Справа № 204/7426/25
Провадження № 1-кс/204/2063/25
14 липня 2025 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровської області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене першим заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №22025040000000557 від 17.04.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровської області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене першим заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №22025040000000557 від 17.04.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим відділом УСБУ у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025040000000557 від 17.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 111 КК України.
Підставою для реєстрації кримінального провадження стало повідомлення оперативного підрозділу про те, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах воєнного стану на виконання злочинних завдань представників російських окупаційних військ здійснює збір інформації, що розкриває відомості щодо місць (районів) дислокації військових підрозділів ЗС України, кількості та видів озброєння і військової техніки наявних у цих підрозділах, їх чисельної укомплектованості військовослужбовцями. Зібрану інформацію, використовуючи власний мобільний термінал, передає останнім за допомогою застосунку «Telegram».Зокрема, за наявними оперативними даними, ОСОБА_5 , перебуваючи на навчанні у період з 20.01.2025 по 10.03.2025 на території навчального центру (в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) надсилав невстановленому співробітнику сс рф координати місцезнаходження та фото навчальних корпусів із зазначенням кількості військовослужбовців.10.07.2025 перебуваючи у приміщенні слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 23, в ході проведення огляду облікового запису « ОСОБА_6 » (нікнейм: « ОСОБА_7 », id: 7853750162, який зареєстрований за номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 ) у Інтернет-месенджері «Telegram», у свідка ОСОБА_5 вилучено:сім-картку оператора мобільного зв'язку з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_2 та серійним номером НОМЕР_3 .Таким чином, в органу досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави вважати, що вищевказаний предмет є матеріальним об'єктом, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. На підставі вищевикладених обставин, 10.07.2025 постановою слідчого зазначений вище предмет визнано речовим доказом.Крім цього, на даний час існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту на зазначене в клопотанні майно призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження останнього, зокрема внаслідок повернення вищевказаного майна, будуть втрачені сліди злочину та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.У зв'язку з необхідністю забезпечення арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України прошу здійснювати розгляд даного клопотання без повідомлення власника майна, його захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, та наявні обґрунтовані підстави вважати, що невиконання такої умови призведе до зникнення, втрати, перетворення та/або відчуження майна.На підставі викладеного вище, з урахуванням того, що вилучені за результатами добровільної згоди під час огляду зазначені предмети, які в подальшому визнані речовими доказами, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим потребують детального вивчення і дослідження, яке можливо тільки під час проведення необхідних судових експертиз та інших слідчих (розшукових) і процесуальних дій, а також з метою запобігання можливості приховування зазначених речових доказів. У зв'язку з чим, слідчий звернувся з даним клопотанням до суду.
Слідчий надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання про арешт майна задовольнити.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В статті 98 КПК України зазначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що Слідчим відділом УСБУ у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025040000000557 від 17.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 111 КК України. У даному кримінальному провадженні, 10.07.2025 року в ході проведення огляду облікового запису « ОСОБА_6 » (нікнейм: « ОСОБА_7 », id: 7853750162, який зареєстрований за номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 ) у Інтернет-месенджері «Telegram», у свідка ОСОБА_5 вилучено:сім-картку оператора мобільного зв'язку з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_2 та серійним номером НОМЕР_3 . Постановою слідчого від 10 липня 2025 року, вищевказане вилучене майно, визнано речовими доказами по кримінальному провадженні № 22025040000000557.
Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України - збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, а саме з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості його знищення, пошкодження, відчуження, у зв'язку з чим, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-172,309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровської області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене першим заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №22025040000000557 від 17.04.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на майно, що було вилучене у свідка ОСОБА_5 10.07.2025 року в ході проведення огляду облікового запису « ОСОБА_6 » (нікнейм: « ОСОБА_7 », id: 7853750162, який зареєстрований за номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 ) у Інтернет-месенджері «Telegram» за адресою: АДРЕСА_2 , яке належать на праві власності громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сааме на: сім-картку оператора мобільного зв'язку з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_2 та серійним номером НОМЕР_3 , шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1