Справа № 585/2699/25
Номер провадження 3/585/977/25
16 липня 2025 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Шульга В.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Роменського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки: АДРЕСА_1 , працюючої КП «Чистемісто», паспорт НОМЕР_1 від 20.01.2025 від 5924,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
15.07.2025 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 05.07.2025 року о 20 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 вчинила акт домашнього насильства відносно свого співмешканця ОСОБА_2 , а саме лаялася грубою не цензурною лайкою в його бік, від чого останній отримав псих. шкоди здоров'ю, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, в протоколі в графі заяви та клопотання зазначила: «Я, ОСОБА_1 прошу розглянути даний протокол без моєї участі з рішенням суду буду згодна.»
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Подія та склад адміністративного правопорушення мають підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження обставин викладених у протоколі до матеріалів справи долучено наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 716691 від 09.07.2025;
- рапорт помічника чергового Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 09.07.2025р.
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) від 09.07.2025 року;
- пояснення ОСОБА_2 від 09.07.2025 року про те, що 05.07.2025 року близько 20:00 год., його співмешканка гр. ОСОБА_1 знову повернулася в п'яному вигляді, він попросив, щоб вона пішла від нього та випроводив її за двері у відповідь вона обійшла будинок, стукала йому у вікно та розбила скло, при цьому лаялась грубою нецензурною лайкою в його бік. Він вирішив звернутись до поліції;
- пояснення ОСОБА_1 від 09.07.2025 року в яких вона зазначила, що дійсно 05.07.2025 року близько 20:00 год. вона знову перебуваючи в п'яному вигляді та повертаючись додому де був її співмешканець та дійсно він її почав виганяти, вона дійсно почала лаятись в його адресу грубою не цензурною лайкою та обійшовши будинок дійсно розбила скло вікна в квартирі…;
-пояснення ОСОБА_3 від 09.07.2025 року в яких вона пояснила, що вона була свідком як 05.07.2025 року між гр. ОСОБА_4 та його співмешканкою гр. ОСОБА_1 дійсно відбулась сварка під час якої гр. ОСОБА_1 лаялась рубою нецензурною лайкою в бік гр. ОСОБА_2 та потім, коли вони розійшлись то дійсно гр. ОСОБА_1 обійшла будинок та розбила скло вікна в квартирі гр. ОСОБА_2 та пішла потім в невідомому напрямку.
Відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 1 ст. 173- 2 КУпАП є адміністративним правопорушенням із матеріальним складом, для відповідальності за яким обов'язковою умовою є настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Будь яких відомостей щодо спричинення ОСОБА_1 громадянину ОСОБА_5 шкоди здоров'ю матеріали справи, не містять.
Сам факт висловлювання нецензурної лайки в адресу особи, який є її співмешканцем та розбиття скла у вікні (як зазначено в протоколі), не утворює беззаперечно склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173- 2 КУпАП.
Психологічне насильство в сім'ї насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи ( п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Отже, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Тобто, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із них, дії особи не можна розцінювати як насильство.
Беззаперечні докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства суду надано не було. З наданих суду доказів вбачається, що конфлікт виник в результаті того, що ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп'яніння та її співмешканець ОСОБА_4 вигнав її з будинку, виштовхавши її за межі будинку, а вона висловлюючи своє обурення стукала йому у вікно будинку в результаті чого було розбито скло.
Перш за все в наданих суду доказах відсутні підтверджуючі факту спричинення шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_4 та доказу умисності дій ОСОБА_1 .
Водночас з матеріалів справи вбачається, що поліцейський прибувши на виклик причину конфлікту не з'ясував та не перевірив наявність обов'язкових ознак домашнього насильства.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад правопорушення викладений в протоколі про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Європейським судом з прав людини та основоположних свобод неодноразово зазначалось, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, які по суті мають ознаки, «притаманні кримінальному обвинуваченню», необхідно застосовувати підходи кримінального судочинства (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року «Коробков проти України», рішення від 30 травня 2013 року «Малофєєва проти Росії», та інші).
Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати і протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02, рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03)).
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене, суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП- закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена в Сумському апеляційному суді через Роменський міськрайонний суд протягом 10 діб з дня її винесення.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.О. Шульга