Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 липня 2025 року Справа№200/663/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку його пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме - премії у розмірі не менше 140% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі не менше 65% відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 року № 2683/з, та інших додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 року, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року.
В обґрунтування свого позову позивач зазначає про те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З метою подальшого проведення перерахунку пенсії позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати розмір його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
Разом із тим, листом від 30.12.2024 року № 09/01/4354 відповідач відмовив позивачу в проведенні перерахунку і в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, посилаючись на відсутність для цього відповідних підстав.
Із зазначеною відповіддю відповідача позивач не погоджується та вважає його дії щодо відмови у підготовці та направленні до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії - протиправними.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законом.
Зокрема, як вказує відповідач у відзиві на позов, до 2020 року положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно із цією постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, не суперечили актам вищої юридичної сили, оскільки законами України про Державний бюджет у 2018-2019 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений на рівні 1762,00 грн, який відповідав розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року.
Проте з 2020 року законами України про Державний бюджет прожитковий мінімум для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами) збільшувався і у 2020-2022 роках був установлений на рівні 2102,00 грн, внаслідок чого вказані положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно із цією постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, увійшли в суперечність з актами вищої юридичної сили.
Отже, на переконання відповідача, починаючи з 01.01.2020 року положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 можуть застосовуватись лише у частині, що не суперечить актам вищої юридичної сили.
При цьому, як зазначає відповідач у відзиві, законами України про Державний бюджет на 2021-2022 роки установлений прожитковий мінімум, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, на рівні 2102,00 грн, тобто не був збільшений, та, відповідно, не були збільшені посадовий оклад та оклад за військове (спеціальне) звання.
Отже, станом на 01.01.2021 року підстави для перерахунку посадових окладів і окладів за військовим (спеціальним) званням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 та пенсій, які призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не виникли.
Щодо посилання позивача у позові на збільшення розміру надбавки за особливості проходження військової служби та встановлення її у розмірі 65%, а також щомісячної премії згідно з телеграмою Міністра оборони України від 27.01.2021 року № 248/612 відповідач зазначає, що підставою для видачі довідки для перерахунку пенсії є збільшення розміру надбавок чи премії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, отже, телеграма Міністра оборони України не є підставою для перерахунку пенсії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі № 200/663/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
З 18.04.2025 року по 14.07.2025 року суддя Бабіч С.І. перебував на лікарняному та у щорічній відпустці.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач у цій справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_1 (дата видачі - 21.11.2017 року, є дійсним до 21.11.2027 року), РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Позивач у цій справі перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та одержує пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
З метою подальшого проведення з 01.02.2023 року перерахунку розміру пенсії позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати розмір його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова КМУ № 704), а також підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року.
Відповідного письмового звернення позивачем до матеріалів справи не додано.
Разом із тим, листом від 30.12.2024 року № 09/01/4354, який наданий на заяву позивача, відповідач повідомив його про відсутність підстав для проведення такого перерахунку і для складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.
Таким чином, відповідач фактично відмовив позивачу в проведенні перерахунку його грошового забезпечення і в оформленні та направленні до пенсійного органу нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Згідно з положеннями частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб, визначаються Законом № 2262-ХІІ.
За частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в установлених законодавством розмірах, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вказана норма статті 43 Закону № 2262-ХІІ міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18, під обчисленням необхідно розуміти процес отримання результату за допомогою відповідних дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Питання щодо перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано положеннями статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови, порядок перерахунку пенсій та розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" від 13.02.2008 року № 45.
За пунктом 1 цього Порядку (далі - Порядок № 45) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ № 103) були внесені зміни до Порядку № 45.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови КМУ № 103 було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка міститься у додатку 2 до Порядку № 45, також викладена в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1 і 2 Постанови КМУ № 103, а також зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Згідно з частиною 2 статті 265 КАС України передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, з 05.03.2019 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до вказаних змін, у зв'язку з чим позивач набув право на перерахунок пенсії із врахуванням грошового забезпечення, складовими якого, зокрема, є: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який був затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
За пунктом 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Положеннями пункту 24 Порядку № 3-1 передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Так само, як установлено пунктом 24 Порядку № 3-1, органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Отже, підставою для вчинення дій, які спрямовані на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду.
Аналогічні правові висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі № 21-484а13, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а та інших.
У той же час, до моменту отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, із зазначенням у такій довідці відповідних складових грошового забезпечення пенсіонера та їх розміру у пенсійного органу не виникає обов'язку щодо проведення перерахунку пенсії, однак цей обов'язок виникає у пенсійного органу після одержання довідки про розмір грошового забезпечення, зокрема, у разі включення до його складу додаткових видів грошового забезпечення або збільшення розміру існуючих.
При цьому суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18, якою були залишені без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі, суд касаційної інстанції, серед іншого, вказав, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
01.03.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, а також схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, тощо.
Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) і одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з додатком 1 до Постанови КМУ № 704 установлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови КМУ № 704 (в первинній редакції, станом на дату прийняття) передбачалося, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У подальшому згідно з Постановою КМУ № 103 були внесені зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови КМУ № 704, та передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 (постановою Верховного Суду від 20.10.2022 року залишена без змін) вказані зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704 було скасовано та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.08.2017 року), яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу можуть визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 (примітки) також було установлено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому за частиною 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України і бюджетна система України, а також та порядок встановлення державних стандартів.
Водночас, як вже було вказано, законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, які були звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під "умовами" слід розуміти визначення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання та методики здійснення перерахунку пенсій через підвищення грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах наданих повноважень стосовно визначення розміру перерахунку пенсій.
Таким чином, з огляду на викладене, зазначення у пункті 4 Постанови КМУ № 704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення не суперечить делегованим Кабінету Міністрів України повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Разом із цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому суд зауважує, що за пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачалося, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" і Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 року, на 2020, 2021, 2022, 2023 роки, відповідно, не містили.
Положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення як розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, до 01.01.2020 року (набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік") не входили в суперечність з актом вищої юридичної сили.
Абзац 3 частини 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 року у справі №160/1088/19, тощо).
Таким чином, з огляду на визначені у частині 3 статті 7 КАС України правила, а також враховуючи, що з 01.01.2020 року положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум, як базовий державний стандарт, був змінений законодавцем на відповідний рік (у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів), до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови КМУ № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, зокрема, законам України про Державний бюджет України на 2020, 2021, 2022, 2023 роки, із використанням для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Застосування вказаних нормативних актів у подібних правовідносинах було предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постановах від 02.08.2022 року у справі № 440/6017/21 та від 12.09.2022 року у справі № 500/1813/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
1) з 01.01.2020 року положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих відповідно до Постанови КМУ № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX (Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"), у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови КМУ № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ (Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України") обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Вказані висновки Верховного Суду в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховуються судом під час розгляду даної справи та ухвалення рішення.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2020, 2021, 2022, 2023 роки), виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Виходячи з викладеного, враховуючи встановлені фактичні обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно зобов'язання відповідача перерахувати розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704, а також оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови КМУ № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 року, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача зазначити в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року відомості про конкретні розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме - премії у розмірі не менше 140% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі не менше 65% відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 року № 2683/з, суд вважає за необхідне зазначити про таке.
За частиною 1 статті 2 КАС України судовому захисту підлягають ті права чи інтереси особи, які є порушеними, а не ті, що можливо (ймовірно) будуть порушені у майбутньому.
Резолютивна частина рішення не може містити будь-яких приписів, які прогнозують можливі порушення з боку відповідача у майбутньому та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у рішенні від 14.09.2020 року у зразковій справі № 560/2120/20.
Безпосередньо порядок підготовки, визначення розміру надбавок і премії відноситься до дискреційних повноважень відповідача у цій справі, яким на сьогодні ще не складалася оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, а також не визначалися розміри складових грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, а спір у цій справі не стосується, власне, розміру певних складових грошового забезпечення.
На даний час відсутні обґрунтовані підстави вважати, що під час складання і подання до пенсійного органу відповідної оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року (на виконання цього рішення суду) права позивача будуть порушені.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги положення статті 2 КАС України, позовні вимоги у цій частині є наразі передчасними та задоволенню не підлягають.
Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає про таке.
У позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та направленні до пенсійного органу оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії, а також зобов'язати відповідача перерахувати розмір грошового забезпечення позивача та оформити і надати до пенсійного органу таку оновлену довідку.
Водночас, як вже було встановлено судом, відповідачем було відмовлено позивачу як у проведенні перерахунку грошового забезпечення позивача, так і в оформленні й наданні до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 10 частини 2 та абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, враховуючи викладене та наведені у цьому рішенні висновки суду, з метою забезпечення повного, належного та ефективного захисту прав позивача і реального їх поновлення, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України і частково задовольнити позовні вимоги шляхом:
- визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704, а також у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку його пенсії;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704, та оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, Постанови КМУ № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 року, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із застосуванням положень частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн (квитанція № 9365-5555-3802-8374 від 03.01.2025 року).
Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою (постанова Верховного Суду від 06.10.2020 року у справі № 826/11984/16).
Суд, застосувавши частину 2 статті 9 і статтю 245 КАС України, задовольнив пов'язані між собою немайнові позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача та про зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з чим за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн.
Керуючись Конституцією України та Законами України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановами Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, а також у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку його пенсії.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, та оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 року, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Повне судове рішення складене 17 липня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч