Справа №295/6220/25
Категорія 69
2/295/2650/25
17.07.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Чішман Л.М.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,
Позивач звернулась в суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання, як повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку - у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
В обґрунтуванняпозову позивач посилається на те, що відповідач матеріальну допомогу на її утримання не надає. Позивач є студенткою 1 курсу за денною формою навчання Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У зв'язку з тим, що позивач навчається на денній формі навчання, вона не має самостійного джерела доходу, який покривав би її витрати, пов'язані з навчанням. Тому ОСОБА_1 потрібна матеріальна підтримка з боку відповідача для забезпечення необхідних умов для навчання, проживання та інших витрат, пов'язаних з її утриманням. Заявлений у позові розмір аліментів позивач вважає мінімально необхідним для її утримання, та вважає, що відповідач може забезпечити виплату аліментів у вказаному нею розмірі.
Згідно з ухвалою суду від 12.05.2025 позовну заяву було залишено без руху.
Відповідно до ухвали суду від 17.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
25.06.2025 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач зазначає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені в повному обсязі, а факти, викладені у позовній заяві, не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України. Відповідач акцентує увагу на тому, що позивач є власником 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору про передачу права власності на частку квартири, у зв"язку з припиненням права на аліменти на дітей від 09.12.2016. Позивач навчається на бюджетній формі навчання та має можливість отримувати стипендію для покриття необхідних витрат. Щодо витрат на оренду житла, відповідач зазначає, що позивач не надала жодних доказів проживання у вказаній квартирі. Крім того, відповідач вказує про те, що мати позивача - ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 22.09.2022 набула у власність квартиру у місті Києві, що підтверджує суттєве покращення матеріального становища матері позивача та її можливість надавати доньці матеріальну допомогу. Також відповідач звертає увагу суду на свій стан здоров'я, зазначаючи, що має хронічне захворювання хребта та потребує оперативного лікування, що коштує від 55000,00 грн до 90000,00 грн. Відповідач наголошує на необхідності врахування судом цього факту при ухваленні рішення. Додатково відповідач зазначає, що на його утриманні перебувають дружина та її неповнолітній син, і сплата аліментів у розмірі 1/6 частки від його заробітку поставить його сім'ю у скрутне матеріальне становище.
23.01.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вказує, що не погоджується з відзивом відповідача та наполягає на повному задоволенні позовних вимог.
Позивач заперечує посилання відповідача про припинення права на аліменти через володіння часткою квартири в Житомирі. Позивач зазначає, що є власником 1/4 квартири на підставі договору від 09.12.2016, згідно з яким аліменти припинялися лише до 30.04.2025. Наразі позивач звертається до суду як повнолітня студентка денної форми навчання, що не суперечить умовам попереднього договору. Фізично використовувати цю квартиру для проживання чи здачі в оренду позивач не може через необхідність перебування в Києві для очного навчання та часткову власність, що обмежує її розпорядження майном.
Стосовно навчання на бюджетній формі та стипендії, позивач підтверджує своє навчання на бюджеті завдяки високим балам НМТ, проте зазначає, що стипендію отримують лише 30% студентів або соціально вразливі категорії, до яких позивач не належить, що підтверджується відповідною довідкою. Щодо проживання в орендованій квартирі, позивач уточнює, що ніколи не вказувала на оренду, а проживає в квартирі матері за адресою АДРЕСА_2 , де комунальні послуги сплачує мати, що підтверджується квитанціями.
Щодо утримання відповідачем дружини та її сина, позивач наголошує, що дружина відповідача є працездатною особою, і доказів її непрацездатності не надано. Син дружини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є повнолітнім та отримував аліменти від свого біологічного батька - ОСОБА_5 , що виключає потребу у сторонньому утриманні. Стосовно захворювання хребта відповідача, позивач стверджує, що це захворювання не заважає відповідачу працювати на Житомирському бронетанковому заводі та отримувати дохід. Інформація про вартість лікування є недостовірною, оскільки остеохондроз лікується безкоштовно в державних установах, а наданий відповідачем "витяг з інтернету" про видалення грижі хребта не відповідає наявним медичним довідкам.
