Справа № 367/2560/25
Провадження №2-др/367/56/25
Іменем України
30 червня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі Огнєвої Ж.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ЖИТЛО СЕРВІС» - адвоката Цибульського Володимира Володимировича про долучення доказів понесення витрат на правову (професійну правничу) допомогу та винесення додаткового рішення,
До Ірпінського міського суду надійшла заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ЖИТЛО СЕРВІС» - адвоката Цибульського Володимира Володимировича про долучення доказів понесення витрат на правову (професійну правничу) допомогу та винесення додаткового рішення. Заяву мотивує наступним. 19.05.2025 року до Електронного суду надійшов повний текст рішення по справі яке було прийнято 19.05.2025 року. У прийнятого судом рішення позов позивача було задоволено повністю. 01.03.2024 року між ТОВ «Укр Житло Сервіс» (клієнт) та Адвокатським бюро «Цибульський та партнери, було укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги. На виконання умов договору 22.05.2025 року було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в якому було встановлено оплату за юридичний (правовий аналіз) документів, підготовка позовної заяви, формування пакету документів та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у вартості 4000,00 грн. Оплата клієнтом була проведена. Просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 367/2560/25, яким стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ЖИТЛО СЕРВІС», ідентифікаційний код: 40574255 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, про залишення заяви про винесення додаткового рішення без розгляду, у зв'язку з пропущенням позивачем процесуальних строків.
Судом встановлено, що згідно ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 31 березня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Житло Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно довідок про доставку електронного документу, вбачається, що ТОВ «Укр Житло Сервіс» та адвокат Цибульський Володимир Володимирович, вказану вище ухвалу отримали у своїх електронних кабінетах 01.04.2025 року.
19 травня 2025 року Ірпінським міським судом Київської області в порядку спрощеного позовного провадження було розглянуто цивільну справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Житло Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та прийнято рішення, згідно якого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Житло Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Житло Сервіс» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 10 595 (десять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 73 копійки, 3% річних в розмірі 60 (шістдесят) гривень 96 копійок, інфляційні втрати в сумі 223 (двісті двадцять три) гривні 81 копійка, а всього 10 880 (десять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 50 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Житло Сервіс» судовий збір в 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно вимог ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Докази про сплату правової допомоги при розгляді справи в спрощеному порядку без виклику сторін, слід подати до закінчення строку подання заяв по суті справи. Цей строк визначається судом у кожному конкретному випадку, але загалом він не може бути меншим за п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7та 11 до Конвенції.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
У справі У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно зі статтею 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Суд зауважує, що заявник в заяві про ухвалення додаткового рішення зазначає, що 19.05.2025року до Електронного суду надійшов повний текст рішення по справі № 367/2560/25, яке було прийнято 19.05.2025 року.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В позовній заяві заявник зазначав, що 01.03.2024 року між Адвокатським бюро «Цибульський та партнери» та Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ЖИТЛО СЕРВІС» було укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги та повідомляв про те, що орієнтований розрахунок суми судових витрат понесених на оплату правничої допомоги, які «УКР ЖИТЛО СЕРВІС» поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи у суді першої інстанції становить 4 000 грн. 00 коп. ( витрати на професійну правничу допомогу).
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у пункті 53 постанови від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, суд зауважує, що розгляд цієї справи відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі від 31 березня 2025 року здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно вимог ч. 1, 2, 3 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 Верховний Суд зазначив, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб не дає особі цілковитого розуміння, у який саме день розгляд справи буде закінчено, однак не позбавляє особу права подати відповідну заяву зокрема одночасно із поданням позову, відповіді на відзив, особливо після отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, у якій зазначено про обрану форму адміністративного судочинства - спрощене позовне провадження без виклику осіб або з таким викликом. Це обґрунтовується тим, що вже на цьому етапі, виходячи навіть з умов договору про надання правничої допомоги, сторона вже має бути обізнана про те, які докази вона має можливість подати, а які ні через наявність певних причин.
Отже, питання щодо розподілу судових витрат після розгляду справи може мати і місце й у справах, які розглядались в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому зазначене питання вирішується або при прийнятті судового рішення (рішення, постанови, ухвали) за наслідком розгляду цивільної справи, або після такого розгляду за умови дотримання встановленого ЦПК України порядку.
Заява про долучення доказів понесення витрат на правову (професійну правничу) допомогу та винесення додаткового рішення представник позивача направив до суду через Укрпошту 26 травня 2025 року (тобто у же після того, як суд ухвалив рішення).
На підтвердження судових витрат представник позивача до заяви додав копії наступних документів: договір № 01/03-24 про надання правової (професійної правничої допомоги від 01.03.2024 року; детальний опис обсягу та вартості робіт (послуг), як додаток № 1 до вказаного договору; акт № 6 приймання-передачі виконаних робіт від 22.05.2025р.; рахунок -фактуру № 6 від 22.05.2025р. та платіжну інструкцію № 1501 від 26.05.2025 року на суму 4000,0грн.
При цьому ані у позовній заяві, ані у будь-якій іншій заяві, чи клопотанні, що могли би бути подані протягом строків, встановлених статті 279 ЦПК України (або до закінчення розгляду справи), позивач не повідомив про наявність поважних причин, які зумовлюють необхідність подання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення у справі, як того вимагає частина 8 ст. 141 ЦПК України.
Відтак, до винесення судом рішення позивач документів, які підтверджують понесені ним витрати на правничу допомогу до суду не подавав, тож підстав та обов'язку відшкодування витрат на правничу допомогу у суду на момент ухвалення судового рішення не виникало.
До того ж саме висловлений стороною намір подати певні докази на підтвердження вартості заявлених судових витрат після ухвалення судового рішення є обставиною, яка дозволяє суду не вирішувати відповідне питання у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.
Однак, оскільки, позивач до ухвалення судом рішення у справі не вказав про наявність поважних причин, які б перешкоджали поданню доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат (щодо правничої допомоги), то заяву, яка б у розумінні положень частини 8 статті 141, статті 279 ЦПК України надавала б суду правові передумови для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, позивач у визначений ЦПК України строк не подав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 141, 247, 270, 279, 353, 354, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ЖИТЛО СЕРВІС» - адвоката Цибульського Володимира Володимировича про долучення доказів понесення витрат на правову (професійну правничу) допомогу та винесення додаткового рішення - залишити без розгляду.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Н.Ф. Карабаза