Номер провадження: 33/813/730/25
Номер справи місцевого суду: 504/5018/24
Головуючий у першій інстанції Якимів А. В.
Доповідач Погорєлова С. О.
04.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 січня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
З вказаної постанови вбачається, що 25.11.2024 року о 09:55 год. в с. Переможне по вул. В.Петрова, 2 Одеського району Одеської області, ОСОБА_1 керував мопедом марки Alfa без номеру з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, а саме від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, правопорушення скоєно повторно протягом року. Водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 січня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
1)суд першої інстанції не мав права призначати справу до розгляду, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено неправильно;
2)ніяких дій щодо ухилення від проходження медичного огляду ОСОБА_1 не вчиняв, проходити медичний огляд не відмовлявся ні усно не письмово, ні поведінкою;
3)в матеріалах справи відсутній відеозапис моменту зупинки транспортного засобу, судом не були витребувані всі відеоматеріали;
4)ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, він його просто котив;
5)постанова суду першої інстанції містить відомості, що не відповідають дійсності;
6)судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права;
7)діяльність особи, що керує не механічним транспортним засобом хоч і кваліфікується як діяльність пов'язана із використанням джерела підвищеної небезпеки, не може кваліфікуватися за ст. 130 КУпАП.
Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав ОСОБА_1 про розгляд справи на 04.06.2025 року на 10:30 год. В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причин своєї неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин.
Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №123312 від 25.11.2024 року з якого вбачається, що 25.11.2024 року по вул. В. Петрова, 2 в с. Переможне Одеського району Одеської області ОСОБА_1 керував мопедом марки Alfa без номеру, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер, а також проїхати у медичний заклад відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, правопорушення вчинене повторно протягом року, за що відповідальність передбачена за ч. 2 ст. 130 КУпАП. В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначив, що пристрою Драгер не довіряє, у медичний заклад їхати не бажає;
-рапорт інспектора СРПП ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області з якого вбачається, що 25.11.2024 року під час несення служби на території Красносільської ОТГ, у с. Переможне по вул. В. Петрова, 2 ним було зупинено транспортний засіб мопедом Alfa, водієм якого був ОСОБА_1 . Керував мопедом без державного номерного знаку, чим порушив вимоги п. 2.9 в Правил дорожнього руху. Під час спілкуванні із водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), у зв'язку із чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, або на місці зупинки за допомогою приладу Драгер на що останній відмовився. При перевірці за допомогою Інформаційного порталу Національної поліції було встановлено, що останній був притягнутий до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з якого вбачається, що водію ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до КНП «ООМЦПЗ» ООР у зв'язку із виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, однак останній відмовився від проходження огляду;
-довідка про вчинення повторності адміністративного правопорушення з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП;
-постанова Комінтернівського районного суду від 25.04.2024 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 було визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік;
-постанова Одеського апеляційного суду від 12.08.2024 року з якої вбачається, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.04.2024 року залишено без змін;
-відеозапис, який було приєднано до матеріалів справи та з якого вбачається, що 25.11.2024 року на вулиці спілкуються ОСОБА_1 , який стоїть біля мопеду марки Alfa та працівник поліції. Працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 те, що у він був позбавлений права керування транспортними засобами, а тому він не має права креувати. Потім працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що й нього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Працівник поліції пропонує ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу, або пройти огляд за допомогою приладу Драгер на місці зупинки. Якщо тест виявиться позитивний, то відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Також повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено постанову, за те що він керував транспортним засобом будучи позбавленим такого права. ОСОБА_1 сказав, що він відмовляється проходити огляд. Працівник поліції спитав ОСОБА_1 чи проїде він до медичного закладу, що пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння там. ОСОБА_1 сказав, що він нічого не вживав, а тому не бачить сенсу їхати до лікарні. На питання працівника поліції чому він не пройде такий огляд на місці зупинки, ОСОБА_1 відповів, що не довіряє Драгеру. Працівник поліції спитав ОСОБА_1 , якщо вони ознайомлять його із сертифікатами, то він погодиться пройти огляд. ОСОБА_1 сказав, що ні. Працівник поліції попросив ОСОБА_1 убрати від рота маску та дихнути в його бік. ОСОБА_1 дихнув. Працівник поліції ще раз зауважив, що від ОСОБА_1 відчутний запах алкоголю. ОСОБА_1 сказав, що то особиста думка працівника поліції. Працівник поліції сказав ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 сказав, що нехай пишуть, що хочуть та почав сперечатися, що мопед не є механічним транспортним засобом. Працівник полції ще раз запитав ОСОБА_1 чи пройде він огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, або проїде до медичного закладу. ОСОБА_1 відмовився, сказав, що у нього ніякого запах немає. ОСОБА_1 було ознайомлено із змістом протоколу, а також попереджено, що його відсторонено від керування транспортним засобом.
Отже посилання апеляційної скарги на те, що ніяких дій щодо ухилення від проходження медичного огляду ОСОБА_1 не вчиняв, проходити медичний огляд не відмовлявся ні усно не письмово, спростовані дослідженими вище доказами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляду у медичному закладі, а також на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, на що останній відмовився не лише в усній формі, але й надав письмові пояснення в яких також вказав, що він відмовився від проходження огляду.
Щодо посилань апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції було прийнято до уваги надумані факти УПП в Одеській області, що нібито ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції зауважує на такому.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 123312 від 25.11.2024 року вбачається, що в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено самим ОСОБА_1 про те, що він пристрою Драгер не довіряє, і у медичний заклад їхати не бажає, інших заперечень ним не вказано, також він не заперечував того факту, що керував транспортним засобом марки Alfa без номеру, а отже посилання апеляційної скарги на те, що він не керував транспортним засобом, він його просто котив не заслуговують на увагу, та сприймаються судом як спробу уникнути адміністративної відповідальності.
Крім того, порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджено спільним Наказом МВС України Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 3 наведеної Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Крім того, відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19.12.2008 року), судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 123312 від 25.11.2024 року відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, згідно якої у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи, і порушень при його складанні, що стали би підставою для скасування постанови суду, не встановлено.
Крім того, із роздруківки про вчинення повторності адміністративного правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП .
Так, постановою Комінтернівського районного суду від 25.04.2024 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Постановою Одеського апеляційного суду від 12.08.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.04.2024 року залишено без змін.
Постанова Комінтернівського районного суду від 25.04.2024 року є чинною, а отже в діях ОСОБА_1 вбачається повторність адміністративного правопорушення.
Посилання апеляційної скарги на те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис моменту зупинки транспортного засобу, є слушним, однак не спростовує правильні висновки суду першої інстанції та може слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення у справі.
Крім того, відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом скористався, власноруч написав, що він відмовляється від проходження огляду, як на місці зупинки транспортного засобу так і у медичному закладі, інших заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 2 ст. 130 КУпАП не вказав. Вказуючи про порушення співробітниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надав до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейського до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Інші твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час дослідження доказів по справі, також жодних доказів, які б спростували правильні висновки суду першої інстанції не було долучено і до апеляційної скарги.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 25.11.2024 року та інкримінуються ОСОБА_1 .
Отже, позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов'язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами, не узгоджуються з дійсними обставинами справи, внаслідок чого розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту, обраний на власний розсуд, та спроба уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
З таких підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова