16-а, ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру», в редакції рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, довідки Офісу Генерального прокурора від 25.01.2022, виходячи з розрахунку 90% від середньомісячного заробітку, в розмірі 70979,99 грн щомісячно, починаючи з 01.05.2025, без обмежень граничного розміру пенсії.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2016 у справі № 466/7364/16-а, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова провести обчислення позивачу пенсії за вислугу років згідно ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ в редакції від 26.07.2001, з 04 травня 2016 року, виходячи із розрахунку 90 % від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, без обмежень граничного розміру пенсії. Позивач вважає, що відповідач виплачує йому пенсію в розмірі меншому за встановлений. Стверджує, що за результатами розгляду заяви та поданих документів 25.04.2025 відповідачем прийнято рішення № 913270151016 «Про перерахунок пенсії», яким пенсію за вислугу років перераховано, вид перерахунку - індивідуально (масовий), індексація заробітку; встановлено, що розмір пенсії, призначеної на підставі судового рішення з врахуванням заяви про перерахунок та поданих документів становить 70979,99 грн; при цьому, вирішено: призначити з 01.03.2025 довічно пенсію в розмірі 28694,69 грн. Позивач зазначив, що покликання відповідача на норми ст. 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059 «Про Державний бюджет на 2025 рік» (далі - Закон 4059) та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану», якими передбачено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до законів України «Про прокуратуру», розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, - є протиправним з наступних підстав. Конституційний Суд України в абзацах 6 - 8 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 навів висновки, відповідно до яких питання пенсійного забезпечення прокурорів має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом: «До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Стверджує, що таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Конституційний Суд України констатує, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України). До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 9 жовтня 2008 року № 22-рп/2008, від 23 червня 2009 року № 15-рп/2009" (абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 травня 2010 року № 14-рп/2010)» Законом про держбюджет не належить регулювати правовідносини у соціального забезпечення, які регулюються спеціальними законами. Так, Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007). Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України. Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував і на тому, що принцип юридичної визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, що ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.11.2011 № 10-рп/2011). Позивач вважає, що враховуючи постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2016 у справі № 466/7364/16-а, вимоги ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, довідку Офісу Генерального прокурора від 25.01.2022, розмір пенсії внаслідок перерахунку у зв'язку із збільшенням розміру складових заробітної плати має складати 70979,99 грн, що становить 90% заробітної плати. Тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 05.05.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 27.05.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову (вх. № 43622 від 26.05.2025); залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Від відповідача-1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9254ел від 26.05.2025) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за вислугу років, яка призначена згідно ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХII “Про прокуратуру» (далі Закон № 1789) відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2016 року з 04 травня 2016 року. Вказав, що 18 квітня 2025 року позивач звернувся через веб-Портал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії (зміна окладу) відповідно до Закону України “Про прокуратуру». У додатку до заяви позивач зазначив про проведення про проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату від 25.01.2022 № 21-16зп, виданої Офісом Генерального прокурора, яка була підставою для призначення йому пенсії за вислугу років, а саме про обчислення розміру пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії. Заява позивача про перерахунок пенсії, та додані до неї документи, розглянуті Головним управлінням у відповідності та із врахуванням вимог Закону України “Про прокуратуру» та рішенням від 25.04.2025 здійснено перерахунок пенсії позивача. Повідомив, що розмір пенсії станом на 01.01.2025 становить 28694,69 грн. Крім того зазначив, що при проведенні перерахунку пенсії із врахуванням довідки про заробітну плату, виданої Офісом Генерального прокурора від 25.01.2022 № 21-16 зп, розрахунковий розмір пенсії становитиме: 47320,00 грн - розмір пенсії за вислугу років (78866,66 грн * 60 %, де 78866,66 місячна (чинна) заробітна плата; 9464,00 грн -підвищення як жителю гірського району (47320,00 грн*20%); 56784,00 грн - загальний розмір пенсії з надбавками. До виплати розрахунковий розмір пенсії з обмеженням -23610,00 грн. Відповідно, після перерахунку розмір пенсії є меншим, ніж той, що одержує позивач відповідно до рішення суду (23610,00 грн проти 28694,69 грн). Стверджує, що 13.12.2019 Другим Сенатом Конституційного Суду України було прийнято Рішення № 7-р (ІІ) 2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 , яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. У своєму Рішенні Конституційний Суд України визначив порядок виконання цього Рішення до врегулювання Верховною Радою України вказаного питання на законодавчому рівні, вказавши, що частина двадцята статті 86 Закону № 1697 не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, натомість застосуванню підлягає частина двадцята статті 86 Закону № 1697 в первинній редакції. Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 з урахуванням вищезазначеного Рішення Конституційного Суду України, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Просив у задоволенні позову відмовити.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 43454 від 26.05.2025) у якій навів доводи, аналогічні тим, які викладені в позовній заяві. Серед іншого вказав, що в межах цього спору не заявлялись вимоги про призначення пенсії з визначенням її відсоткового значення та встановленням обмежень, оскільки з цих питань уже є судове рішення, що набрало законної сили. Позивачем заявлено вимогу про перерахунок уже призначеної пенсії, з урахуванням судових рішень у справі № 466/7364/16-а. питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури врегулювано насамперед Законом України «Про прокуратуру». визначено, Частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIIІ внесені зміни до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, зокрема частину 20 було викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 було визнано неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та встановлено, що частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції. Таким чином, з 13 грудня 2019 року частина 20 статті 86 Закону, відповідно до якої Кабінет Міністрів України мав встановити певний порядок перерахунку пенсії, не діє, а діє її первинна редакція, яка автоматично надає пенсіонерам право на перерахунок пенсії. Більше того, Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року №6-рп/2007). Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 дійшов висновку, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України. Просив позов задовольнити.
