Справа № 635/525/25
Провадження №1-кс/635/1235/2025
16 липня 2025 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 в кримінальному провадженню № 12025221160000049 від 17 січня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 6 ст. 152 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
в провадження слідчого судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому прокурор просить суд обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 13 вересня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Клопотання обґрунтовано тим, що до Харківського районного суду Харківської області надійшли матеріали кримінального провадження за № 12025221160000049 від 17 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 6 ст. 152 КК України, однак до спливу строку тримання обвинуваченого під вартою не можливо провести підготовче судове засідання, тому необхідно вирішити питання про продовження строку тримання під вартою слідчим суддею за клопотання прокурора.
Необхідність продовження строку тримання під вартою обґрунтована наявність ризиків, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання вказаного запобіжного заходу, продовжують існувати.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за найтяжчий з яких передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, а тому знаходячись на волі, ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про продовження існування ризику п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на неповнолітніх потерпілих, неповнолітніх свідків та свідків свідчить те, що ОСОБА_6 перебуває в родинних відносинах з неповнолітніми потерпілими та свідками, йому відомі їх показання, останній обізнаний про місце їх проживання, контактні дані, а тому при обранні більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 може вплинути на неповнолітніх потерпілих, неповнолітніх свідків та інших свідків, шляхом залякування, погроз, тощо, з метою, щоб останні не надавали свідчень, які б підтверджували його причетність до вчинення злочину, або змінили раніше надані показання, схиляючи їх надати неправдиві свідчення.
Крім того, достатніми є підстави вважати про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 не має стабільного джерела доходів, сталих соціальних зв'язків та враховуючи обставини вчинених злочинів, ОСОБА_6 може продовжити злочинну діяльність й надалі вчиняти аналогічні злочини, що свідчить про його соціальну небезпеку та унеможливлює його перебування в даний час у суспільстві.
Вище вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі заходи не зможуть сприяти забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 без визначення розміру застави та привела обґрунтування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків та можливість продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 .
Обвинуваченим ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_5 у судовому не заперечувала проти поданого клопотання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання.
Вислухавши в судовому засіданні доводи учасників судового розгляду, та перевіривши надані суду матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відділом поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області направлено до суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221160000049 від 17 січня 2025 року, за обвинуваченням обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 6 ст. 152 КК України.
Строку тримання під вартою обвинуваченого спливає 17 липня 2025 року.
Суд вважає доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України: можливість переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування або суду; можливість незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Відповідно до ст. 492 КПК України за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу неповнолітньому обвинуваченому, суд враховує його особистість, вікові та психологічні особливості, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв'язків, моральні переконання, майновий стан та зв'язки з державою.
Так, обвинуваченому ОСОБА_6 інкримінується вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітніх та неповнолітніх осіб, а саме його рідної сестри та рідних братів, за найтяжче з яких передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків та моральних переконань, які б превалювали над його зацікавленістю у переховуванні від органів досудового розслідування та суду, а відтак слідчий суддя вважає відсутніми стримуючі фактори для переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, а тому вважає доведеним існування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, вказаним ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому злочинів, може вдатися до відповідних дій.
Суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітніх та неповнолітніх осіб, що в сукупності вказує на підвищену суспільну небезпеку як самих діянь, так і особи обвинуваченого.
З урахуванням конкретних обставин вчинення злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, наслідків цих злочинів, даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, так і потерпілих.
З урахуванням вищезазначених обставин та виходячи зі змісту формулювання обвинувачення, зокрема обставин вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, та особи обвинуваченого, зважаючи, що судовий розгляд по даному кримінальному провадженню не розпочато, потерпілі та свідки не допитані, які є родичами обвинуваченого, суд також вважає доведеним існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК, а саме можливість незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні 24 епізодів злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітніх та неповнолітніх осіб, що в сукупності об'єктивно свідчать про те, що ОСОБА_6 може продовжити злочинну діяльність й надалі вчиняти аналогічні злочини, що свідчить про його соціальну небезпеку та унеможливлює його перебування в даний час у суспільстві, тобто продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, наявність зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є виключними обставинами та у їх сукупності виправдовують тримання неповнолітнього обвинуваченого під вартою та свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За вказаних підстав, суд вважає необхідним продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до вимог ст. 182, ч.4 ст.183 КПК України суд, з урахуванням викладених обставин злочину, тяжкості та характеру злочину, який поєднаний із застосуванням насильства, не визначає суму застави.
Керуючись ст. ст. 193, 194, 199 КПК України,
клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 в кримінальному провадженню № 12025221160000049 від 17 січня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 6 ст. 152 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 13 вересня 2025 року включно.
Встановити строк дії ухвали до 13 вересня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1