Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 липня 2025 року Справа№200/3304/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій, які полягають у відмові в перегляді причинно-наслідкового зв'язку за результатами проходження ВЛК «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби»; зобов'язання переглянути постанову про причинний зв'язок діагнозованих захворювань за довідкою ВЛК КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» від 12.05.2023 року №181 щодо причинно-наслідкового зв'язку захворювань та змінити в ньому формулювання з неправильного «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби» на правильні формулювання причинно-наслідкового зв'язку - «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що з 04.06.2022 року проходить військову службу в Збройних Силах України. Зазначив, що 12.05.2023 року пройшов військово-лікарську комісію, за наслідком якої йому видано довідку, в якій зазначено, що отримане захворювання є пов'язаним з проходженням військової служби. Зазначив, що звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив змінити причинний зв'язок захворювань в довідці від 12.05.2023 року на «Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини». Проте відповідач протоколом від 05 квітня 2025 року 2025-0405-1030 фактично відмовила у перегляді постанови про причинний зв'язок діагнозованих захворювань за довідкою ВЛК КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» від 12.05.2023 року №181, жодним чином не обґрунтувавши свою відмову в перегляді, незважаючи на поданий перелік документів, які підтверджують, що захворювання отримані під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини. Дії відповідача, які полягають у відмові в перегляді причинно-наслідкового зв'язку за результатами проходження ВЛК «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби», вважає протиправними, просив задовольнити позов.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами у справі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт НОМЕР_2 ), учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 від 22 серпня 2023 року) та є особою, що проходить військову службу, що не є спірною обставиною між сторонами.
Відповідач - Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 08356179) у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Судом встановлено на підставі довідки від 17.08.2023 року №9430, виданої військовою частиною НОМЕР_4 , що ОСОБА_1 в період з 31.08.2022 по 18.09.2022, з 20.09.2022 по 30.09.2022, з 02.10.2022 по 12.10.2022, з 04.11.2022 по 31.01.2023, з 06.03.2023 по 07.04.2023, з 20.04.2023 по 01.05.2023, з 15.05.2023 по 22.05.2023 брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах Донецької, Луганської, Херсонської областей та в період здійснення зазначених заходів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 19.09.2022 року 258 ОСОБА_1 вибув 19 вересня 2022 року у Баштанську багатопрофільну лікарню міста Баштанка на лікування, з 18 вересня 2022 року припинив участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Миколаївській області.
19.09.2022 року Баштанською лікарнею Баштанського району Баштанської районної ради Миколаївської області видано виписку із медичної карти стаціонарного хворого 3101 стосовно ОСОБА_1 .
Судом встановлено на підставі медичної характеристики, виданої ТВО начальника медичної служби військової частини НОМЕР_4 , що ОСОБА_1 за час проходження служби за медичною допомогою звертався з приводу гіпертонічної хвороби. 17.10.2022 року виписана форма 100 з діагнозом: гіпертонічний криз та гіпертонічна хвороба 2 ступеню. З 16.10.2022 по 19.10.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Багатопрофільна лікарня Баштанського району» Баштанської районної ради Миколаївської області з діагнозом ІХС: атеросклероз, кардіослероз, стенокардія напруги ІІ ФК, серцева хвороба 1 ст., АГ ІІ ст., ст. 2 ризик 3; 30.01.2023 року виписана форма 100 з діагнозом: подагричний артрит, запалення суглобів пальців правої ноги та стопи лівої ноги. З 31.01.2023 по 10.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Лозівське територіальне медичне об'єднання» з діагнозом: хронічний подагричний поліартрит плюсне фалангових суглобів обох стоп, та загострення запалення суглобів. Діагноз: хронічний подагричний поліартрит, ІХС: атеросклероз, кардіосклероз, стенокардія напруги ІІ ФК, І Х ІІ ст., ст. 2 ризик 3, СН 1.
12.05.2023 року КПН «ПЛІЛ» ПМР видано довідку 2111 про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 , який перебував у стаціонарі з 01.05.2023 по 12.05.2023 року.
12.05.2023 року КПН «ПЛІЛ» ПМР за наслідком проведеного медичного огляду видано ОСОБА_1 , призваному у Збройні Сили України з червня 2022 року довідку військово-лікарської комісії 181, відповідно до якої встановлено причинний зв'язок захворювання: «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби».
08.08.2023 року Центральною МСЕК 1 видано довідку серії 12ААА 071828 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, відповідно до якої ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати працездатності 20%.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України зі скаргою від 17.10.2024 року щодо зміни причин отримання захворювань за результатами проходження ВЛК, відповідно до якої просив змінити причинний зв'язок захворювань в довідці ВЛК від 12.05.2023 року з помилково зазначеного «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» на «Захворювання (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини».
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 05 квітня 2025 року 2025-0405-1030 захворювання ОСОБА_1 «ІХС: стабільна стенокардія, ФК 1 (прогресуюча нестабільна стенокардія - квітень 2023 року). КАГ від 05.05.2023 - без уражень коронарних судин. СНІ», що підтверджується військово-обліковими та медичними документами - ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Постанову про причинний зв'язок зазначеного захворювання за довідкою ВЛК КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного захворювання» від 12.05.2023 181 - відмінити. Щодо решти захворювань комісія вважала постанову про причинний зв'язок ВЛК КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного захворювання» від 12.05.2023 181 такою, що прийнята обґрунтовано, підстав для її відміни, скасування або прийняття іншої постанови, зокрема, у формулюванні: «Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини» не встановлено.
Не погоджуючись з відмовою в перегляді причинно-наслідкового зв'язку за результатами проходження ВЛК, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України « військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2232-ХІІ).
Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону №2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 70 Закону України « законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року №2801-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення №402, в якій передбачено, що військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Визначення військово-лікарської експертизи міститься у пункті 1.2 розділу І Положення 402 та означає:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів МОУ (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до абзаців 1-5 пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Пунктом 2.3 розділу І Положення №402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення №402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення №402).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення №402).
Главою 3 розділу І Положення №402 врегульовано порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК, якою відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402, є Центральна військово-лікарська комісія.
Так, пунктами 3.1 - 3.4 розділу І Положення №402 передбачено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року №735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за 94/29962.
Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 розділу II Положення №402, пунктами 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2).
Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19 (пункт 21.3).
При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми) (пункт 21.4).
Відповідно до пункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, зокрема:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
ґ) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.
Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.
е) «Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм права для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення №402 з метою визначення придатності за станом здоров'я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
При цьому до штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Водночас постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до Центральної ВЛК або до суду.
Разом з цим, відповідно до Положенням №402 госпітальні та гарнізонні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення, проте, як визначено у підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення №402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Крім того, у разі незгоди із рішеннями госпітальні та гарнізонні ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до Центральної ВЛК або до суду.
Судом встановлено, що позивач оскаржив рішення регіональної ВЛК шляхом подання скарги від 17.10.2024 року до Центральної ВЛК з проханням змінити формулювання причинно-наслідкового зв'язку захворювань у довідці ВЛК від 12.05.2023 року з неправильного «Захворювання, Так, пов'язане з проходженням військової служби» - на правильне «Захворювання (контузія, травма, каліцтво), Так, пов'язані із захистом Батьківщини».
На обґрунтування скарги позивач зазначив, що має бути встановлений причинно-наслідковий зв'язок, а саме: «Захворювання, Так, пов'язане із захистом Батьківщини» оскільки отримав відповідні захворювання під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області, про що є відповідна довідка від 17.08.2023 року 9430.
На підставі витягу з протоколу засідання комісії військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 05 квітня 2025 року 2025-0405-1030 щодо захворювання ОСОБА_1 «ІХС: стабільна стенокардія, ФК 1 (прогресуюча нестабільна стенокардія - квітень 2023 року). КАГ від 05.05.2023 - без уражень коронарних судин. СНІ» встановлено причинний зв'язок «ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ» та в цій частині відмінено Постанову про причинний зв'язок зазначеного захворювання за довідкою ВЛК КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного захворювання» від 12.05.2023 181. В решті захворювань комісією зазначено, що постанова про причинний зв'язок ВЛК КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного захворювання» від 12.05.2023 181 є такою, що прийнята обґрунтовано, підстав для її відміни, скасування або прийняття іншої постанови, зокрема, у формулюванні: «Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини» не встановлено.
Пунктом 3.4 розділу 3 глави І Положення 402 обумовлено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Отже, Центральна ВЛК фактично відмовила позивачу у перегляді постанови про причинний зв'язок ВЛК КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного захворювання» від 12.05.2023 №181 щодо причинно-наслідкового зв'язку захворювань ОСОБА_1 , та, як свідчать приписи пункту 3.4 розділу 3 Положення №402, фактично визнавши скаргу позивача необґрунтованою.
Слід зазначити, що згідно з довідкою від 17.08.2023 року 9430, виданої військовою частиною НОМЕР_4 , що ОСОБА_1 в період з 31.08.2022 по 18.09.2022, з 20.09.2022 по 30.09.2022, з 02.10.2022 по 12.10.2022, з 04.11.2022 по 31.01.2023, з 06.03.2023 по 07.04.2023, з 20.04.2023 по 01.05.2023, з 15.05.2023 по 22.05.2023 брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах Донецької, Луганської, Херсонської областей та в період здійснення зазначених заходів.
При цьому, у протоколі засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК ЗС України від 05 квітня 2025 року 2025-0405-1030 Центральна ВЛК лише констатувала правильність причинного зв'язку захворювань, вказаних у постанові регіональної ВЛК. При цьому, яким чином Центральна ВЛК дійшла саме такого висновку відповідач не обґрунтував.
Водночас Положенням №402 передбачено, що перевірка рішення регіональної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені цим Положенням при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій Центральної ВЛК.
У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі №160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.
У справі ж, що розглядається, Центральна ВЛК у листі фактично відмовила позивачу у перегляді рішення регіональної ВЛК, лише констатувавши правильність висновку, зазначеного у рішенні останньої, жодним чином не обґрунтувавши свою відмову у його перегляді, хоча позивач надав перелік документів, які підтверджують поранення, отримане військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та яке не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
За таких обставин та правового врегулювання з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Центральної ВЛК у перегляді причинно-наслідкового зв'язку за результатами проходження ВЛК, викладену у протоколі засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 05 квітня 2025 року 2025-0405-1030 та зобов'язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача від 17.10.2024 року щодо перегляду постанови про причинний зв'язок ВЛК КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» від 12.05.2023 №181, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наслідками судового розгляду, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог, задовольнивши їх, шляхом визнання протиправною відмови Центральної ВЛК у перегляді причинно-наслідкового зв'язку за результатами проходження ВЛК, викладену у протоколі засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 05 квітня 2025 року 2025-0405-1030, та зобов'язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача від 17.10.2024 року щодо перегляду постанови про причинний зв'язок ВЛК КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» від 12.05.2023 №181, з урахуванням висновків суду у цій справі.
У відповідності до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки відповідно до п.12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору як військовослужбовець, який призваний на спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України у перегляді причинно-наслідкового зв'язку за результатами проходження ВЛК, викладену у протоколі засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 05 квітня 2025 року 2025-0405-1030 ОСОБА_1
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, код ЄДРПОУ 08356179) повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 17.10.2024 року щодо перегляду постанови про причинний зв'язок ВЛК КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» від 12.05.2023 №181, з урахуванням висновків суду у цій справі.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено 14 липня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова