Справа № 766/10619/25
н/п 2-о/766/549/25
17 липня 2025 року м.Херсон Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого-судді Скрипніка Л.А.,
за участю секретаря судового засідання Бажанової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-
встановив:
Описова частина
Короткий зміст вимог. Стислий виклад позиції заявника та учасників справи
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою в якій просить встановити факт смерті сина , громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Стрілкове Генічеського району Херсонської області , що є тимчасово окупованою територією України.
Заявник позбавлений можливості у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію факту смерті сина ОСОБА_2 , оскільки документи на підтвердження цих обставин видані на тимчасово окупованій території, що унеможливлює отримання заявником свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14.07.2025 року відкрито окреме провадження у вказаній справі.
Пояснення учасників справи
В судове засідання заявник не з'явилася, в позовній заяві просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала.
Представник заінтересованої особи, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, при вірішенні питання покладались на розсуд суду.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у них докази та надавши їм оцінку, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Пунктом 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим 11 жовтня 1983 року , актовий запис № 1648 , серія НОМЕР_1 .
Копія свідоцтва про смерть, виданого 08 лютого 2023 року , актовий запис №1702399100030007044008 , серія НОМЕР_2 , так званим «99100030 Симферопольский районный отдел ЗАГС №2 Департамента записи актов гражданского состояния Министерства юстиции Республики Крым», є юридично - недійсними, жодних правових наслідків на території України не створюють, але вказує на юридичний факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області , що є тимчасово окупованою територією України.
На сьогоднішній час свідоцтво про смерть видане органом на тимчасово окупованій , не є підставою для реєстрації смерті на території України.
Оцінюючи свідоцтво про смерть , суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком виникнення та зміну багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових дій) або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (далі - Наказ №75).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як роз'яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке провадиться на підставі п. 4 ст. 273 ЦПК і полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлої, яке провадиться за правилами глави 35 ЦПК.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Відповідно до п.1 Розділу 5 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25жовтня 2006 року за №1150/13024 (далі-лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25жовтня 2006 року за№1150/13024 (далі-фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть Відповідно до ст. 317 ППК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Крім того, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VІІвизначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій на тимчасово окупованій території. Відповідно до зазначеного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ),виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 3 статті 9 зазначеного Закону, є недійсним і не створює правових наслідків.
Враховуючи вищенаведене, єдиною підставою для державної реєстрації народження та смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту народження або смерті.
Встановлення факту смерті в судовому порядку необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України.
Будь-які докази, які свідчать про протилежне, у суду відсутні. Іншого способу захистити свої права заявник не має.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин у справі, досліджених у сукупності на підставі їх аналізу, суд вважає, що з огляду на зібрані докази факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Херсон, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області , що є тимчасово окупованою територією України, є очевидним та обґрунтованим.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню.
Судом роз'яснюється, що це рішення є достатнім документом для підтвердження юридичного факту, про встановлення якого просить заявник.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,259, 263, 265, 293, 315 ЦПК України, суд-
вирішив:
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області , що є тимчасово окупованою територією України.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ЄДРПОУ 04060246, місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Торгова, 24.
Суддя Л.А. Скрипнік