Справа № 279/4252/25 провадження №3/279/1350/25
16 липня 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №047698 вказано, що вчинив10.07.2025 о 14.30 на північній околиці н.п.Коростень (Укр) на напрямку - н.п.Малин (Укр.)- Коростень (Укр.)-Овруч(Укр) в контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку № 1359 (до лінії державного кордону 48км) на північній околиці н.п. Коростень (Україна) було виявлено громадян України ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 . На вимогу представників ДПСУ надати для перевірки документи, що посвідчують особу, у грубій формі відмовилися надавати документи для перевірки та вдалися до втечі, проте були затримані представниками ДПСУ. Своїми діями дані громадяни порушили вимоги п. 10 «Положення про Прикордонний режим» затвердженого Постановою КМУ № 1147 від 27.07.1998 року та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.185-10 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсутність, з протоколом згоден.
Дослідивши матеріали протоколу, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 185-10 КУпАП передбачено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Частиною другою цієї ж статті передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб, або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення передбачене частиною першою цієї статті.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 185-10 КупАП полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги осіб, які зазначені у диспозиції статті, мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
У матеріалах справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №047698, містяться рапорт фельдшера ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) старшого солдата ОСОБА_4 ; письмові пояснення та заява ОСОБА_2 ; копія паспорта ОСОБА_2 ..
Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не було зібрано жодних доказів того, що ОСОБА_2 скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185-10 КУпАП.
Так, з письмових поясненнях ОСОБА_2 від 10.07.2025 вбачається, що він вину визнав, однак обставини, окрім, як зазначення їх в протоколі, нічим не доведені, а саме: відсутні фото таблиці та відео матеріали затриманння, факту відкритої відмови ОСОБА_2 виконати законне розпорядження чи вимогу, працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону.
Одного лише протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту інспектора прикордонної служби за відсутності інших доказів не достатньо для висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185-10 КУпАП.
При цьому, визнання вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є безумовною підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Суд або інший орган, що розглядає справу, зобов'язаний дослідити всі обставини справи, зібрати докази та переконатися у наявності події адміністративного правопорушення та вини особи, яка притягується до відповідальності.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 18.01.1978 року Ірландія проти Сполученого Королівства п.161, (Ireland v. The United Kingdom), Series A заява 25, а також рішення Європейського суду з прав людини по справі Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року, ст.17 закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Докази повинні буди достатньо переконливими, чіткими і узгодженими між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту . Європейським судом з прав людини, по справі Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain від 06.12.1998 року встановлено, що принцип презумпції невинності вимагає щоб всі сумніви щодо винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності тлумачились на користь даної особи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Таким чином, матеріали протоколу не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185-10 КУпАП.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.185-10 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.283, п.3 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження по справі відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст.185-10 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом