Дата документу 14.07.2025 Справа № 317/1594/25
Єдиний унікальний № 317/1594/25 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/600/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 183 КПК України
14 липня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 27 червня 2025 року, якою у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхова Запорізької області, громадянина України, маючого повну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 серпня 2025 року включно, з визначенням застави у розмірі 121120 грн.,-
Старший слідчий СВ ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 26 серпня 2025 року.
За матеріалами провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за наступних обставин.
ОСОБА_7 , діючи в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року та Інструкції «Про порядок виготовлення придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів з гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів», яким передбачено порядок отримання дозвільних документів на придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, маючи умисел на незаконне носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, але не пізніше 30 березня 2025 року, при невстановлених в ході досудового розслідувані обставинах, незаконно придбав бойові припаси, які в подальшому переніс до приміщення будинку АДРЕСА_1 та почав незаконно зберігати, з метою подальшого збуту.
Так, 30 березня 2025 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи у середині приміщення буд. АДРЕСА_1 , де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут бойових припасів, діючи умисно, з корисливих мотивів, за грошові кошти у сумі 3000 (три тисячі) гривень, незаконно збув ОСОБА_10 3 (три) предмета схожі на запали від гранат та 3 (три) предмети, схожі на корпуси гранат, а саме: предмет №1, схожий на запал типу УЗРГМ, з маркувальними позначеннями на зовнішній поверхні важеля - 88-89 УЗРГМ2, на внутрішній поверхні важеля - 386-39-90, предмет №2, схожий на запал до гранати GHO, з маркувальними позначеннями на зовнішній поверхні важеля - GHO 10 - 0220, предмет № 3, схожий на запал до гранати М-67, з маркувальними позначеннями на зовнішній поверхні важеля - F42EM213 CTJ 13 G 503-024, предмет №4, схожий на корпус гранати Ф-1 з маркувальними позначеннями на тильній поверхні - 386 47-90Т, предмет №5, схожий на корпус гранати GHO з маркувальними позначеннями на тильній поверхні - GHO-1 RDX 10 01-20, предмет №6, схожий на корпус гранати М-67 з маркувальними позначеннями на тильній поверхні - GRENADE HAND DERA4 М67 СОМР В DA2 136002-007 TNS130024-019 2059.
Відповідно до висновку експерта від 1 квітня 2025 року №СЕ-19/108-25/7182-ВТХ наданий на дослідження предмет сферичної форми є корпусом бойової ручної осколкової гранати М67 промислового виготовлення, який до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - «Composition В», масою 185 г, наданий на дослідження предмет еліпсоїдної форми є корпусом бойової ручної наступальної осколкової гранати GHO-1 промислового виготовлення, яка до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - гексоген (RDX), масою 58 г, наданий на дослідження предмет еліпсоїдної форми є корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового виготовлення, яка до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г, наданий на дослідження предмет складної циліндричної форми є бойовим підривачем М213 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі заряд ініціюючої та бризантної вибухових речовин, наданий на дослідження предмет складної циліндричної форми є бойовим підривачем AF11 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі заряд ініціюючої та бризантної вибухових речовин, наданий на дослідження предмет циліндричної форми є бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г. Наданий на дослідження корпус бойової ручної осколкової гранати М67 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим підривачем М213 є бойовою ручною осколковою гранатою М67 промислового виготовлення, яка є вибуховим пристроєм військового призначення та відноситься до бойових припасів. Наданий на дослідження корпус бойової ручної наступальної гранати GHO-1 в конструктивному поєднанні бойовим підривачем AF11 є бойовою ручною наступальною осколковою гранатою GHO-1 промислового виготовлення, яка є вибуховим пристроєм військового призначення та відноситься до бойових припасів. Наданий на дослідження корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка є вибуховим пристроєм військового призначення та відноситься до бойових припасів.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року та інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів з гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів», яким передбачено порядок отримання дозвільних документів на придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, маючи умисел на незаконне носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, але не пізніше 26 червня 2025 року, при невстановлених в ході досудового розслідувані обставинах, незаконно придбав бойові припаси, які в подальшому переніс до приміщення будинку АДРЕСА_1 та почав незаконно зберігати, з метою подальшого збуту.
Так, 26 червня 2025 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи на території подвір'я, навпроти головного входу до будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут бойових припасів, діючи умисно, з корисливих мотивів, за грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) гривень, незаконно збув ОСОБА_10 1 (один) предмет схожий на запал від гранати та 1 (один) предмет, схожий на корпус гранати, а саме: предмет № 1, схожий на запал типу УЗРГМ, з маркувальними позначеннями на зовнішній поверхні важеля - UZRGM 354, Р-3568, 8435458г, на внутрішній поверхні важеля - 090 354 58r, предмет № 2, схожий на корпус гранати Ф-1 без маркувальних позначень.
Відповідно до висновку експерта від 27 червня 2025 року №СЕ-19/108-25/14705-ВТХ наданий на дослідження предмет еліпсоїдної форми є корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового виготовлення, який до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г.
Наданий на дослідження предмет циліндричної форми є бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г.
Наданий на дослідження корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у незаконному носінні, зберіганні, придбанні та збуті бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
13 березня 2025 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082230000149 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
26 червня 2025 року о 18 год. 58 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27 червня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування до підозрюваного більш м якого запобіжного заходу.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання про зміну ОСОБА_7 запобіжного заходу з виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, зобов'язавши підозрюваного цілодобово, за винятком випадків отримання медичної допомоги, не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування скарги вказує, що судом першої інстанції не враховано міцних соціальних зв'язків ОСОБА_7 , наявність постійного місця проживання, а ризики, на які посилається слідчий не підтверджується жодними доказами.
Зазначає, що ОСОБА_7 не має наміру переховуватися.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу та вказав, що ОСОБА_7 постійно перебуває вдома та доглядає за онуками.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу без доповнень та просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вказав, що ОСОБА_7 займався збутом радянської та американської зброї, заробляв шляхом збуту зброї, а під час обшуку були виявлені наркотичні засоби, у зв'язку із чим внесені відомості до ЄРДР за ст.ст. 309, 310 КК України.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, його захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існують, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів убачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Колегія суддів вважає, що надані слідчому судді стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку щодо причетності ОСОБА_7 до подій вищевказаного кримінального правопорушення.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи слідчого в цій частині є обґрунтованими, з чим погоджується і колегія суддів виходячи з наступного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Отже, ризик полягає не в настанні певних негативних для кримінального провадження обставин, а в можливості підозрюваного чи обвинуваченого вчинити спроби на досягнення такого результату. Тому суд має оцінювати існування такої можливості саме на теоретичному рівні відповідно до наявних в провадженні відомостей, передбачених в статті 178 КПК України.
Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, у зв'язку із чим, ураховуючи суворість можливого покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обумовлюється тим, що досудове розслідування наразі триває, проводиться ряд слідчих (розшукових) дій, які направлені на встановлення обставин вчинення злочину, як випливає із клопотання слідчого, на даний час не встановлено шляхи (канали) збуту бойових приписів, а тому будучі на свободі, ОСОБА_7 може вчинити дії, направлені на знищення, пошкодження та приховання доказів, які мають істотне значення для кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що не виключається можливість і незаконного впливу на свідків, оскільки вони в судовому засіданні допитані не були, а підозрюваному можуть бути відомі адреси їх проживання чи роботи, у зв'язку з чим, він може здійснювати на них певний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання для уникнення кримінальної відповідальності, а факт їх допиту на стадії досудового розслідування не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки вони повинні бути допитані безпосередньо в судовому засіданні для виконання вимог ч. 4 ст. 95 КПК України.
Крім того, на існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує характер та обставини інкримінованого ОСОБА_7 злочину, який має систематичний характер, направлений на збут бойових припасів, а в сукупності з тим, що підозрюваний не працює, не має офіційного джерела доходу вказує на те, що останній заробляє на життя шляхом вчинення інкримінованих злочинів.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовані та підтверджені.
Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце проживання, має родину, не можливо віднести до тих стримуючих чинників, які б могли у повному обсязі мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, урахувавши обґрунтованість пред'явленої останньому підозри та наявність вказаних ризиків.
Також, слідчим суддею розглянуто питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу, і апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що на даний час достатнім та необхідним є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у сумі 121120 грн.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 27 червня 2025 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 серпня 2025 року включно, з визначенням застави у розмірі 121120 грн., залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4