Справа № 357/10870/25
1-кс/357/1496/25
17 липня 2025 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025111030001566 від 14.07.2025,
1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна.
1.1. Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025111030001566, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
1.1.1. За твердженням прокурора, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.
1.1.2. Приблизно о 18 годині 13.07.2025 старший оператор відділення радіоелектронної розвідки взводу радіоелектронної розвідки розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 , 1977 року народження, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із депресивним станом, викликаним підвищеним нервово-психологічним навантаженням в умовах бойових дій, вчинив самогубство шляхом нанесення 4 ножових поранень, одне з яких проникаюче, власним кухонним ножом в область грудної клітини зліва. Передсмертної записки не залишив. Труп ОСОБА_4 направлено до Білоцерківського районного відділення ДСУ «Київське обласне бюро «СМЕ» для проведення судово-медичної експертизи з метою встановлення причин смерті.
1.2. В той же день, 13.07.2025 проведено огляд місця події за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Томилівська, 2, де виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору марки «РОСО» та кухонний ніж. 14.07.2025 проведено огляд вилучених речей та встановлено, що вказаний мобільний телефон чорного кольору має марку «РОСО», ІМЕІ1: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 .
1.3. Прокурор зазначає, що вказані речі можуть бути використані як докази факту чи обставин, які встановлюються під час досудового розслідування, а також є безпосереднім предметом вчинення злочину, тобто є речовими доказами.
1.4. У зв'язку з зазначеним прокурор просить накласти арешт на зазначене вилучене майно у зв'язку з необхідністю встановлення відомостей, що міститься на чи в перелічених предметах шляхом проведення відповідних експертиз.
2. В судове засідання прокурор не з'явився, в клопотанні просив проводити розгляд без його участі.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
3. Дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1. У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
3.2. Як слідує зі змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.07.2024, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025111030001566 здійснюється за фактом виявлення за адресою АДРЕСА_1 трупа ОСОБА_4 .
3.2.1. Частиною 1 ст. 115 КК України встановлено кримінальну відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
3.2.2. Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування перевіряються обставини смерті ОСОБА_4 .
3.2.3. Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження (рапорт помічника чергового Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про надходження на лінію 102 повідомлення про виявлення трупа, протокол огляду місця події від 13.07.2025, протоколи допиту свідків), формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
3.2.4. Так, відповідно до відомостей, що містяться в рапорті помічника чергового Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області 13.07.2025 на лінію 102 надійшло повідомлення про виявлення бригадою ШМД трупа ОСОБА_4 з чотирма ножовими пораненнями. Протоколом огляду місця події від 13.07.2025 зафіксований огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Описані в протоколі обставини свідчать про наявність у ОСОБА_4 4 рани веретеноподібної форми з рівними краями в області грудної клітини.
3.2.5. Відтак описані події містять в собі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та потребують встановлення обставин заподіяння смерті ОСОБА_4 .
3.2.6. За таких умов на цьому етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна. При цьому необхідно зауважити, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом “обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
3.3. Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
На підставі ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
В судовому засіданні встановлено, що 13.07.2025 року був проведений огляд місця події, а саме території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 без ухвали слідчого судді на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України.
3.4. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
В цьому випадку прокурор заявляє метою арешту майна забезпечення:
- збереження речових доказів;
3.4.1. Обґрунтовуючи необхідність арешту вилучених речей, обвинувачення вказує на те, що вони є доказами у кримінальному провадженні. У випадку арешту майна з метою збереження речових доказів він накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
3.4.2. Постановою від 14.07.2025 вказані в клопотанні речі, вилучені під час огляду місця події 13.07.2025 за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Томилівська, буд. 2 визнані речовими доказами.
3.4.3. Враховуючи предмет доказування кримінального правопорушення, про яке йдеться у клопотанні, кухонний ніж, яким ймовірно були нанесені смертельні рани ОСОБА_4 має значення для досудового розслідування.
3.4.4. Щодо мобільного телефону марки «РОСО», ІМЕІ1: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 , слідчий суддя зазначає таке. Як вбачається з протоколу огляду від 14.07.2025, яким зафіксовані результати огляду вказаного телефону застосунок «Нотатки» містить запис «Несприйняття інформації, допомога в пересуванні, сон під таблетками, дезорієнтація, бажання завдати собі шкоди, прийняття рішення. Відтак, мобільний телефон має значення для кримінального провадження, оскільки може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема підтвердити або спростувати версію органу досудового розслідування про вчинення самогубства.
3.4.5. За таких обставин на зазначені в клопотанні речі може бути накладений арешт, адже потреби досудового розслідування, пов'язані з необхідністю збереження речових доказів, обумовлюють необхідність застосування цього заходу забезпечення.
3.5. В ч. 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий суддя вважає, що в цьому кримінальному провадженні такі ризики наявні. Однак з накладенням арешту вбачається можливість запобігти зазначеним ризикам. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, знищення, перетворення.
3.6. З огляду на зроблені висновки, положення ст. 170, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, крім обставин, зазначених у ст. 131 КПК України, повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
3) мету арешту майна;
4) наслідки арешту майна для третіх осіб;
5) розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
3.6.1. Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст. 170 КПК України.
3.6.2. Вилучені під час огляду речі безпосередньо можуть бути використані у провадженні як докази, оскільки містять відомості, за допомогою яких можливо підтвердити обставини, що мають значення, або спростувати наявні у сторони обвинувачення версії.
3.6.3. Досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді підстави вважати, що заявлена прокурором мета - забезпечення збереження речових доказів може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.
3.6.4. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні слідчий суддя не вбачає втручання у права і свободи особи при одночасному встановленні необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення потреб досудового розслідування. За таких обставин відсутнє обмеження права власності будь-яких осіб, що звільняє слідчого суддю від обов'язку дослідження розумності і співмірності обмеження права власності.
3.6.5. Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для підозрюваних та/або третіх осіб не вбачається.
3.7. Викладене свідчить про необхідність накладення арешту вилучені під час огляду речі в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. А тому клопотання прокурора слід задовольнити.
3.8. Окремо слід зазначити, що на підставі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
1. Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.
2. Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон чорного кольору марки «РОСО», ІМЕІ1: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 ;
- кухонний ніж,
шляхом заборони користування та розпорядження вказаним майном, крім необхідності його використання для проведення судових експертиз та слідчих (розшукових) дій.
3. На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
4. Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
5. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддяОСОБА_1