Справа № 308/8360/25
17 липня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Хамник М.М., за участю секретаря судового засідання Камілли В.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду у м.Ужгород Закарпатської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29.06.2019 в розмірі 41307,03 грн., в тому числі 34576,57грн. заборгованості по тілу кредиту, 6730,46грн. заборгованості за штрафними санкціями, сплачений судовий збір, витрати на правову допомогу.
Позов мотивовано тим, що 29 червня 2019 року між відповідачем та Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії 200000 грн. Банк свої зобов'язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі, проте відповідач не виконав належним чином умови договору і станом на 20 вересня 2021 року має заборгованість за кредитом у розмірі 41307,03 грн.
20 вересня 2021 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним. До теперішнього часу на вимогу позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, тому позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву, згідно з якою просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, не заперечує проти винесення заочного рішення, просить розглянути справу без участі позивача та задовольнити заявлені позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи за адресою вказаною в позовній заяві, в тому числі і на номер телефону вказаний у позовній заяві, враховуючи.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним,оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від19.05.2021 у справі №910/16033/20,від 20.07.2021у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі №496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.
Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29 червня 2019 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії шляхом оферти та акцепту, додано довідку про умови кредитування, відповідно до умов якого Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» надано позичальнику кредит у сумі 200000 грн. на споживчі цілі, з відсотковою ставкою 40 % річних.
Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» прийняло пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «АЛЬФА-БАНК».
Відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання. Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та він погодився з ним, підписуючи угоду.
Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого має заборгованість, яка станом на 20 вересня 2021 року складає 41307,03 грн., в тому числі: 34576,57грн. заборгованість по тілу кредиту, 6730,46грн. заборгованість за штрафними санкціями, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку з кредитної картки за період з 29.06.2019 по 20.09.2021 року.
20 вересня 2021 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 4, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача, про що додано виписку з додатку до договору факторингу №3 від 20.09.2021 відносно відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 29.06.2019 на суму 41307,03 грн., в тому числі 34576,57грн. заборгованості по тілу кредиту, 6730,46грн. заборгованості за штрафними санкціями, акт приймання-передачі, платіжне доручення на виконання договору факторингу.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 29 червня 2019 року.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Даний договір укладено зазначеними учасниками цивільних правовідносин, що підтверджується поданими документами, та частково виконувався.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідача перед банком за тілом кредиту витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає, за правомірне повністю задовольнити позовні вимоги в частині заборгованості за кредитом.
У довідці про умови кредитування, укладеній угоді визначена процентна ставка. Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник з урахуванням здійснених проплат), стягнути заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 6730,46грн.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на умови договору, виписку по картці, у якій відображені списання відсотків за карткою, що не оспорювалось відповідачем.
Отже, суд приходить до переконання, що позивачем доведено позовні вимоги, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитом у заявленому розмірі 41307,03 грн., в тому числі 34576,57грн. заборгованості по тілу кредиту, 6730,46грн. заборгованості за штрафними санкціями
Згідно ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Судом встановлено, що 03 липня 2024 року між позивачем адвокатом Литвиненко О.І. укладено договір про надання правничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024 з актом №1 приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 з погодженням вартості послуг на суму 9200 грн., в тому числі - надання первинної консультації замовнику у справі - 0,5 год. 1000 грн., правовий аналіз наявних документів у замовника по справі - 2 год. 4000 грн., підготовка позовної заяви - 2,1 год. 4200грн.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтверджені витрати позивача ТОВ «Юніт Капітал» на правову допомогу АБ «Тараненко та партнери» у розмірі 9200 гривень є співмірними із складністю цієї справи, яка була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, ціною позову та наданими адвокатом обсягом послуг та затраченим часом під час підготовки позовної заяви, вказані витрати відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, в зв'язку з чим підлягають покладенню на відповідача.
Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83,141, 223, 258, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» суму заборгованості за договором від 29.06.2019 у розмірі 41307,03 грн., в тому числі: 34576,57грн. заборгованості по тілу кредиту, 6730,46грн. заборгованості за штрафними санкціями та витрати на оплату судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) грн., 9200 (дев'ять тисяч двісті гривень) грн. витрати на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська. 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 17.07.2025.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник