Провадження №2/748/651/25
Єдиний унікальний № 748/1054/25
"17" липня 2025 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Костюкової Т.В.
за участю секретарів судового засідання Гофрик К.С., Шкоди А.Ю. ..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігів цивільну справу позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» про визнання відсутнім права оренди та повернення земельних ділянок
Представник позивача - адвокат Кульгейко Леся Юріївна, діючи на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії СВ №1112763 від 10.03.2025 року та в інтересах ОСОБА_1 , 04.04.2025 звернулась до суду з позовом, в якому просить:- визнати відсутнім право оренди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0258 га, кадастровий номер 7425589700:03:000:0332, розташованої на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ»;- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0258 га, кадастровий номер 7425589700:03:000:0332, розташовану на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області;- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» на користь позивача понесені судові витрати.
Позов обгрунтовується тим, що позивачка є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0258 га, кадастровий номер 7425589700:03:000:0332, розташованої на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, що належить їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності серії ЯИ № 751037. Вказана земельна ділянка перебувавала в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» відповідно до договору оренди землі № 119 від 02 лютого 2015 року. Строк оренди встановлений договором - 10 років . Згідно ч.1 ст 36 Договору оренди дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, з урахуванням чого термін його дії розпочався 02 лютого 2015 року та закінчився 02 лютого 2025 року. Позивачем на адресу відповідача направлялася заява-заперечення , в якій вона повідомила, що не бажає поновлювати з ТОВ «Агрофірма Іванівка АГ» дію договору та просила в 5 денний термін з дня отримання заяви-заперечення повернути їй земельну ділянку шляхом надіслання на її поштову адресу підписаних з боку відповідача угод про припинення Договору оренди та акту-приймання-передачі земельної ділянки від орендаря до власника . Поштове відправлення відповідач отримав 25 лютого 2025 року, однак жодних дій спрямованих на повернення земельної ділянки не вчинив, у зв'язку з чим позивачка змушена звертатися до суду.
Чернігівським районним судом Чернігівської області ухвалою від 09 квітня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій справі.
Відзив відповідач по суті спору не подав.
Чернігівським районним судом Чернігівської області ухвалою від 19 травня 2025 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання сторона позивача не з'явилася. Разом з тим, представником позивача подана заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача, позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач, будучи повідомленим належним чином, явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
Нявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті ( ч.1 ст. 223 ЦПК України)
За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,03 га, кадастровий номер 7425589700:03:000:0332, розташованої на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, що належить їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності серії ЯИ № 751037, виданого на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації від 27 березня 2009 року за №127 ( зі змінами від 24 липня 2009 року №297) ( а.с 10)
02 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею : 2,0300 га в тому числі рілля 2,0300 га, кадастровий номер 7425589700:03:000:0332, строком дії на 10 років з урахуванням ротації культур. Відповідно до п. 36 Договору визначено, що дія Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено ( а.с 11-12)
З інформаційної довідки за № 421915110 від 09.04.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, вбачається, що право оренди земельної ділянки кадастровий номер 7425589700:03:000:0332 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 03.06.2015 року . Документи подані для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер 119, виданий 02.02.2015 року ( а.с 27)
03.01.2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 119 від 02.02.2015 року , відповідно до якої були внесені зміни до п.9 Договору в частині зміни розміру орендної плати до 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Інші умови договору оренди землі залишаються без змін ( а.с 42)
З дослідженої в судовому засіданні відповіді № 1294883 від 16.04.2025 року вбачається, що зміни до договору оренди, які внесені додатковою угодою до договору оренди землі від 03.01.2018 року в частині орендної плати, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав ( а.с.32)
18 лютого 2025 року ОСОБА_1 адресувала Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» заяву-заперечення, в якій вказала, що згідно з абз.1 п.8 Договору оренди , договір укладено на 10 років з урахуванням ротації культур . Відповідно до абз.1 п.36 Договору оренди, дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Згідно з п. 4.2 Договору оренди , договори набирають чинності після підписання сторонами. Таким чином термін дії Договору оренди закінчився 02 лютого 2025 року, з урахуванням чого позивачка просила повернути їй земельну ділянку площею 2,0300 га, кадастровий номер 7425589700:03:000:0332, яка розташована на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області шляхом надісланих на її адресу підписаних з боку відповідача угоди та акту приймання-передачі земельної ділянки від орендаря до власника, утриматись від дій, які б перешкоджали їй відразу після закінчення строку дії Договору оренди землі № 119 від 02.02.2015 року використовувати їй на праві власності належну земельну ділянку ( ас.. 15)
Заява-заперечення була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» 18.02.2025 року рекомендованим повідомленням з описом вкладення та вручена одержувачу 25.02.2025 року ( а.с. 16-18)
Таким чином, між сторонами склалися земельні правовідносини.
Згідно ч.1ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.
Згідно ч.1ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.2ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно дост.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.
Відповідно до ст. 93 ЗК України орендодавцем земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Частиною 2статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
В силу ч.1ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За змістом ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки із орендарем.
Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Згідност.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Судом встановлено, що термін дії договору оренди №119 від 02 лютого 2015 року , що був укладений на 10 років сплив 02 лютого 2025 року, що узгоджується із умовами , що визначені як п. 42 Договору оренди № 119 від 02.02.2015 року, так і ст. 19 ЗУ «Про оренду землі».
Пунктом 8 Договору були передбачені умови його поновлення. Зокрема сторони погодили, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору його поновлення на той самий строк і на тих самих умовах , які були передбачені договором вважаються погодженими орендодавцем. За відсутності письмових заперечень орендодавця щодо пролонгації договору оренди землі, додаткова угода повинна бути укладена сторонами в обов'язковому порядку в місячний термін . Умови цього договору зберігають чинність на строк його дії у разі коли після набуття чинності договором законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором.
Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» ( у редакції, що діяла на час укладення договору) було передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
В свою чергу, 16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону «Про оренду землі» викладена у новій редакції.
Розділ ІХ «Перехідні положення» Закону «Про оренду землі» доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту:
« Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення». Отже, суд застосовує правила, які були чинні на момент укладення Договору оренди №119 від 02.02.2015 року.
Судом встановлено, після закінчення строку дії договору оренди № 119 від 02.02.2015 року додаткова угода в місячний термін між сторонами не укладена, з чого слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» не реалізувало право на поновлення договору оренди землі та не підтвердило продовження користування земельною ділянкою після спливу строку цього договору, у встановленому законом порядку Позивачка ОСОБА_1 надіслала 18.02.2025 року на адресу орендаря заяву-заперечення впродовж місяця після закінчення строку дії договору, з якої вбачається, що остання просила повернути їй земельну ділянку.
Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов'язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов'язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостоюстатті 33 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV, є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов'язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач не здійснював волевиявлення на укладення додаткової угоди до договору оренди землі з метою його поновлення, правовідносини між сторонами щодо продовження дії договору оренди не виникли, відтак у відповідача відсутнє право оренди земельної ділянки, яка належить позивачу, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тягар доказування повністю покладається на ту сторону, котра заявила таку вимогу в суді, в той же час співмірність, обґрунтованість витрат на правничу допомогу, а також їх розмір необхідно підтвердити належними та допустимими доказами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачкою наданий договір про надання професійної правничої допомоги № 10/3/25 від 10.03.2025 року ( а.с 19), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ( а.с 20), ордер на надання правничої допомоги ( а.с 21), попередній орієнтовний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи в сумі 15000 грн ( а.с 22), акт приймання-передачі правових послуг ( а.с 23), які є належними та допустимими докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Відповідачем клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не було подано. Позивачем документально підтверджено понесені витрати на правничу допомогу в сумі 15000 грн, з урахуванням чого витрати на правничу допомогу, які понесла позивачка слід стягнути з відповідача на її користь.
Відповідно з ч.ч.1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд стягує відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.3,12,13,19,76-82,89, 141,247,258,259,263-265,268,352 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» про визнання відсутнім права оренди та повернення земельних ділянок - задовольнити в повному обсязі.
Визнати відсутнім право оренди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0258 га, кадастровий номер 7425589700:03:000:0332, розташованої на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ»
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0300 га, кадастровий номер 7425589700:03:000:0332, розташовану на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» на користь ОСОБА_1 судовий збір 2422, 20 грн
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на оплату на правничої допомоги в сумі 15000 грн
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ», код ЄДРПОУ 36131192, адреса місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Красне, вул. Садова, буд.26А
Суддя Т.В.Костюкова