Справа № 673/529/25
Провадження № 2/673/414/25
15 липня 2025 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі:
головуючої судді - Грицишиної Л.В.
за участю:
секретаря судових засідань - Осієвської Н.В.,
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Деражня цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,
14 травня 2025 року через свого представника ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 06.06.25р., просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини усіх видів його доходу, але не менше мінімального розміру, визначеного законодавством до досягнення дітьми повноліття, а також стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати по справі на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , який було розірвано на підставі рішення Деражнянського районного суду від 08.10.2024 року.
За час шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка вказує, що вона з дітьми проживають окремо від відповідача який не утримує дітей, та систематично не надає коштів на її утримання та дітей. З урахуванням зазначених обставин ОСОБА_2 звертається до суду за захистом свого права.
Ухвалою судді від 01.04.2025 розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін з визначенням часу на подання відзиву та відповіді на відзив.
Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, її представник - адвокат Возняк А.Г. подала до суду заяву, у якому просить розгляд справи проводити за їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі просять задоволити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав,при цьому зазначив, що на момент розгляду справи тимчасово не працює. Разом із тим, відповідач висловив заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають принципу співмірності витрат, виходячи з характеру та складності справи. На його переконання, вказана сума є завищеною та не підлягає стягненню у заявленому розмірі.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, за час якого у них народилось двоє дітей: донька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківство відповідача ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09.10.2008 року; та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківство відповідача ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06.10.2021 року.
Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області справа № 673/534/24 від 08.11.2024 року шлюб між сторонами було розірвано.
За змістом ст.51 Конституції України дитинство є об'єктом охорони держави.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Ст.183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2 563 гривні, для дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 гривень;.
Суд звертає увагу, що докази належного виконання відповідачем своїх обов'язків по утриманню дитини відсутні, однак не виключає, з огляду на покази відповідача у судовому засіданні, що відповідач бере певну участь в утриманні дітей. Разом з тим, звернення позивачки до суду з даним позовом є бажанням в судовому порядку врегулювати розмір аліментів, а тому суд дійшов висновку про необхідність вирішення спору щодо розміру аліментів.
Визначаючись щодо розміру та способу стягнення аліментів, суд враховує обов'язок обох батьків утримувати дітей до їх повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, те, що відповідач визнав позовні вимоги щодо сплати аліментів, а діти потребують такої допомоги. Суд бере до уваги, що належних та допустимих доказів щодо неможливості утримувати дітей, незадовільного стану здоров'я, підтвердження того, що у нього на утриманні знаходяться інші особи, матеріали справи не містять. Тому, суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дітей, взаємний обов'язок батьків по їх утриманню, інші встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, вважає розумним та справедливим стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Суд зауважує, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (частина перша статті 192 СК України).
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). В разі невиконання цього обов'язку в добровільному порядку особа має на право звернення із позовом про стягнення додаткових витрат на дитину (дітей) у разі наявності обставин, передбачених ст.185 СК України.
Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 191 СК України з дня пред'явлення позову, тобто в даній справі з 14 травня 2025 року.
На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
При вирішенні питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що інтереси позивачки ОСОБА_2 у даній цивільної справи представляла адвокат Возняк А.Г., між якими 05.05.2025 року було укладено договір про надання правничої допомоги
Відповідно до п.2. вищевказаного договору гонорар адвоката встановлений у розмірі 10 000 грн. Згідно наявної в матеріалах справи квитанції від 07.05.2025 року ОСОБА_2 оплатила послуги адвоката згідно акту виконаних робіт від того ж числа.
Разом з тим, чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.
Так, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
З огляду на зазначене, судом враховується, що адвокат Возняк А.Г, з якою позивачка ОСОБА_2 уклала договір про надання правничої допомоги, фактично не здійснювала представництво її інтересів у судових засіданнях, оскільки направила заяву про розгляд справи за відсутності сторін.
Крім того, дана справа належить до категорії малозначних, що також впливає на оцінку розумності витрат. Враховуючи обставини справи, принципи розумності, співмірності та реальності витрат, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн та вважає за доцільне зменшити її до 2 000 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
При розподілі судових витрат, судом приймається до уваги визнання відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до положення ч.1 ст. 142 ЦПК України, при ухвалення рішення про задоволення позовних вимог приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь держави 50 відсотків судового збору за подання позовної заяви до суду, з одночасними віднесенням 50 відсотків судового збору на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини усіх видів доходу платника аліментів, але не менше мінімального розміру, який становить 50% розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 14.05.2025 року та до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 17.07.2025 року.
Суддя: Л. В. Грицишина