Справа № 357/5333/24
Провадження № 1-кп/359/461/2025
18 червня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією та використанням системи дистанційного зв'язку ВКЗ, кримінальне провадження №12022111100000839, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022 року, що надійшов до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новомихайлівське Вільнянського району Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,2 ст. 361 та ч.3 ст. 190 КК України,
У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області з 20.03.2025 року перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Згідно пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_4 , вчинив дії направлені на заволодіння грошовими коштами осіб, які є клієнтами банку через електронно-обчислювальну техніку, ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу на своєму мобільному телефоні створив аккаунт «Walter White» до якого прив'язав віртуальний номер мобільного телефону НОМЕР_1 та підключився до раніше створеного в менеджері «Telegram» групи «Alleшка карты», куди здійснюється надходження за вищезазначеним розробленим злочинним планом логіни (номера телефонів), паролі та пін-коди банківських карток клієнтів банку із різних фішингових посилань Інтернету.
20.04.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час до даної групи надійшло СМС повідомлення в якому зазначено логін - номер мобільного телефона, пін-код банківської карки ОТП «Банк» № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 . В подальшому ОСОБА_4 шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, скориставшись системою обслуговування клієнтів без картки за допомогою двох переказів «MoneySend» перерахував собі грошові кошти загальну суму 601 грн., чим завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_6
29.06.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час до даної групи надійшло СМС повідомлення в якому зазначено логін - номер мобільного телефона, пін-код банківської карки АТ КБ «ПриватБанк»» № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 . В подальшому ОСОБА_4 шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, скориставшись системою обслуговування клієнтів без картки за допомогою двох переказів перерахував собі грошові кошти загальну суму 621 грн. 96 коп., чим завдав майнової шкоди потерпілому ОСОБА_7
19.07.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час до даної групи надійшло СМС повідомлення в якому зазначено логін - номер мобільного телефона, пін-код банківської карки АТ КБ «ПриватБанк»» № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_4 шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, скориставшись системою обслуговування клієнтів без картки за допомогою платіжного сервісу Google Pay перерахував собі грошові кошти загальну суму 983 грн. 65 коп., чим завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_8
20.07.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час до даної групи надійшло СМС повідомлення в якому зазначено логін - номер мобільного телефона, пін-код банківської карки АТ КБ «ПриватБанк»» № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_9 . В подальшому ОСОБА_4 шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, скориставшись системою обслуговування клієнтів без картки за допомогою за допомогою платіжного сервісу Google Pay перерахував собі грошові кошти загальну суму 560 грн. 45 коп., чим завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_9
26.07.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час до даної групи надійшло СМС повідомлення в якому зазначено логін - номер мобільного телефона, пін-код банківської карки АТ «Універсал Банк», № НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_10 . В подальшому ОСОБА_4 шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, скориставшись системою обслуговування клієнтів без картки за допомогою платіжного сервісу Google Pay перерахував собі 499 грн., чим завдав майнової шкоди потерпілому ОСОБА_11
26.07.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час до даної групи надійшло СМС повідомлення в якому зазначено логін - номер мобільного телефона, пін-код банківської карки АТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_12 . В подальшому ОСОБА_4 шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, скориставшись системою обслуговування клієнтів без картки за допомогою за допомогою платіжного сервісу Google Pay перерахував собі 1771 грн., чим завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_12
26.07.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час до даної групи надійшло СМС повідомлення в якому зазначено логін - номер мобільного телефона, пін-код банківської карки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_13 . В подальшому ОСОБА_4 шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, скориставшись системою обслуговування клієнтів скориставшись системою обслуговування клієнтів без картки за допомогою платіжного сервісу Google Pay двома операціями перерахував собі 20 000 грн., після чого дані кошти зняв через банкомат «ПриватБанк», чим завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_13
25.07.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час до даної групи надійшло СМС повідомлення в якому зазначено логін - номер мобільного телефона, пін-код банківської карки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_9 , що належить ОСОБА_14 . В подальшому ОСОБА_4 шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, скориставшись системою обслуговування клієнтів без картки за допомогою за допомогою платіжного сервісу Google Pay перерахував собі двома транзакціями грошові кошти загальну суму 3500 грн., чим завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_14 .
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинено повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 22.11.2018 року).
Під час судового засідання адвокат ОСОБА_5 заявив усне клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 190 КК України, по 6 епізодах, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме такі: 20.04.2022 року, де потерпілій ОСОБА_6 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 601 грн.; 29.06.2022 року, де потерпілому ОСОБА_15 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 621 грн. 96 коп.; 19.07.2022 року, де потерпілій ОСОБА_8 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 983 грн. 65 коп.; 20.07.2022 року, де потерпілій ОСОБА_9 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 560 грн. 45 коп.; 26.07.2022 року, де потерпілому ОСОБА_11 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 499 грн.; 26.07.2022 року, де потерпілій ОСОБА_12 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 1771 грн., тощо.
З огляду на це, головуючим по справі, на підставі ч. 3 ст. 479-2 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, поставлено на обговорення питання про закриття кримінального провадження щодо пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 190 КК України з наведених вище епізодах на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з тим, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України щодо внесення змін до ст. 51 КУпАП, зокрема щодо зміни вартості викраденого майна.
Обвинувачений ОСОБА_4 після роз'яснення судом йому положень ст. 479-2 КПК України надав згоду на закриття кримінального провадження за ч.3 ст. 190 КК України в окремих епізодах з підстави, передбаченої п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, в окремих епізодах на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, з огляду на таке.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.
Відповідно до вказаного Закону діяння, пов'язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
Відповідно до положень ст. 4 КК України злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №0306/7567/12 судам нагадується, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 серпня 2024 року (справа № 567/507/23, провадження № 51-7110 км 23), Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні протиправних дій у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинено повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України: 20.04.2022 року, де потерпілій ОСОБА_6 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 601 грн.; 29.06.2022 року, де потерпілому ОСОБА_15 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 621 грн. 96 коп.;19.07.2022 року, де потерпілій ОСОБА_8 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 983 грн. 65 коп.; 20.07.2022 року, де потерпілій ОСОБА_9 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 560 грн. 45 коп.; 26.07.2022 року, де потерпілому ОСОБА_11 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 499 грн.; 26.07.2022 року, де потерпілій ОСОБА_12 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 1771 грн.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 3 028 грн. А відтак сума соціальної пільги у 2024 році становила 1 514 грн.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2024 році становив 1 514 грн.
Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01 січня 2024 року складали 3 028 грн.
Таким чином, оскільки сума викрадених коштів ОСОБА_4 майна, не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень ПК України настає кримінальна відповідальність, а саме 3 028 (2024 рік), то суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, відповідне діяння перестало бути кримінально караним.
Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який надав згоду на закриття кримінального провадженняв частині 6 (шести) епізодів по його обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження слід закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 в частині 6 (шести) епізодів закривається на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні, оскільки про їх наявність сторона обвинувачення в ході судового розгляду не повідомила суд.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Відповідно до ч. 8 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Оскільки на цей час діяння вчинене ОСОБА_4 може підпадати під положення ст. 51 КУпАП, суд вважає за необхідне направити копію цієї ухвали до відділу поліції для вирішення питання, пов'язаного із встановленням наявності чи відсутності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4-6, ч. 3 ст. 190 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 369-372, 376, ч. 3 ст. 479-2 КПК України, суд
Кримінальне провадження №12022111100000839, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 22.11.2018 року), за епізодами, що мали місце 20.04.2022 року, де потерпілій ОСОБА_6 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 601 грн.; 29.06.2022 року, де потерпілому ОСОБА_15 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 621 грн. 96 коп.; 19.07.2022 року, де потерпілій ОСОБА_8 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 983 грн. 65 коп.; 20.07.2022 року, де потерпілій ОСОБА_9 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 560 грн. 45 коп.; 26.07.2022 року, де потерпілому ОСОБА_11 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 499 грн.; 26.07.2022 року, де потерпілій ОСОБА_12 , завдано матеріальної шкоди у розмірі 1771 грн., - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
Копію даної ухвали направити до Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області для вирішення питання пов'язаного із встановленням наявності чи відсутності підстав для притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Копію ухвали суду після її оголошення вручити учасникам судового провадження.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 23.06.2025 року.
Суддя ОСОБА_1