Провадження № 3/734/1631/25 Справа № 734/2522/25
іменем України
17 липня 2025 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
27.05.2025 року о 22.50 год. на автодорозі М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 98 км. с. Кіпті Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 318, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, (а саме: звужені зіниці очей що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, шляхом СМС повідомлення. Заяв та клопотань від нього не надходило.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення слухання (рішення від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Статтею ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності при розгляді адміністративного матеріалу особи, стосовно якої складено протокол за ст. 130 КУпАП. При цьому, особа, яка притягується до відповідальності наділений правом подати суду письмові пояснення та докази.
В даному випадку, неявка до суду, неповідомлення про причини свого неприбуття, відсутність його письмових заперечень чи пояснень є демонстрацією недобросовісного використання своїх процесуальних прав.
За таких обставин, враховуючи відсутність будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, а також письмових пояснень особи, було прийнято рішення розглянути справу у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 280 КУпАП: орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 130 КУпАП, надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 343700 від 28 травня 2025 року;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 травня 2025 року;
- довідка інспектора ВАП УПП в Чернігівській області, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував посвідчення водія;
- постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова №751/10187/25 від 30 січня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП, ч.2 ст. 130 КУпАП;
- постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова №751/10798/24 від 03 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126, ч.2 ст. 130 КУпАП;
- реєстраційну картка транспортного засобу;
- відеозапис до протоколу про адміністративне правопорушення на якому зафіксовано факт вчинення правопорушення.
Згідно з пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд на стан сп'яніння може проводитися поліцейським на місці вчинення правопорушення або у медичному закладі, що входить до спеціально затвердженого переліку. Огляд на стан сп'яніння у медичному закладі проводиться у разі відмови водія від огляду поліцейським, у разі незгоди з результатами огляду поліцейським, якщо у водія є ознаки перебування під впливом лікарських або наркотичних препаратів, а також якщо водій став учасником ДТП в якому є постраждалі.
Частиною 3 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до визначення терміну у п. 1.10 Правил дорожнього руху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Вирішуючи питання щодо застосування адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, суд враховує положення п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, в якому сказано, що оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Постановою Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", визначено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Отже, за змістом вказаних норм стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка його не має, не може бути застосовано. А тому ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч. 3 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу,оскільки відповідно реєстраційній картці транспортного засобу автомобіль BMW 318, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , та стягнути в доход держави грошові кошти в розмірі 605 грн. 60 коп. судового збору.
Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_3 за адміністративне правопорушення не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 283-285, 287-289 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, без позбавлення права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу,
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили
Судд я: