Справа №523/3198/25
Провадження №1-кс/523/3867/25
07 липня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одесі клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 62025150020000514 від 31.01.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409 КК України, ч. 5 ст. 426-1 КК України,-
До слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 29.05.2025 року в рамках кримінального провадження №62025150020000514 від 31.01.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409 КК України, ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Представник заявник в клопотанні зазначає, що вказаний арешт є необґрунтованим з наступних причин: квартира, що належить на праві приватної власниці ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України, оскільки не могла зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що в свою чергу не може свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна; не має жодного юридичного та фактичного відношення до підозрюваного ОСОБА_5 , а також відповідного кримінального провадження - все інше є виключно припущеннями сторони обвинувачення; вартість квартири, означена прокурором (1 019 406,00 грн), в два рази перевищує розмір шкоди (587 262, 00), що визначена тим же прокурором (втім не визнається підозрюваним та не відповідає дійсним обставинам справи, а також матеріалам досудового розслідування); накладення арешту не сприяє забезпеченню завдань кримінального провадження, а направлене виключено на вчинення тиску на ОСОБА_5 , а також його родину, друзів та знайомих.
Підозрюваному ОСОБА_5 інкриміновано вчинення злочину, відповідальність за який передбачено ч. 5 ст. 426-1 КК України, а саме перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, що вчинено в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Представником заявника зазначено, що квартира, яка належить зовсім сторонній особі, а саме ОСОБА_4 не може бути речовими доказами в справі за ч. 5 ст. 426-1 КК України.
За доводами слідства вказана квартира нібито належить ОСОБА_5 , а лише оформлена на матір його цивільної дружини ОСОБА_6 , втім це є виключно припущенням прокурора не обґрунтованими будь якими фактичними даними, а більш того належними та допустимими доказами.
Представник заявника звертає увагу на те, що квартира, належна на праві приватної власності сім?ї ОСОБА_4 та не може бути речовими доказами в кримінальному провадженні за ст. 426-1 КК України щодо ОСОБА_5 Квартира не може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегла на собі його сліди, не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також, зауважує, що жодного відношення до вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 не має, отже будь-яких обставин доводити не повинна; джерело походження грошових коштів в даному кримінальному провадженні не є та не може бути предметом доказування; ОСОБА_4 є дорослою, дієздатною та цілком самодостатньою, її родина спромоглася за дуже багато років придбати квартиру для своїх дітей.
На підставі вищезазначеного представник заявника просить скасувати арешт на квартиру, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , що накладено ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси ід 29.05.2025 року у справі №523/3198/25, провадження №1-кс/523/3113/25, якою задоволено клопотання прокурора в кримінальному провадження №62025150020000514 від 31.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 5 ст. 426-1 КК України.
У судове засідання представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 не з'явилась, однак подала до суду заяву, в якій просила розглянути клопотання за її відсутності та відсутності ОСОБА_4 . У заяві зазначено, що подане клопотання представник заявник підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розглядати справу у його відсутність, вказавши, що заперечує щодо скасування арешту майна, обґрунтовуючи тим, що вказане майно має безпосереднє відношення до вчиненого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя дослідивши доводи викладені у клопотанні, вивчивши надані з клопотанням матеріали приходить до наступного висновку.
Як вбачається з наданих матеріалів клопотання слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 30.03.2024 31.05.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150020000514 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 29.05.2025 року накладено арешт заборонивши ОСОБА_4 , а також особам, що діють в її інтересах на підставі довіреностей, вчиняти будь-які дії щодо відчуження майнових прав на вищезазначений об'єкт нерухомості, а також заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1599493951112).
Вищезазначену ухвалу представник заявника просить скасувати.
