Справа № 146/837/25
"16" липня 2025 р. селище Томашпіль
Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12025020200000012 від 18 січня 2025 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колоденка, Томашпільського району Вінницької області, громадянина України, освіта середня, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС та учасником бойових не являється, на утримані неповнолітніх дітей не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки селища Вапнярка, Томашпільського району Вінницької області, громадянина України, освіта середня, потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС та учасником бойових не являється, утримані має неповнолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України
20 травня 2025 року в провадження судді Томашпільського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 надійшов даний обвинувальний акт.
15 липня 2025 року прокурор у даному кримінальному провадженні - прокурор Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , згідно якого просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість покарання за злочин у вчиненні якого він обвинувачується, може спробувати переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім цього ОСОБА_4 перебуваючи на волі може вчиняти нові кримінальні правопорушення, так як у нього відсутній постійний заробіток та з метою особистого збагачення може продовжувати свою злочинну діяльність, пов'язану із збутом наркотичних засобів, так як раніше судимий, в тому числі за ст. 307 КК України. Тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та за сукупністю наведених обставин, прокурор вважає за доцільне продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Всудовому засіданні прокурор Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора просив відмовити в його задоволенні.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки прокурором не підтверджено належними доказами та не обґрунтовано ризики вказані в клопотанні, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Інші учасники процесу щодо вирішення даних клопотань поклалися на розсуд суду.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників процесу, суддя прийшов до наступного висновку.
За ч. 1, 5, 6 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службові особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні питання про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Як зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення).
Згідно ч.3, 5 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Під час судового провадження прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, і в обґрунтування продовження строку тримання під вартою, щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання подальшим його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи вищевказане та те, що обставини які існували на момент обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 не відпали, враховуючи думку прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, зважаючи на те, що кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового розгляду, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обґрунтованим, яке підлягає до задоволення.
На підставі викладеного у відповідності ст. 5 вказаної Конвенції, керуючись ст. 177, 183, 331 КПК України
Клопотання прокурора Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задоволити.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, у вигляді тримання під вартою, продовжити на 60 днів, тобто до 13 вересня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченому негайно після її проголошення і направити начальнику СІЗО м. Вінниця.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1