Справа № 308/9823/25
11 липня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
за участю секретаря судового засідання Фетько І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду заяву адвоката Петрика Віталія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою адвоката Петрика Віталія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Балаж Марина Василівна, Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом,-
Адвокат Петрик В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В., Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом.
Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті перебував за кордоном. ОСОБА_3 являвся батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть іноземної держави S 662/2024 від 07.01.2025 року.
Вказує, що померлий ОСОБА_3 на день смерті перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заповіт не складав та після його смерті відкрилась спадщина за законом. Зауважує, що після смерті батька залишилось спадкове майно, яке знаходиться в місті Ужгород.
Представник зазначає, що у визначений законом шестимісячний строк позивач та відповідач 1 звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Позивач звернувся до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори у встановленні строки та вступив у спадщину, а відповідач 1 до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Бадаж Марина Василівна.
Вказує, що позивач та відповідач 1 не спілкувалися та не спілкуються на теперішній час, не обговорювали умови розподілу спадкового майна, а діяли окремо один від одного. Відповідач 1 не повідомляв про вступ у спадщину та позивачу не було відомо, де саме (у якого нотаріуса) відкрита спадщина та чи взагалі така вступила у спадщину.
Наголошує, що позивач вступаючи у спадщину за своїм батьком, шляхом подання відповідної заяви до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори у встановленні строки, буй переконаний, що відповідні нотаріальні дії не можуть бути вчиненні на користь відповідача 1, якщо така і виявила бажання вступити у спадщину, оскільки за законом вони двоє мають рівні права та рівні частки у спадковій масі майна. Також заявник був переконаний, що питання щодо аналізу поданих заяв та видачі свідоцтва про прийняття спадщини, в разі наявності двох і більше заведених спадкових справ регулюється галузевими інструкціями та Законом «Про нотаріат», тобто не являється будь-якою перешкодою у реалізації своїх прав спадкоємцями.
Однак, в подальшому, звернувшись до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори про намір отримати у власність спадкову масу майна, позивачу було повідомлено, що відповідач 1 вже набула право власності на все спадкове майно та відповідні свідоцтва були видані відповідачем 2, тобто приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В.
Вчинення таких нотаріальних дій стало можливим тому, що відповідач 2 завів спадкову справу за заявою відповідачем 1 за померлим ОСОБА_3 (без по батькові), хоча у свідоцтві про смерть вказано повні дані померлого - ОСОБА_3 . Такі дії є не припустимими та призвели до порушення прав іншого спадкоємця, а саме Позивача,
В свою чергу такі дії приватного нотаріуса .Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В. унеможливили відповідний аналіз заведених спадкових справ за померлим, під час реєстрації заяви про вступ у спадщину позивача в Першій Ужгородській державній нотаріальній конторі, оскільки за запитом ОСОБА_3 не значились будь які спадкові справи.
За таких обставин, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту у вигляді заборони відчуження на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:32:001:0385, площею 0.09 га.; земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:32:001:0384. площею 0.0285 га; квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає, що така підлягає до задоволення виходячи із наступного.
Відповідно роз'яснень Верховного суду України, викладених у п. 1 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити, і такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
У відповідності до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно із роз'ясненнями, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Відповідно до частин 5-7 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановити ухвалу, в якій зазначити вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішити питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Таким чином, з метою виключення потенційної можливості невиконання рішення суду за результатами судового розгляду справи, у контексті з положеннями ст. 2 ЦПК України, заяву про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке є предметом спору по даній справі, слід задоволити.
При цьому, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду зазначеного клопотання не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду через імовірну зміну статусу спірного майна.
Одночасно, вирішуючи питання зустрічного забезпечення, судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151-153, 260 ЦПК України, -
Заяву про забезпечення позову - задоволити.
Накласти арешт із забороною вчиняти будь-які юридично значимі дії, в тому числі із забороною розпорядження та вчинення реєстраційних дій на об'єкт нерухомості: земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:32:001:0385, площею 0.09 га.; земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:32:001:0384. площею 0.0285 га; квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Балаж Марина Василівна, адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мукачівська, 9, прим. 5
Відповідач: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 47.
Ухвалу для виконання надіслати до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Т.Р. Деметрадзе