Також, позивач звертає увагу на погіршення матеріального стану своєї матері - ОСОБА_3 . У листопаді 2022 року вона отримала діагноз "кавернозна ангіома головного мозку", в січні 2023 року перенесла операцію та має ІІІ групу інвалідності. Мати потребує постійної дороговартісної терапії і не може працювати, що значно погіршило її фінансове становище. Позивач підкреслює, що стягнення аліментів є законним способом захисту інтересів дитини, яка навчається та не має самостійного заробітку. Враховуючи працездатність відповідача, відсутність у нього статусу інваліда та непрацездатних утриманців, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення на відповідь на відзив до суду не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 40).
Зі змісту довідок про реєстрацію місця проживання особи №01-14/17813 від 23.11.2018 встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 39).
Згідно з довідкою №463 від 06.05.2025, виданою виконуючим обов'язки директора навчально-наукового інституту філології, ОСОБА_1 є студенткою 1-го курсу денної форми здобуття освіти бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література) освітньої програми «Теорія та методика навчання української мови і літератури, іноземної мови в основній школі» навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (а.с. 50).
Відповідно до довідки про доходи для студентів №8041 від 09.05.2025 Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ОСОБА_1 стипедію не отримує (а.с.51).
Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У відповідності до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У відповідності з ч.1 ст.77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Отже, при розгляді справ даної категорії позивач повинен довести факт продовження навчання, потреби в матеріальній допомозі та її розмір, а відповідач - неможливість надання такої допомоги або можливість надання у меншому розмірі, ніж вимагає позивач.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що він має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вказані обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Перебування позивача в шлюбі з ОСОБА_6 , яка є матір"ю ОСОБА_4 не може в повній мірі свідчити, що дитина перебуває на утриманні відповідача. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має батьків, які мають здійснювати утримання дитини. Доказів про перебування на утриманні відповідача його дружини - ОСОБА_6 суду не надано.
Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для стягнення аліментів, оскільки між ним та матір"ю позивача укладено договір про передачу права власності на частку квартири, у зв"язку з припиненням права на аліменти на дітей не заслуговують на увагу, оскільки аліменти припинено до повноліття дитини. Проте, позивач досягла повноліття та є вільною у здійсненні свого права на утримання, доказів про укладання будь яких договорів між ОСОБА_1 та її батьком суду не надано.
Зі змісту рекомендацій консультативного висновку спеціаліста від 01.10.2024 вбачається, що ОСОБА_2 рекомендовано - при відсутьності ефекту консервативної терапії -оперативне лікування.
Відповідачем не надано суду доказів про те, що після 01.10.2024 він повторно звертався за медичного допомогою та встановлено, що відсутній ефект консервативної терапії. За таких обставин посилання ОСОБА_2 на необхідність проведення дороговартісного оперативного втручання є припущенням відповідача та не доведено належними та допустимими доказами.
Консультативні висновки спеціалістів про захворювання відповідача не підтверджують його неможливість сплати ним аліментів на утримання позивача.
Доводи відповідача про те, що навчання позивача на бюджетній формі навчання та отримання стипендії, яка забезпечує покриття її необхідних витрат на навчання, не свідчать про відсутність у позивача потреби в матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №10468/25/3511/В від 16.05.2025, номер рішення 10468/25/3511/Р мати позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю II групи.
Таким чином, у зв'язку із стаціонарним навчанням повнолітня дочка, яка не досягла двадцятитрьохрічного віку, позбавлена можливості працевлаштуватися та самостійно утримувати себе, а тому потребує матеріальної допомоги від батьків. При визначенні розміру аліментів, суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, зобов'язаний нарівні з матір'ю брати участь в належному матеріальному забезпеченні доньки, яка навчається на денній формі навчання, матеріали справи не містять жодних доказів, які б вказували на те, що у відповідача відсутня можливість надавати матеріальну допомогу доньці, яка продовжує навчання. З огляду на рівний обов'язок обох батьків утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів на час навчання доньки, починаючи з дня звернення до суду - 09.05.2025.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн, оскільки при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 180, 182, 183 СК України, ст. ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь повнолітньої дочки, яка продовжує навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду - 09.05.2025 року і до закінчення навчання 30.06.2028 року.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 17.07.2025.
Суддя Л.М. Чішман