Провадження №1-кп/748/66/25
Єдиний унікальний№ 743/213/24
17 липня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 (в режимі відео конференції), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисників - адвоката ОСОБА_11 ( в режимі відео конференції), ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції ) та ОСОБА_13
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 08 липня 2023 року за № 12023270340002470 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_10 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
В провадженні Чернігівського районного суду Чернігівської області на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023270340002470 відносно ОСОБА_6 , за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор подав письмові клопотання про продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 під вартою без визначення розміру застави, адже справа ще не розглянута і ризики, що стали підставою для обрання передбачені п.1, п.2 , п.3, п.5 ч.1 ст177 КПК України та продовження запобіжного заходу, не відпали.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_12 проти клопотання прокурора про продовження його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави заперечував. Вважав, що ризики, про які зазначив прокурор є необґрунтованими, оскільки впродовж двох років останні не змінювалися. Так як всі докази органом досудового розслідування вже зібранні та перебувають поза межами досяжності обвинуваченого, останній їх знищити не має змоги, дії щодо ухилення від суду базуються на припущеннях. Зважаючи на наявність в його підзахисного міцних соціальних зв'язків просив застосувати до його підзахисного більш м"який запобіжних захід у виді домашнього арешту або визначити заставу у розмірі від 80 до 300 прожиткових мінімумів доходів для працездатнх осіб.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_11 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, з огляду на те, що відсутні докази вручення відповідного клопотання ОСОБА_6 , клопотання не відповідає вимогам щодо його змісту та форми, а ризики, які в ньому наведені є припущенням сторони обвинувачення.
ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників.
Захисник обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_12 заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження його підзахисним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість клопотання прокурора, наявність у його підзахисних міцних соціальних зв'язків. Вказав, що вони не входять до складу організованої групи, позитивно характеризуються військовослужбовцями, з якими, до затримання, служили на добровільній основі, а ризики, які зазначені прокурором є припущенням.
Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтримали думку захисника
Захисник обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_13 заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість і відсутність доказів на підтвердження заявлених прокурором ризиків.
Обвинуваченні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтримали думку захисника.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового засідання зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи те, що прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою , який спливає, суд не позбавлений права розглянути клопотання прокурора та вирішити питання доцільності продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .
З матеріалів кримінального провадження і доводів прокурора в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень в сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, та незаконному поводженні зі зброєю, боєприпасами, вчинених в складі організованої групи, найбільш тяжке за які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, з конфіскацією майна, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, може переховуватися від суду; за обвинувальним актом обвинувачений є лідером злочинної організації, здатним переконувати інших осіб і підкорювати їх своїй волі, при цьому з того ж обвинувального акту вбачається, що не всі учасники злочинної організації були виявлені та затримані, що в сукупності вказує на те, що обвинувачений може незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні та свідків. Крім того, у разі перебування на волі, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь-яку річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час досудового розслідування залишились невстановленими місця збуту та всі місця схову наркотичних засобів, боєприпасів та вогнепальної зброї. Встановлення місць схову наркотичних засобів, боєприпасів та вогнепальної зброї та місць збуту, визначення місця перебування інших осіб причетних до вчинення кримінальних правопорушень, які наразі переховуються, може стати підставою для внесення відомостей до ЄРДР та проведення іншого досудового розслідування, тому цей ризик також продовжує бути актуальним.
З матеріалів кримінального провадження і доводів прокурора в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень в сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, та незаконному поводженні зі зброєю, боєприпасами, вчинених в складі організованої групи, найбільш тяжке з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, з конфіскацією майна, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, може переховуватися від суду; обвинувачений не має офіційного місця роботи та легального джерела доходу, що вказує на наявність ризику продовження вчинення іншого кримінального правопорушення; перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_7 матиме змогу незаконного впливу на інших двох невстановлених осіб, які переховуються від органів досудового слідства та свідків; перебуваючи на волі, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь-яку річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час досудового розслідування залишаються невстановленими місця збуту та всі місця схову наркотичних засобів, боєприпасів та вогнепальної зброї.
З матеріалів кримінального провадження і доводів прокурора в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень в сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, та незаконному поводженні зі зброєю, боєприпасами, вчинених в складі організованої групи, найбільш тяжке з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, з конфіскацією майна, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, може переховуватися від суду; обвинувачений не має офіційного місця роботи та легального джерела доходу, що вказує на наявність ризику продовження вчинення іншого кримінального правопорушення; а також перебуваючи на волі може незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні та свідків.
З матеріалів кримінального провадження і доводів прокурора в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_9 обвинувачується у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, з конфіскацією майна, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі доведення його винуватості, може переховуватися від слідства та суду; обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має офіційного місця роботи та легального джерела доходу, що вказує на наявність ризику продовження вчинення іншого кримінального правопорушення; перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_9 матиме змогу незаконного впливу підозрюваних, які переховуються від органів досудового слідства, а також свідків; а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь-яку річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час досудового розслідування залишаються невстановленими місця збуту та всі місця схову наркотичних засобів, боєприпасів та вогнепальної зброї.
З матеріалів кримінального провадження і доводів прокурора в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_10 обвинувачується у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, з конфіскацією майна, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі доведення його винуватості, може переховуватися від слідства та суду; обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, не має офіційного місця роботи та легального джерела доходу, що вказує на наявність ризику продовження вчинення іншого кримінального правопорушення; перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_10 матиме змогу незаконного впливу на інших двох невстановлених осіб, які переховуються від органів досудового слідства, а також свідків; перебуваючи на волі, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь-яку річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час досудового розслідування залишаються невстановленими місця збуту та всі місця схову наркотичних засобів, боєприпасів та вогнепальної зброї.
Слід також зазначити, що на час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою докази не досліджені, учасники кримінального провадження не допитані, отже, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність можливого покарання, з урахуванням даних про особу обвинувачених та встановлених у кримінальному провадженні обставин, має місце обґрунтованість твердження сторони обвинувачення про існування ризиків ухилення обвинувачених від явки до суду та виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Також суд зазначає, що при визначенні ризиків кримінальний процесуальний закон не вимагає беззаперечних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза будь-яким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
Відтак, з огляду на викладене, виходячи з необхідності уникнення ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків та інших осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, знищити, сховати або спотворити будь-яку річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень, з урахуванням тяжкості пред'явлених обвинувачень та суворості можливого покарання, що загрожує обвинуваченим, даних про їх особи, а також приймаючи до уваги, що підстави, за яких відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 застосовано та продовжено запобіжні заходи у виді тримання під вартою, не відпали, та ризики, передбачені п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились, з метою дотримання розумних строків його розгляду та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого суд вважає доцільним продовжити останнім запобіжні заходи у виді тримання під вартою, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Встановлені на стадії застосування запобіжного заходу ризики є достатньо суттєвими на даній стадії кримінального провадження і дають підстави дійти висновку, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе їм запобігти, що, в свою чергу, не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК.
Разом з цим, згідно з п.5 ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, суд вважає доцільним не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 180, 331, 376, КПК України,
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме, до 15 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 15 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів , до 15 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 15 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави..
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 15 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Відкласти судове засідання у даній справі на 14 год.00 хв 08 вересня 2025 року
Копію ухвали вручити прокурору, захисникам, обвинуваченим, для відома та для виконання направити начальнику Чернігівського СІЗО.
Копію ухвали направити до ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» для вручення ОСОБА_6 .
Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуюча: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3