Судом встановлено, що у період з грудня 2024 року по 31 березня 2025 року, підполковник ОСОБА_5 , проходячи військову службу за контрактом на посаді заступника командира військової частини з озброєння начальника механічної частини військової частини НОМЕР_1 , що пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «підполковник», діючи в порушення вимог ст. ст. 16, 59, 66, 67, 101,102, 107, 108, 132, 182 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року №300, у період з грудня 2024 року по 31 березня 2025 року, діючи умисно, в порушення вищевказаних вимог нормативних актів України, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перевищуючи надані йому службові повноваження, у власних цілях, як військова службова особа, будучи начальником для підлеглих військовослужбовців ввіреного йому підрозділу за військовим званням та посадою - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , незаконно залучив, вказаних військовослужбовців у відведений для виконання обов'язків військової служби час, в умовах повномасштабного вторгнення країни агресора, до проведення ремонту та будівельних робіт у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 , яка є матір'ю цивільної дружини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , чим фактично незаконно усунув їх від виконання обов'язків військової служби та завдав істотної шкоди у вигляді незаконно нарахованого та виплаченого фінансовим підрозділом ОСОБА_8 грошового забезпечення за період відсутності на військовій службі з грудня 2024 по 31 березня 2025 року, більш точний період на теперішній час встановити не надалось можливим, в сумі 145016 грн., нарахованого та виплаченого фінансовим підрозділом ОСОБА_9 грошового забезпечення за період відсутності на військовій службі з грудня 2024 по 31 березня 2025 року, більш точний період на теперішній час встановити не надалось можливим, в сумі 137509 грн., нарахованого та виплаченого фінансовим підрозділом ОСОБА_12 грошового забезпечення за період відсутності на військовій службі з грудня 2024 по 31 березня 2025 року, більш точний період на теперішній час встановити не надалось можливим в сумі 136493 грн., нарахованого та виплаченого фінансовим підрозділом ОСОБА_11 грошового забезпечення за період відсутності на військовій службі з грудня 2024 по 31 березня 2025 року, більш точний період на теперішній час встановити не надалось можливим, в сумі 168244 грн.
Вказаними діями ОСОБА_5 спричинив істотну шкоду Державі Україна на загальну суму 587262 грн., а також істотну шкоду суспільству у вигляді підриву авторитету держави, створення уявлення суспільства про вседозволеність та безкарність службових осіб військових частин, неналежне здійснення покладених завдань сил оборони, зокрема щодо своєчасного та повного забезпечення функціювання та підтримки інших військових формувань для відбиття збройної агресії російської федерації проти України.
28.04.2025 о 07:41 год. Вінницького затримано в порядку п. 2. ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та 29.04.2025 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України перевищення військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав та повноважень, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду вчиненні в умовах воєнного стану.
Під час виконання доручення оперативним підрозділом направленого на встановлення осіб, які можуть бути причетними вчинення вказаного злочину встановлено, що ОСОБА_5 26.11.2024 року придбав та зареєстрував право власності на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яка є матір'ю його цивільної дружини ОСОБА_6 приватну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 вартість якої склала 1019406,00 гривень. Вказана інформація підтверджується проведеними слідчими діями під час кримінального провадження.
Також під час виконання доручення встановлено, що загальний сукупний дохід ОСОБА_4 згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також сум річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2019 року по 31.11.2024 року склав 458201,56 гривен, що свідчить про відсутність у останньої достатніх доходів, які б давали змогу придбати зазначений об'єкт нерухомого майна.
Враховуючи викладене у прокурора виникла необхідність у накладенні арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1599493951112) право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 , для проведення повного, всебічного досудового розслідування кримінального правопорушення.
Постановою слідчого вищезазначене майно було визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 29.05.2025 року накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1599493951112).
Відповідно до приписів ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як визначено ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Матеріали справи свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що квартира відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК та має безпосереднє відношення до кримінального провадження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Втручання держави в право ОСОБА_4 на мирне володіння майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
За змістом абз.2 ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зважаючи на встановлені обставини справи та зміст ухвали суду від 29.05.2025, арешт на зазначену у клопотанні квартиру накладено обґрунтовано, оскільки вказане майно має безпосереднє відношення до вчиненого кримінального правопорушення.
На час розгляду клопотання досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не завершено, слідчі дії тривають та мотиви, які були підставою для накладення арешту на майно, на даний час не відпали та продовжують існувати.
Арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст.131 КПК України накладено з метою забезпечення збереження речового доказу. Скасування арешту з зазначеної у клопотанні квартири буде суперечити меті такого арешту та може призвести до її відчуження, тобто втрати речового доказу.
Оскільки наданий час кінцеве рішення в рамках кримінального провадження ще неприйняте, оскільки досудове розслідування в рамках кримінального провадження триває, слідчий суддя вважає, що підстав для скасування арешту наразі немає, а тому подане клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.170-174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 62025150020000514 від 31.01.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, ч. 5 ст. 426-1 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1