Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
розглянувши в попередньому судовому засіданні у м. Києві 6 вересня 2006 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любешівського районного відділу культури про стягнення надбавок за вислугу років, допомоги на оздоровлення та моральної шкоди за затримку розрахунку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Волинської області від 31 березня 2004 року,
В грудні 2003 року позивач звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно ст. 57 Закону України “Про освіту», йому як викладачу ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 1997 по 2000 рік повинні були виплачені щомісячні надбавки за вислугу років і щорічні допомоги на оздоровлення. Просив суд стягнути на його користь крім основного боргу і моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього 3606 грн. 38 коп.
Рішенням Любешівського районного суду від 29 грудня 2003 року позов задоволено частково.
Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 31 березня 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано і відмовлено в позові у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись з рішенням позивач подав касаційну скаргу в якій вказує, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального і матеріального права. Апеляційний суд вийшов за межі апеляційної скарги та неправильно застосував норму матеріального права про строк звернення до суду. Просить рішення апеляційного суду скасувати, залишивши без зміни рішення суду першої інстанції та задовольнити вимоги про стягнення 1000 грн. моральної шкоди.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Апеляційного суду Волинської області від 31 березня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ярема А.Г.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.