Від відповідача-1 на адресу суду надійшов відзив на заяву про зміну предмета спору (вх. № 10683ел від 13.06.2025) у якому навів аналогічні доводи, які викладені у відзиві (вх. № 9254ел від 26.05.2025). Просив у задоволенні позову відмовити.
Від відповідача-2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 51525 від 23.06.2025) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку і отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789 - ХІІ (далі - Закон) відповідно до рішення суду по справі 466/7364/16а з 04 травня 2016 року. Обчислення розміру пенсії за вислугу років проведено, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, без обмежень граничного розміру пенсії. Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислений відповідно до судового рішення по справі 466/7364/16а складає 28694,69 грн. 18.04.2025 гр. ОСОБА_1 звернувся через Веб-портал із заявою про здійснення перерахунку пенсії за довідками про збільшення заробітної плати (відповідно до Закону. У додатку до заяви заявник зазначив про проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату від 25.01.2022 № 21-16 зп виданої Офісом Генерального прокурора, звернувши увагу на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2016, яка була підставою для призначення йому пенсії за вислугу років, а саме про обчислення розміру пенсії за вислугу років виходячи із розрахунку 90 % від суми місячного заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії. До заяви позивач надав копії документів: паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідки про заробітну плату (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 25.01.2022 № 21-16 зп, виданої Офісом Генерального прокурора. Відповідно до частини 2 статті 86 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697) пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Вказав, що листом Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 № 21-698вих20 та листом Міністерства соціальної політики України від 21.02.2020 № 2690/0/2-20/54 погоджено порядок дій при перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури. Перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок, проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Якщо право на перерахунок пенсії виникло після набрання чинності Закону № 1697, застосовуються виключно норми цього Закону. Стверджує, що це узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 21.12.2021 по справі № 580/5962/20 щодо визначення розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про прокуратуру», та обмеження такої пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність). При проведенні перерахунку пенсії із врахуванням довідки про заробітну плату (грошового забезпечення), виданої Офісом Генерального прокурора від 25.01.2022 № 21-16 зп, розрахунковий розмір пенсії становитиме: 47320,00 грн - основний розмір пенсії за вислугу років (78866,66*60%, де 78866,66 місячна (чинна) заробітна плата); 9464,00 грн - підвищення як жителю гірського району (47320,00*20%); 56784,00 грн - загальний розмір пенсії з надбавками; До виплати розрахунковий розмір пенсії з обмеженням - 23610,00 грн. Враховуючи вищезазначене, та у зв'язку з тим що після перерахунку розмір пенсії є меншим, ніж той що отримує позивач за рішенням суду по справі 466/7364/16а (23610,00 грн
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 53636 від 30.06.2025) у якій наголосив, що пенсія призначена позивачу після 01.01.2016 на підставі судового рішення. Вважає, що висновки Верховного Суду, на які покликаються відповідачі (викладені у постановах від 21.05.2021 у справі № 347/2083/16, від 27.01.2021 у справі № 344/1326/17, від 10.12.2020 у справі № 580/492/19, від 05.11.2020 у справі № 440/2423/19, від 24.09.2020 у справі № 640/5854/19, від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20) є нерелевантними у цій справі. Просив позов задовольнити.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за вислугу років, яка призначена згідно ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХII “Про прокуратуру» (далі Закон № 1789) відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2016 року з 04 травня 2016 року.
Зокрема, постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2016 у справі № 466/7364/16-а, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова задоволено.
Визнано протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова провести обчислення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ в редакції від 26.07.2001, з 4 травня 2016року, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, без обмежень граничного розміру пенсії.
18 квітня 2025 року позивач звернувся через ВЕБ-Портал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії (зміна окладу) відповідно до Закону України “Про прокуратуру».
У додатку до заяви позивач зазначив про проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату від 25.01.2022 № 21-16 зп, виданої Офісом Генерального прокурора, яка була підставою для призначення йому пенсії за вислугу років, а саме про обчислення розміру пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії.
Заява позивача про перерахунок пенсії, та додані до неї документи, були розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області у відповідності та із врахуванням вимог Закону України “Про прокуратуру» та рішенням від 25.04.2025 здійснено перерахунок пенсії позивача.
При проведенні перерахунку пенсії із врахуванням довідки про заробітну плату, виданої Офісом Генерального прокурора від 25.01.2022 № 21-16 зп, розрахунковий розмір пенсії становитиме:
47320,00 грн - розмір пенсії за вислугу років (78866,66 * 60%, де 78866,66 грн місячна (чинна) заробітна плата);
9464,00 грн - підвищення як жителю гірського району (47320,00 грн * 20%);
56784,00 грн - загальний розмір пенсії з надбавками.
Розрахунковий розмір пенсії з обмеженням - 23610,00 грн.
Відповідно, після перерахунку розмір пенсії є меншим, ніж той, що одержує позивач відповідно до рішення суду (23610,00 грн проти 28694,69 грн).
Вказані обставини підтверджуються відзивом відповідача-1.
Рішенням Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 06.05.2025 № 913270151016 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату, виданої Офісом Генерального прокурора від 25.01.2022 № 21-16 зп, з огляду на те, що після перерахунку розмір пенсії є меншим, ніж той, що отримує заявник за рішенням суду, в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 18.04.2025 № 204 відмовлено.
Позивач не погодився із рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 25.04.2025 № 913270151016 в частині призначення з 01.03.2025 довічно пенсії в розмірі 28694,69 грн та із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 06.05.2025 № 913270151016 та Протоколом/розпорядженням від 13.05.2025 № 913270151016, тому звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, якою встановлювалося, що:
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 3668-VI з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 року ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ.
Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.
Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";
частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: "20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:
жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру";
законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Суд зазначає, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, з 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Встановивши порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019 Конституційний Суд України визначив, що частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції, яка своєю чергою передбачала право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
При цьому перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Досліджуючи питання щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача, необхідно зазначити, що 30 серпня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" внесено до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури зміни, що додаються (далі - Постанова № 657).
Зокрема, пунктом 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, затверджених постановою № 657, викладено в новій редакції додатки 1, 2 і 7 у постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", якими визначено схеми посадових окладів працівників Генеральної прокуратури України (додаток 1); посадових окладів працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур (додаток 2); посадових окладів працівників місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та прирівняних до них прокуратур (додаток 7).
Суд зазначає, що змінені схеми посадових окладів працівників Генеральної прокуратури України, працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур, працівників місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та прирівняних до них прокуратур передбачали підвищення посадових окладів.
11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1155 "Про умови оплати праці прокурорів", пунктом першим якої затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 - 3 (далі - Постанова № 1155).
Пунктами 2-3 Постанови № 1155 надано право керівникам органів прокуратури в межах установленого фонду оплати праці установлювати прокурорам посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів; надбавку за інтенсивність праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 100 відсотків посадового окладу; щомісячну надбавку за вислугу років за наявності стажу роботи; надбавку за виконання обов'язків тимчасово відсутнього прокурора, що перебуває на адміністративній посаді, або за вакантною адміністративною посадою; надбавку до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, у розмірі та порядку, що визначені законодавством; компенсацію за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі та порядку, що визначені законодавством, а також здійснювати преміювання прокурорів відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Виплачувати прокурорам органів прокуратури: надбавку за знання та використання в роботі іноземної мови; доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності; надбавку за почесне звання "заслужений".
Суд зазначає, що проаналізовані зміни свідчать про підвищення посадових окладів працівників Генеральної прокуратури та Офісу Генерального прокурора; право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення.
Суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
За результатом дослідження матеріалів справи судом встановлено, що відповідач-2 своїм рішенням від 06.05.2025 № 913270151016 відмовив позивачу у перерахунку пенсії, за відсутності на те правових підстав, а, отже, таке рішенням суб'єкта владних повноважень, створює для позивача негативні наслідки, тому позовні вимоги в частині визнання його протиправним і скасування його є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.
При винесенні рішення судом враховується, що призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу і суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Разом з тим, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Також суд враховує, що у справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо зарахування позивачу страхового стажу має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розгляд заяву позивача про призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом при вирішення спірних правовідносин.
Щодо дати, з якої Пенсійний орган зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача суд звертає увагу, що частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
З огляду на це та враховуючи, що довідка Офісом Генерального прокурора видана станом на 01.01.2022 тому позивач має право на перерахунок пенсії з 01.02.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, враховуючи вищевикладене, з метою повного захисту прав позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу відповідно до вимог ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», в редакції рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, довідки Офісу Генерального прокурора від 25.01.2022 № 21-16зп.
Щодо інших позовних вимог, зокрема, щодо виплати пенсії у розмірі 90% заробітної плати, без обмеження максимальним розміром, виплачувати позивачу пенсію на підставі оновленої довідки, а також у фіксованому розмірі, суд зазначає, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє. Тому зазначені позовні вимоги заявлені позивачем передчасно, оскільки оцінка розміру щомісячних виплат пенсії позивачу може бути надана лише після проведення пенсійним органом перерахунку пенсії.
Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту відповідачем суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми слідує, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись залежно від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що саме рішення суду у цій справі не буде виконано відповідачем, у зв'язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені її права. Тому така вимога позивача не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене, а також обсяг задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 06.05.2025 № 913270151016 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», в редакції рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, довідки Офісу Генерального прокурора від 25.01.2022 № 21-16зп, з урахуванням виплачених сум.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009 м. Кропивницький вул. Соборна 7А; код ЄДРПОУ 20632802).
Суддя Р.П. Качур