Справа № 133/3762/24
Провадження № 33/801/694/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.
Доповідач: Береговий О. Ю.
17 липня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю.,
за участі захисника ОСОБА_1 адвоката Геращенко Тетяни Василівни,
розглянув апеляційну скаргу останньої на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 183679 від 28 листопада 2024 року, цього ж дня о 00:45 год. в Вінницькій області, Хмільницькому районі, с. Махнівка АД М21 242 км, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Пежо 301 д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога в КП «Козятинська ЦРЛ» висновок № 245 позитивний «амфетамін». Відеофіксація велась на портативні відеореєстратори 47615, 476099, 476114, чим порушив вимоги п. 2.9.А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору на користь держави.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП установлена належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №183679 від 28 листопада 2024 року, довідкою старшого інспектора ГАП, направленням на огляд водія т/з з метою виявлення стану сп'яніння від 28 листопада 2024 року; направленням сечі на ПАР з ВЕ(Н)МД в лабораторію Козятинської ЦРЛ, висновком №245 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 листопада 2024 року, рапортом працівника поліції від 28 листопада 2024 року; диском з відеозаписами.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Геращенко Т.В. подала апеляційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, допущення неповноти судового розгляду та неповного з'ясування фактичних обставин справи, просила скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на переконання сторони захисту суд попередньої інстанції не звернув увагу на порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння, зокрема, у матеріалах справи відсутні дані стосовно проведених лабораторних досліджень щодо кількісного визначення вмісту наркотичного засобу в організмі. Додані технічні записи з нагрудних камер працівників поліції не є безперервними. Крім того вказує, що він не керував транспортним засобом, докази у підтвердження даного факту відсутні.
Також захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокатом Геращенко Т.В. подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що копію оскаржуваної постанови нею отримано лише 14 червня 2025 року в підсистемі «Електронний Суд».
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, слід зазначити таке.
Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2025 року направлена та доставлена захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокату Геращенко Т.В. 14 червня 2025 року в підсистему «Електронний Суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с. 49).
Апеляційна скарга на вказану постанову подана захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокатом Геращенко Т.В. 20 червня 2025 року за допомогою засобів поштового зв'язку (а.с. 50-74).
З огляду на наведене, причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, тому такий строк слід поновити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами сторони захисту щодо порушення судом першої інстанції норм КУпАП під час розгляду справи.
Відповідно ч. 1-2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо підчас розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться доказами. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
На переконання апеляційного суду вказані вимоги процесуальних норм КУпАП суддею суду першої інстанції не дотримані.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є ряд суперечностей на які вказує останній та його захисник, та які також підтримані ними, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Так, місцевий суд, як доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП взяв до уваги, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №183679 від 28 листопада 2024 року, довідку старшого інспектора ГАП, направлення на огляд водія т/з з метою виявлення стану сп'яніння від 28 листопада 2024 року; направлення сечі на ПАР з ВЕ(Н)МД в лабораторію Козятинської ЦРЛ, висновок №245 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 листопада 2024 року, рапорт працівника поліції від 28 листопада 2024 року; диск з відеозаписами.
Проте, вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно із ознаками такого стану.
Згідно із п. 4 розділу І цієї Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння ( крім запаху алкоголю з порожнини рота ); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема, на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я ( п. 6 розділу І Інструкції ).
Відповідно до п. 12 розділу І Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому згідно положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 690 внесено зміни до п. 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, зокрема указаний пункт викладено в наступній редакції:
«10. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням».
Указана постанова набрала чинності з 18 червня 2024 року.
Відповідно до п. 15, 16 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду водія на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ( далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння ) видається на підставі акту медичного огляду. Тобто визначений у розділі ІІІ вищезазначеної Інструкції порядок проведення огляду на стан сп'яніння у закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів передбачає не лише виявлення в особи зовнішніх ознак стану сп'яніння, а й проведення лабораторних досліджень з відбором біологічного матеріалу. Лише за сукупними результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, що відповідно є підставою для складення висновку з результатів медичного огляду.
Крім того, п. 7 розділу III указаної Інструкції закріплено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Частина 5 ст. 266 КУпАП імперативно встановлює, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Більш того, п. 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, також закріплено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Так в матеріалах справи міститься висновок №245 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 листопада 2024 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння АМР.
Натомість висновків за результатом проведення лабораторного дослідження для підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини матеріали справи не містять.
Крім того, як вбачається із долучених до матеріалів справи відеозаписів останні взагалі не містять інформацію про будь-яке проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, в тому числі і лабораторного дослідження для підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини.
З урахуванням викладеного та враховуючи, що лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин впливу проведена не була, що суперечить вимогам Інструкції та Порядку, а відтак освідування ОСОБА_1 і його результати не можна вважати дійсними.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
З наведеного вбачається, що належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів.
За встановлених під час апеляційного розгляду справи обставин, є законні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі у зв'язку з недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційного скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Геращенко Тетяни Василівни про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Геращенко Тетяни Василівни задовольнити.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О.Ю. Береговий