Справа 635/2906/25
Провадження 2-во/635/41/25
17.07.2025 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Якішиної О.М.
за участю секретаря Климової Л.П.
розглянувши у відкритому судовому заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про виправлення описки у рішенні Харківського районного суду Харківської області від 11.07.2025 р. по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11.07.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Під час складання рішення судом було допущено описку в третьому абзаці резолютивної частини рішення, а саме невірно зазначено судовий збір у сумі «2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 20 копійок», замість вірної суми судового збору «2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок».
В судове засідання учасники справи не викликались. У відповідності до положень ч.2 ст. 269 ЦПК України суд ухвалив вказану справу розглядати без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи , вважає необхідним виправити допущену в рішенні суду описку.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Таким чином, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адреси, зазначення дат та строків.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним виправити допущену описку в третьому абзаці резолютивної частини рішення Харківського районного суду Харківської області від 11.07.2025 року.
Керуючись ст.269 ЦПК України, суд -
Виправити описку, допущену у рішенні Харківського районного суду Харківської області від 11.07.2025 року у справі №635/2906/25 (провадження № 2/635/3873/2025) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши в третьому абзаці резолютивної частини суму судового збору в розмірі «2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок», замість невірної суми «2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 20 копійок».
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Якішина