17.07.25
22-ц/812/1130/25
Провадження № 22-ц/812/1130/25
іменем України
14 липня 2025 року м. Миколаїв
справа № 486/1941/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тищук Н.О.,
суддів: Лівінського І.В.,Шаманської Н.О.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін апеляційну скаргу
Акціонерного товариства «Акцент-банк»
на заочне рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, ухвалене 28 квітня 2025 року суддею Далмтовою Г.А. в приміщенні цього ж суду, (дата складання повного рішення не зазначена), у цивільній справі за позовом
Акціонерного товариства «Акцент-банк»
до ОСОБА_1
про стягнення кредитної заборгованості,
1.Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У листопаді 2024 року АТ «Акцент-банк» звернулося до ОСОБА_1 з указаним вище позовом.
Позивач зазначав, що відповідно до підписаної Анкети-заяви від 26 лютого 2019 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Своїм підписом у Анкеті-Заяві відповідач підтвердив свою згоду, що підписана Анкета-Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» складає між ним та банком кредитний договір. Згідно Умов та Правил надання банківських послуг А-БАНК кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
У зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 кредитних зобов'язань виникла заборгованість, яка станом на 02 листопада 2024 року складає 12024,06 гривень, з яких 6 824, 44 грн - за тілом кредиту та 5 199, 62 гривень - за відсотками.
Про час, дату та місце слухання справи відповідач ОСОБА_1 , з урахуванням приписів статті 128 ЦПК України повідомлений належним чином.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 квітня 2025 року позов задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-банк» стягнуто 4 145, 78 грн кредитної заборгованості та 1 044, 05 грн судових витрат позивача.
Рішення суду першої інстанції мотивовано безпідставним нарахуванням банком відсотків за кредитом, оскільки підписана ОСОБА_1 . Анкета-заява від 27 листопада 2018 року не містить даних щодо погодженого розміру кредитного ліміту, відсоткової ставки, умов про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її розміру. Однак, як вбачається з наданого банком розрахунку, заборгованість за кредитним договором була нарахована з урахуванням відсотків, які списувались з наданого самим банком кредитного ліміту.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі АТ «Акцент-банк», посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено та ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно вважав недоведеним сторонами договору розміру відсотків, які підлягають сплаті за користування кредитними коштами, оскільки доказом наявності факту виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є положення частини другої статті 638, частини другої статті 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією та сплата періодичних платежів.
Крім того, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Також безпідставними є посилання суду на постанову Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі №342/180/17 в частині відмови у стягненні процентів у тій справі розглядався випадок, коли позичальником не було підписано Тарифи Банку. У даному випадку до матеріалів справи додано не тільки тарифи із сайту Банку, а і Паспорт споживчого кредиту за програмою “Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, та багато іншого. Паспорт продукту підписано боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Узагальнені доводи інших учасників
Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
2.Мотивувальна частина
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки ціна позову у справі є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 12 024, 06 грн, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідно до приписів частини тринадцятої статті 7 ЦПК України у випадках, коли розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи
Судом встановлено, що 27 листопада 2018 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-БАНК, згідно якої приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-БАНК з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки. На підставі зазначеної Анкети-заяви відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом. Вказана Анкета-заява містить підпис ОСОБА_1 .
Відповідно до копії заяви АТ «А-БАНК» ОСОБА_1 звернувся до банку 27 листопада 2018 року, пройшов ідентифікацію та надав усі необхідні документи.
Згідно довідки за картами ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано три картки, остання строком дії до грудня 2031 року.
За даною кредитною карткою 26 лютого 2019 року встановлено кредитний ліміт 5000 грн, який в подальшому було збільшено до 7000 грн, зменшено 6824,44 грн та збільшено до 6900 грн.
До позовної заяви позивачем разом з іншими документами надано копії Витягів з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ БАНК» і з Тарифів по картці «Універсальна», «Універсальна GOLD», а також Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка» «Універсальна», «Універсальна GOLD», а також статут АТ «А-БАНК».
Разом з тим, позивачем не надано підтвердження про узгодження та підписання позичальником витягу з Умов та правил надання банківських послуг А-БАНК та витягу з Тарифів та умов користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», витяги з яких надані банком без прив'язки їх до дати складення та затвердження самим кредитором.
Паспорт споживчого кредиту містить інформацію надання «Кредитної картки «Універсальна» та «Універсальна GOLD», зокрема: тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума кредиту до 50000 грн та до 100000 грн відповідно, строк кредитування - 240 місяців, мета отримання кредиту - на споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються клієнту у вигляді встановлення кредитного ліміту на кредитну картку, процентна ставка базова 3,9% в місяць (46,8% річних) та 3,7 (44,4% річних) тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 7,8% та 7,4 % у місяць - збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості); порядок повернення кредиту - щомісяця до 25 числа поточного місяця включно в розмірі не менше 5% від заборгованості, але не менше 100 грн, та не менше суми нарахованих процентів, але не більше залишку заборгованості.
При цьому у Паспорті споживчого кредиту є застереження, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості у відповідача станом на 02 листопада 2024 року наявна заборгованість у розмірі 12 024, 06 гривень, яка складається з: 6 824, 44 гривень - заборгованість за кредитом, 5199,62 гривень - заборгованість по відсоткам.
Відповідно до виписки по картці сума витрат за період з 26 лютого 2019 року по 06 лютого 2025 року склала 93 298,06 грн, зарахувань - 81 491,91 грн, комісії - 1 254,48 грн, кешбеку - 2,68 грн /а.с. 65-85/.
Разом з тим, підписана сторонами Анкета-заява від 27 листопада 2018 року, не містить даних щодо визначеного розміру кредитного ліміту, відсоткової ставки, умов про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині першій статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду з цим позовом, банк посилалося на те, що уклав з ОСОБА_1 договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Під час підписання анкети-заяви позичальник підтвердив свою згоду на те, що така заява разом із Умовами та Правилами і Тарифами банку, які викладені на офіційному сайті www.privatbank.ua, складає між сторонами договір про надання банківських послуг, а також те, що він зобов'язується виконувати його умови.
Відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, унаслідок чого утворилась заборгованість.
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк, обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення заборгованості, у тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та Правил, які розміщені на сайті банку, як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Умов та Правил, які розміщені на сайті, що надані банком на підтвердження позовних вимог, визначено, зокрема: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент банк».
У зв'язку з неодноразовою зміною Умов та Правил, що розміщені на офіційному сайті банку, кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток та Витяг з Умов та Правил, які містяться у матеріалах цієї справи, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), у постанові Верховного Суду від 16 липня 2024 року в справі № 686/9664/21 (провадження № 61-13455ск23).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) вказано, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Отже, не заслуговують на увагу доводи банку про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частиною спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 13 січня 2025 року (провадження № 61-1635св24)
З огляду на вище викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з повним з'ясуванням обставин справи, є правильним та обґрунтованим.
Отже, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому рішення підлягає залишенню без змін відповідно до положень статті 375 ЦПК України.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-банк» залишити без задоволення.
Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: І.В.Лівінський
Н.О.Шаманська
Повний текст постанови виготовлено 17 липня 2025 року